Категорія статобліку 6.13
ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
69041, м. Запоріжжя, вул. Кремлівська, 65 в
ПОСТАНОВА
Іменем України
05 лютого 2009 року Справа № 2а-351/09/0870
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Стрельнікової Н.В.
при секретарі Світлицькій О.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі
м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
до: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних
випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі,
м. Запоріжжя
про стягнення витрат на виплату пенсії, -
ВСТАНОВИВ:
Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя звернулося до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі, в якому просить суд стягнути з відповідача 1632,00 грн. витрат на виплату пенсії та адресної допомоги громадянину Казахстану ОСОБА_1, який отримав трудове каліцтво у Казахстані та переїхав на постійне проживання в Україну. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Управлінням ПФУ проведено виплату пенсії та адресної допомоги гр.-ну ОСОБА_1. у грудні 2008 р. у сумі 1632,00 грн. Вказує, що оскільки пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, тому саме відповідач має відшкодувати Пенсійному фонду витрати на виплату пенсії та адресної допомоги.
У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги з підстав, зазначених у позові.
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі в письмових запереченнях від 03.02.2009 р. позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими виходячи з наступного. Статтею 21 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» не передбачено обов'язку відповідача відшкодовувати витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги, встановленої Постановами КМУ від 26.03.2008 р. № 265 та від 16.07.2008 р. № 654. Також відповідач посилається на відсутність у нього підстав для відшкодування позивачу виплаченої гр.-ну ОСОБА_1. пенсії, оскільки ст.. 3 Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, завданої працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків від 09.09.1994 р. передбачено, що призначення та виплата пенсій громадянам інших країн - учасниць СНД у галузі пенсійного забезпечення та членам їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають; всі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення, несе держава, яка надає таке забезпечення, при цьому проведення взаєморозрахунків між Фондами не передбачено.
В судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, підтримав заперечення.
З матеріалів справи та наявних в ній доказів, судом встановлено наступне.
Згідно виписки із довідки про інвалідність серії МСЕ №0305303 від 11.04.2008 р. ОСОБА_1. є інвалідом ІІІ гр. внаслідок трудового каліцтва (арк. справи 14).
Розпорядженням № 516779 від 24.11.2008 р. гр.-ну Казахстану ОСОБА_1. призначено з 01.10.2008 р. щомісячно 150,00 грн. пенсії та 394,00 грн. доплати (арк. справи 15).
Відповідно до довідки УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя позивач виплатив гр.-ну. ОСОБА_1. з жовтня 2008 р. по грудень 2008 р. включно 1632,00 грн. (арк. справи 16).
У грудні 2008 р. УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя провело з Відділенням виконавчої дирекції ФССНВ щомісячну звірку витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
За наслідками вказаної звірки відповідач не прийняв до заліку витрати на виплату основного розміру пенсії громадянину Казахстану ОСОБА_1., який отримав трудове каліцтво у Казахстані та переїхав на постійне місце проживання в Україну, у сумі 450 грн., а також щомісячної державної адресної допомоги до пенсії у сумі 1182,00 грн., всього на загальну суму 1632,00 грн.
Вказана сума до заліку відповідачем не прийнята та не відшкодована, що і стало підставою для звернення УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя із позовом до суду.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволені позову УПФУ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя слід відмовити повністю виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових коштів фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.
Згідно зі ст. 4 Основ в Україні залежно від страхового випадку до одних з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування відноситься страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності.
За пенсійним страхуванням відповідно до ст. 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства,); пенсії у зв'язку з втратою годувальника; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.
У частині 4 ст. 26 Основ встановлено, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.
В силу ст. 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» за №1105 від 23.09.1999 р. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України є страховиком від нещасного випадку.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Пункт 2 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачає, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.
Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Відповідно до ст. 24 Закону України №1105 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» я кщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» особи право яких на отримання відшкодування шкоди раніш було встановлено згідно із законодавством СРСР та законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівнику внаслідок травмування на виробництві мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього закону.
Частиною 2 ст. 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію нарівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міждержавними угодами.
При цьому слід враховувати, що згідно ст. 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в області пенсійного забезпечення від 13.03.1992р., пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць вказаної Угоди та членів їх родин здійснюється за законодавством держави, на території якої вони мешкають . Усі витрати, пов'язані із здійсненням пенсійного забезпечення за цією угодою несе держава, яка надає забезпечення (стаття 3 Угоди).
