АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Справа№11-1591/2010 року Головуючий 1 інстанції:

Категорія: ч.З ст.185 КК України ОСОБА_1

Доповідач: Григоров П.О.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2010 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого - судді Бикової Л.П.,

суддів - Григорова П.О., Очеретного С.С.,

за участю прокурора - Шемаевої О.І.,

адвоката - ОСОБА_2,

засудженого - ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 на постанову Люботинського міського суду Харківської області від 30 липня 2010 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12 жовтня 2009 року

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше на підставі ст. 89 КК України не судимий, не працюючий, визнаний винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. З ст. 185 КК України з призначенням покарання - 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнений від відбування покарання з випробуванням, йому встановлено випробувальний термін 1 рік.

Згідно з п. 2 ч.І ст. 76 КК України суд поклав на засудженого обов*язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції.

15 березня 2010 року до Люботинського міського суду, за місцем проживання засудженого ОСОБА_3, надійшло подання кримінально - виконавчої інспекції Валківського МРВ Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Харківській області про скасування звільнення від покарання з випробуванням на підставі ст.. 408-2 КПК України.

Постановою Люботинського міського суду Харківської області від 23 березня 2010 року наведене подання задоволено, відбування покарання з випробуванням щодо ОСОБА_3 скасоване, а також оголошено розшук засудженого.

15 липня 2010 року адвокатом ОСОБА_3, який приймав участь у розгляді кримінальної справи Комінтернівським районним судом м. Харкова 12 жовтня 2009 року до Люботинського міського суду подана апеляція на постанову від 23 березня 2010 року і клопотання про поновлення строку на оскарження вищенаведеної постанови суду.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 23 березня 2010 року, адвокат посилався на те, що він має відповідну угоду про захист інтересів засудженого ОСОБА_3, а про винесення постанови від 23 березня 2010 року йому стало відомо лише 13 липня 2010 року.

Постановою Люботинського міськсуду Харківської області від 30 липня 2010 року клопотання адвоката ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Люботинського міського суду Харківської області від 23 березня 2010 року про скасування відбуття покарання з випробуванням щодо ОСОБА_3 призначеного 12.10.2009 року вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова за ч.З сг.185 КК України - відхилено.

Визнано апеляцію адвоката ОСОБА_2 на постанову Люботинського міського суду Харківської області від 23 березня 2010 року про скасування відбуття покарання з випробуванням у відношенні ОСОБА_3 призначеного 12.10.2009 року вироком Комінтернівського районного суду м. Харкова за ч.З ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік такою, що не підлягає розгляду.

Посилаючись на ч.З ст. 408-2 КПК України суд вказав, що захисник не може оскаржити постанову міського суду від 23 березня 2010 року, оскільки таке право надано лише прокурору і засудженому.

В апеляції на постанову міського суду від 30 липня 2010 року, захисник просить відновити строк на апеляційне оскарження постанови Люботинського міського суду Харківської області від 23 березня 2010 року та визнати апеляцію на вказану постанову міського суду такою, що підлягає розгляду. В обгрунтування своєї апеляції захисник зазначає, що оскаржувана постанова порушує право його підзахисного ОСОБА_3 на захист, оскільки він не мав можливості ознайомитися з матеріалами кримінальної справи та надати докази своєї невинуватості у ухиленні від відбування покарання в зв’язку з отриманням його адвокатом копії зазначеної постанови суду лише 13.07.2010 року.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення апелянта і засудженого ОСОБА_3, які підтримали і обгрунтували доводи апеляції, висновок прокурора, який вважав апеляцію обгрунтованою, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи викладені в апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч.З ст.408-2 КПК України, на постанову суду з питань скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням протягом семи діб з дня її оголошення вправі подати апеляцію до апеляційного суду прокурор та засуджений.

Стосовно адвоката, як учасника процесу, то право оскарження постанови суду з питань порядку скасування звільнення від відбуття покарання з випробуванням наведеною нормою кримінально - процесуального кодексу України не передбачено.

Разом з тим, з протоколу судового засідання від 23 березня 2010 року (а.с. 13-14) видно, що при розгляді подання кримінально - виконавчої інспекції у судовому засіданні ОСОБА_3 і його захисник участі не приймали, в матеріалах справи відсутні будь-які свідчення про те, що вказаним особам направлялося повідомлення про розгляд подання.

Таким чином, твердження захисника про розгляд подання кримінально виконавчої інспекції без його участі є обгрунтованим і підтверджується матеріалами справи.

В п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 1 листопада 1996 року «Про застосування Конституції при здійсненні правосуддя» наведено роз*яснення, що відповідно до ст. 8 Конституції, в Україні визначається і діє принцип верховенства права.

Пунктом 2 наведеної Постанови роз*яснено, що Конституція України має найвищу юридичну силу, її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії.

Статтею 55 Конституції України кожному громадянину гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, це право захищається судом.

Статтею 59 Конституції України передбачено право кожного громадянина на правову допомогу і на вибір захисника своїх прав.

Як вбачається з матеріалів справи адвокат ОСОБА_2 захищав інтереси ОСОБА_3 при постановленні вироку Комінтернівським районним судом м. Харкова, він також має відповідний договір про захист інтересів ОСОБА_3 на наступних процесуальних стадіях, зокрема і апеляційному суді.

Наведені роз*яснення Пленуму Верховного Суду України і зміст Конституції України міським судом не враховані, що зумовило необгрунтовану відмову в прийнятті апеляції захисника на постанову суду від 23 березня 2010 року.

Зважаючи на наведене, постанова міського суду від 30 липня 2010 року підлягає скасуванню, а апеляція на цю постанову захисника - задоволенню.

Оскільки апелянтом наведені докази, що підтверджують поважність прчин пропуску строку на оскарження постанови міського суду від 23 березня 2010 року, колегія суддів вважає необхідним поновити захиснику вказаний строк.

Керуючись ст.ст. 353, 362, 365, 366, 382, КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Люботинського міського суду Харківської області від 30 липня 2010 року про відмову адвокату ОСОБА_2 в поновленні пропущеного строку апеляційного оскарження постанови Люботинського міського суду Харківської області від 23 березня 2010 року щодо ОСОБА_3 і визнанні апеляції адвоката на вказану постанову суду такою, що не підлягає розгляду - скасувати.

Відновити адвокату ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Люботинського міського суду Харківської області від 23 березня 2010 року.

Розгляд апеляції адвоката ОСОБА_2 на постанову Люботинського міського суду Харківської області від 23 березна 2010 року призначити на 10 годину 6 жовтня 2010 року.