Справа 2-а-601 /09
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
09 квітня 2009 року м. Володимир-Волинський
Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:
головуючого – судді Віннічука І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі – Волинському Волинської області про зобов’язання щодо здійснення перерахунку пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області про зобов’язання щодо здійснення перерахунку пенсії за віком як дитині війни відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
У позовній заяві позивачка обгрунтовує свої позовні вимоги тим, що вона має статус дитини війни, а тому відповідно до ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 01 січня 2006 року їй повинна була виплачуватися пенсія за віком у розмірі, підвищеному на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, однак протягом 2006 --2007 років пенсію у підвищеному розмірі вона не отримувала через те, що законами про державний бюджет України на 2006 рік і 2007 рік дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” було зупинено.
Проте рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп визнано такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ) положення п.12 ст. 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким зупинено на 2007 рік дію ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Позивачка вважає, що невиплата їй у 2006 – 2008 роках пенсії за віком у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, суперечить Конституції України та законам України і є протиправною, а тому просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок її пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2006 – 2007 роки та 11 місяців 2008 року, недоплата якої за цей період складає 3792, 60 грн.
Відповідач подав до суду письмове заперечення на позовну заяву, в якому позов не визнав та зазначив, що діяв в межах повноважень, наданих йому законами України, підзаконними нормативно-правовими актами та здійснював нарахування пенсій дітям війни лише в межах коштів, що були передбачені Державним бюджетом для цих цілей.
Крім того, питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус “дитина війни”, не вирішено в законодавчому порядку.
Позивачкою також пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом, оскільки про ухвалене 09 липня 2007 року рішення Конституційного Суду України вона дізналася 09.07.2007р., а відповідно до ч.2 ст. 99 КАС України для звернення особи до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів встановлюється річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову, за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Відповідач просить з цих підстав у задоволенні позову відмовити та проводити розгляд справи у відсутності його представника.
Позивачкою подана до суду заява про розгляд справи в її відсутності.
Суд, задовольнивши клопотання осіб, які беруть участь у справі, судовий розгляд здійснює в порядку письмового провадження.
Перевіривши та дослідивши письмові докази і матеріали справи, з’ясувавши дійсні обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Судом встановлено, що позивачка має статус “дитина війни” та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області, що підтверджується пенсійним посвідченням позивачки, в якому є відмітка “дитина війни” та тимчасовою довідкою №156 від 20.01.2009 року
Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” (в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-ІV ) передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” в 2007 році мінімальний розмір пенсії за віком за наявності в чоловіків 25, а в жінок – 20 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Однак, протягом 2006-2007 років, позивачці як дитині війни нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком без її підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, а протягом 2008 року їй нараховувалася та виплачувалась надбавка до пенсії як дитині війни в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Статтею 110 Закону України “Про державний бюджет України на 2006 рік” в редакції Закону від 19 січня 2006 року № 3367-ІV встановлено, що пільги дітям війни , передбачені ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються в 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
Зазначений закон у встановленому порядку неконституційним не визнавався, а тому підстав для задоволення позовних вимог позивачки щодо здійснення перерахунку пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за 2006 рік відсутні.
Водночас рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/ 2007р. визнані неконституційними положення п.12 статті 71 Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік” , яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, а рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/ 2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України ( є неконституційними ), положення п. 41 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів” Закону України “Про державний бюджет на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України” в частині обмеження підвищення пенсії за віком дітям війни.
Проте, враховуючи, що відповідно до ст. 152 ч.2 Конституції України закони та інші правові акти або їх окремі положення, що визнані за рішенням Конституційного Суду України неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України, рішення про їх неконституційність, тобто рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп та 22.05.2008р. № 10-рп/ 2008 не мають зворотної дії, тому вимоги позивачки не можуть бути задоволені в повному обсязі щодо часу, з якого відповідача можна зобов’язати здійснити перерахунок його пенсії відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
Виходячи з наведеного, відповідач зобов’язаний здійснити перерахунок пенсії позивачки відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, із застосуванням ст. 28 ч.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та відповідно ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік” і ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, і цей перерахунок має бути здійснений за 2007 рік з 09 липня 2007 року, з дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України від 09.07.2007р., по 31 грудня 2007 року та за 2008 рік – з 22 травня 2008 року, з дня ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України від 22.05.2008р., по 31 грудня 2008 року.
Таким чином, відмова відповідача щодо здійснення перерахунку позивачці як дитині війни пенсії за віком за період визнання неконституційними положень законів про державний бюджет України на 2007 – 2008 роки, якими обмежені підвищення пенсій за віком дітям війни, є незаконною.
З письмового заперечення відповідача на позовну заяву вбачається, що відповідач просить відмовити в задоволенні позову у зв’язку з пропуском позивачкою річного строку для звернення до суду з цим позовом, передбаченого ст. 99 ч.2 КАС України.
Відповідно до ст. 99 ч.4 КАС України, якщо законом встановлена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, то обчислення строку звернення до суду починається з дня, коли позивач дізнався про рішення суб’єкта владних повноважень за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб’єкта владних повноважень.
З листа відповідача від 01.12.2008р. № С-135, надісланого позивачці на її заяву від 21.11.2008р. щодо невиплати пенсії за віком як дитині війни в підвищеному розмірі відповідно до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, вбачається, що за результатами розгляду заяви відповідачем фактично відмовлено позивачці в задоволенні цієї заяви і про це рішення відповідача вона дізналася після отримання його листа від 01.12.2008р. № С-135.
За таких обставин строк звернення позивачки до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів не вважається пропущеним.
На підставі ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ст. 28 ч.1 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст. 62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, ст. 58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік”, рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. № 6-рп/ 2007, рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/ 2008, керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 99 ч.4, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
п о с т а н о в и в:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Володимирі-Волинському Волинської області здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 як дитині війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року шляхом її підвищення на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком відповідно до вимог ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”.
У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.
На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження до Львівського апеляційного адміністративного суду через Володимир-Волинський міський суд протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційна скарга - протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано, а якщо її було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений законом строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку, інакше у разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя : /-/ підпис
Згідно з оригіналом
Суддя Володимир –Волинського
міського суду І.Г.Віннічук