Згідно до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення та виплата пенсій, у тому числі, пенсій по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання здійснюється органами Пенсійного фонду.
Порядок відшкодування витрат страховика - Пенсійного фонду України Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві або професійних захворювань України затверджено спільною постановою Пенсійного фонду України та ФССНВ України від 04.03.2003 р. № 5-4/4, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.05.2003 р. за №376/7697 (Далі за текстом - Порядок відшкодування).
Відповідно до п. 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Я к вказано в п. 2 вказаного акту, Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд соціального страхування від нещасних випадків) Пенсійному фонду України (далі - Пенсійний фонд) витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (крім осіб, зазначених у пункті 2 статті 8 цього Закону), у тому числі добровільно застраховані, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.
Згідно п.3 Порядку, відшкодуванню підлягають пенсії, призначені відповідно до пунктів «а», «в», «г» статті 26, статей 37, 38, та пенсії, виплачені відповідно до статей 91, 92 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в разі настання страхових випадків, визначених Переліком обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.
Відповідно до п.5 Порядку, органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих , яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків).
Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 4), на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду (пункт 7 Порядку).
Таким чином, враховуючи положення пунктів 4 і 5 Порядку відшкодування, якими визначено механізм відшкодування, суд дійшов висновку, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права який не відповідає змісту прав управління ПФУ щодо відшкодування понесених ним витрат, оскільки відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою відповідних пенсій здійснюється у відповідності до п. 7 Порядку відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, а відповідач у справі у межах своїх повноважень лише вчиняє дії по підписанню акту звірки витрат по особовим справам потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
В той же час, слід зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 52 КАС України суд першої інстанції, встановивши, що із адміністративним позовом звернулася не та особа, якій належить право вимоги, або не до тієї особи, яка повинна відповідати за адміністративним позовом, може за згодою позивача допустити заміну первинного позивача або відповідача належним позивачем або відповідачем, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи.
Враховуючи той факт, що у разі заміни як позивача так і відповідача у справі на належних, відбудеться зміна територіальної підсудності справи, суд вважає неможливим проведення такої заміни.
Безпідставними та необґрунтованими суд також знаходить доводи відповідача про необхідність застосування до спірних відносин Угоди про взаємне визнання прав на відшкодування шкоди, заподіяної працівникам каліцтвом, професійним захворюванням або іншим ушкодженням здоров'я, які пов'язані з виконанням ним трудових обов'язків, що була підписана 09.09.1994 р. державами колишнього СРСР. Вказана Угода, зокрема ст. 2 на якій зауважує відповідач, визначає випадки відшкодування шкоди вчиненої робітнику, у той час як, предметом спору у даній справі є відшкодування витрат на пенсійне забезпечення.
В даному випадку, Угода про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав в галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р. розповсюджується на всі види пенсійного забезпечення громадян, які встановлені законодавством держав-учасниць Угоди.
В контексті правомірності застосування до спірних відносин вказаної угоди, суд зауважує, що стаття 8 Закону України «Про міжнародні договори України» встановлює можливість надання згоди України на обов'язковість для неї міжнародного договору не тільки шляхом ратифікації, а й підписання, затвердження, прийняття договору, приєднання до договору. Згода України на обов'язковість для неї міжнародного договору може надаватися й іншим шляхом, про який домовилися сторони. Крім того, випадки необхідності обов'язкової ратифікації міжнародних договорів визначена пунктом 2 статті 9 Закону України «Про міжнародні договори». Угода про гарантії прав громадян у галузі пенсійного забезпечення підписана повноважними особами Урядів держав-учасниць, тобто є обов'язковою для застосування на території України та інших держав-учасниць.
Щодо стягнення витрат на виплату адресної допомоги суд зазначає наступне.
Пунктом 1 постанови КМУ № 265 від 26.03.2008 р. «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» передбачено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна
допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.
Відповідно до п. 4 цієї постанови виплата щомісячної державної адресної допомоги здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.
Враховуючи те, що ані ст. 21 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ані п. 4 Порядку не передбачено обов'язку відповідача відшкодовувати витрати на виплату щомісячної державної адресної допомоги, у задоволенні вимог про відшкодування витрат на виплату адресної допомоги також слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 71, 159-163 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В :
У задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Запоріжжі про стягнення суми витрат на виплату пенсії громадянину Казахстану ОСОБА_1., відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня її проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова складена у повному обсязі 09 лютого 2009 року.
Суддя Н.В. Стрельнікова