Справа № 340/263/14-п
Провадження № 33/779/90/2014
Категорія ст.130 ч.1 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Данилюк М. П.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2014 року м. Івано-Франківськ
Суддя Апеляційного суду Івано-Франківської області Шкрібляк Ю.Д., з участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Івано-Франківську справу про адміністративне правопорушення за його ж апеляційною скаргою, на постанову Верховинського районного суду від 10 квітня 2014 року, –
в с т а н о в и в :
Вказаною постановою ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і мешканець с.Красноїлля, Верховинського району, Івано-Франківської області, одружений, на утриманні четверо неповнолітніх дітей, працює ДІМ Косівського РВ УМВС, громадянин України,?
визнаний винуватим за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП) та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) грн.
З постанови судді вбачається, що ОСОБА_2 23 березня 2014 року, о 18 годині 00 хвилин в с.Ільці, Верховинського району, Івано-Франківської області, у стані алкогольного сп’яніння керував транспортним засобом марки «Нива Шевроле», номерний знак НОМЕР_1, чим допустив порушення п.2.9. «а» Правил дорожнього руху України (далі ПДР).
У своїй апеляційній скарзі (АС) ОСОБА_2 заперечив свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, а постанову відносно себе вважає незаконною та необґрунтованою, оскільки суд неповно дослідив докази, а його висновки не відповідають фактичним обставинам справи.
Просить постанову щодо нього скасувати, а провадження закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Під час апеляційного розгляду апелянт ОСОБА_2 пояснив, що 23 березня 2014 року, після здачі добового наряду, в обідню пору він, керуючи своїм автомобілем «Нива Шевроле», вирушив із с.Ільці до с.Красник, Верховинського району, Івано-Франківської області. На кільцевій дорозі в с.Ільці побачив пост ДАІ та декілька осіб у цивільному одязі, однак тоді його ніхто не зупиняв. Через деякий час, повертаючись назад із с.Красник в с.Ільці, знову проїхав цей пост ДАІ, однак працівники міліції його не зупиняли. Проїхавши певний відрізок дороги, перебуваючи в с.Ільці, він зустрів свого товариша ОСОБА_3, і зупинившись на узбіччі, в салоні автомобіля «Нива Шевроле» вони розпили пляшку горілки. Перебуваючи в салоні автомобіля у нетверезому стані, він зателефонував своєму куму ОСОБА_4 та попросив, щоб той забрав його додому в с.Красноїлля, Верховинського району. Очікуючи ОСОБА_4, будучи втомленим після добового чергування та від випитого спиртного, він заснув в салоні автомобіля, а ОСОБА_3 його залишив сплячим. Коли він спав, до його автомобіля прибув наряд ДАІ разом з представниками «Самооборони», які його розбудили і повезли на освідування у Верховинську ЦРЛ, та склали щодо нього протокол про адміністративне правопорушення. Ствердив, що не керував автомобілем в стані алкогольного сп’яніння, оскільки працівники ДАІ знайшли його сплячого в нетверезому стані в салоні його автомобіля.
Під час апеляційного розгляду свідок ОСОБА_4 пояснив, що в той день, близько 18 год., ОСОБА_2 йому зателефонував, і попросив, щоб він під’їхав в с.Ільці та забрав його, оскільки після добового чергування був дуже змучений. Через деякий час він приїхав в с.Ільці, однак автомобіль ОСОБА_2 та його самого він не знайшов. Згодом, зателефонувавши ОСОБА_2 він дізнався, що останній знаходиться у відділку міліції.
В засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_3 пояснив, що 23 березня 2014 року, близько 18 год., він перебував в с.Ільці і побачив, що назустріч йому їде ОСОБА_2 на своєму автомобілі «Нива Шевроле». Зупинившись на узбіччі дороги, вони розпили пляшку горілки в салоні автомобіля. Через деякий час він вийшов з автомобіля покурити, а коли повернувся, то знайшов ОСОБА_2 сплячого за кермом автомобіля. Не бажаючи його будити, він залишив ОСОБА_2 в автомобілі, зупинив попутній транспорт і поїхав додому.
В засіданні апеляційного суду свідок ОСОБА_5 пояснив, що 23 березня 2014 року, приблизно о 18 год., він як інспектор ВДАІ Верховинського РВ УМВСразом з представниками ГО «Самооборона» ніс чергування у відповідності до графіку несення служби. Близько 17 години того ж дня повз їх пост проїхав ОСОБА_2 на своєму автомобілі «Нива Шевроле» в сторону с.Красник, а приблизно о 18 год. повернувся із с.Красник та поїхав в сторону с-ща Ворохта. Ні він, ні представники ГО «Самооборона» ОСОБА_2 не зупиняли. Приблизно через 30 хв. на пост ДАІ під’їхали двоє чоловіків на автомобілі «Рено» і повідомили, що за 500 м. на узбіччі дороги в с.Ільці за рулем спить працівник міліції ОСОБА_2, на їх думку, в стані алкогольного сп’яніння. Він разом з працівником міліції Кіщуком та представниками ГО «Самооборона» поїхали на вказане місце і побачили, що за рулем автомобіля «Нива Шевроле» дійсно спить працівник міліції ОСОБА_2 з ознаками алкогольного сп’яніння. Розбудивши його, він пересадив ОСОБА_2 на пасажирське крісло, і вони поїхали в лікарню на освідчення та у відділок міліції для складання протоколу. Не може ствердити, де і коли ОСОБА_2 вживав алкогольні напої, і що останній керував своїм автомобілем у нетверезому стані.
Заслухавши пояснення апелянта ОСОБА_2, який просить скасувати постанову та закрити провадження у справі, перевіривши матеріали справи та проаналізувавши пояснення свідків, даних під час апеляційного розгляду, вважаю, що АС ОСОБА_2 слід задовольнити, виходячи із наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.280 та 283 КУпАП, при розгляді справи про адмінправопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адмінвідповідальності, а також інші обставини, необхідні для правильного вирішення справи. Постанова судді повинна бути законною і обґрунтованою.
Вказаних вимог закону суддя не дотрималася в повній мірі.
Як передбачено п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України (далі Постанова) України від 23 грудня 2005 року, відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Положеннями цього ж пункту Постанови встановлено, що під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст.130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Твердження ОСОБА_2 у своїй АС на те, що він невинуватий у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, є обґрунтованим, виходячи з наступного.
Дійсно, те, що ОСОБА_2 23 березня 2014, близько 18 години, знаходився в стані алкогольного сп’яніння підтверджується його показаннями в судових засіданнях в судах першої та апеляційної інстанцій про те, що він в той день він разом із своїм товаришем ОСОБА_3 на узбіччі в с.Ільці в салоні свого автомобіля розпивали спиртні напої, а також іншими наявними в матеріалах справи доказами, а саме: частково даними з протоколу про адміністративне правопорушення АВ2 №42116 від 23 березня 2014 року, складеного відносно ОСОБА_2 (а.с.1); протоколом медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп’яніння, яким встановлено, що в нього наявний характерний запах із порожнин рота, і тест на апараті «Алком» показав 2,0 проміле (а.с.2); протоколом огляду та затримання транспорту від 23 березня 2014 року, у відповідності до даних якого був здійснений огляд та затримано автомобіль «Нива Шевроле», державний номерний знак НОМЕР_1, за кермом якого на момент вчинення правопорушення знаходився ОСОБА_2 (а.с.11-12).
Однак, як вбачається із рапорту інспектора ДП ВДАІ Верховинського РВ УМВС ОСОБА_5, а також із змісту письмових пояснень свідків – представників ГО «Самооборона» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, вбачається, що того дня вони бачили, як близько 17 год. 50 хв. повз пост ДАІ в напрямку до с-ща Ворохта проїхав автомобіль «Нива Шевроле», як потім з’ясувалося під керуванням ОСОБА_2, однак вказаний автомобіль вони не зупиняли. Вже через 10-13 хв. на автомобілі «Рено» до них під’їхали двоє чоловіків і повідомили, що через 500 м. на дорозі в с.Ільці знаходитья автомобіль «Нива Шевроле», в якому спить водій у міліцейській формі з явними ознаками алкогольного сп’яніння. Під’їхавши на вказане місце, вони дійсно побачили ОСОБА_2, який спав за рулем свого автомобіля, будучи в нетверезому стані. Як підтвердив ОСОБА_5 під час розгляду справи в суді першої інстанції і в засіданні апеляційного суду, він розбудив ОСОБА_2І та пересадив його на пасажирське сидіння, і разом з представниками «Самооборони» відвіз на освідування у Верховинську ЦРЛ. Факт виявлення ОСОБА_2 сплячим у нетверезому стані було зафіксовано на відео, яке долучено до матеріалів справи.
Ці пояснення свідків узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3
Свідок ОСОБА_3 в суді першої інстанції та під час апеляційного розгляду ствердив, що в той день близько 18 год. він дійсно розпивав спиртне разом з ОСОБА_2 в салоні його автомобіля, на узбіччі в с.Ільці. Після розпиття побачив, що ОСОБА_2 заснув, тому не став його будити і вийшов з автомобіля. Як вбачається з показань свідка ОСОБА_4, ОСОБА_2 йому дійсно телефонував і просив забрати його додому, оскільки останній був втомлений, і як він зрозумів з розмови, той перебував у нетверезому стані.
Ці показання свідків суддя першої інстанції помилково не взяла до уваги в тій частині, де вони вказували, що не бачили стану ОСОБА_2 в момент керування ним транспортним засобом, а навпаки, необ’єктивно їх оцінила та однобічно трактувала їх зміст.
Окрім цього, як вбачається з оскаржуваної постанови, суддя в обгрунтвання вини ОСОБА_2 покликається на дані з вищевказаного відеозапису, однак з протоколу судового засідання не вбачається, що він дійсно був оглянутий в суді.
Так, диспозицією ст.130 КУпАП передбачено, що об’єктивну сторону цього адміністративного правопорушення утворюють активні дії з боку водія, що виражаються в керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп’яніння.
Таким чином, зібраними по справі доказами не підтверджується те, що ОСОБА_2 керував своїм транспортним засобом, а саме виконував функції водія, оскільки працівники міліції разом з представниками ГО «Самооборона» виявили його лише сплячим за кермом його автомобіля, який знаходився в нерухомому стані на узбіччі дороги.
Вищенаведені докази підтверджують тільки те, що ОСОБА_2 спав за рулем свого автомобіля в стані алкогольного сп’яніння, і не вчиняв будь-яких активних дій, спрямованих на виконання функцій водія.
Апеляційний суд констатує, що факт керування ОСОБА_2 транспортним засобом стані алкогольного сп’яніння не знайшов свого підтвердження як матеріалами справи, так і під час апеляційного розгляду.
Тому, висновок судді про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП, є помилковим, а винесена відносно нього постанова – незаконна.
З урахуванням наведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід задовольнити, постанову відносно нього слід скасувати, та з урахуванням апеляційних повноважень, закрити провадження в справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, а саме його об’єктивної сторони.
На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.247, 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Верховинського районного суду від 10 квітня 2014 року щодо ОСОБА_2 – скасувати, а провадження в справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, тобто за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області ОСОБА_1
Згідно з оригіналом
Суддя Апеляційного суду
Івано-Франківської області ОСОБА_1