Судове рішення #48599159

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И


03 вересня 2014 року                                                   м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Рівненської області в складі:

Головуючого – судді Максимчук З.М.,

суддів - Ковальчук Н.М., Ковалевича С.П.,

при секретарі судового засідання – Пиляй І.С.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівному апеляційну скаргу Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 01 серпня 2014 року про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області про передачу земельної ділянки у власність,


в с т а н о в и л а :


          Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 01 серпня 2014 року заяву ОСОБА_1 задоволено частково.


          Заборонено Олександрійській сільській раді Рівненського району Рівненської області вчиняти дії – приймати рішення щодо передачі у власність будь-яким особам земельної ділянки площею 0,1064 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/, код 02.01 в с. Пухова Рівненського району Рівненської області, зареєстрованої у Державному земельному кадастрі за номером 5624680400:06:031:0212;


          Заборонено державним реєстраторам та іншим посадовим особам реєстраційної служби Рівненського районного управління юстиції вчиняти дії, пов»язані з реєстрацією права власності на земельну ділянку площею 0,1064 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/, код 02.01 в с. Пухова Рівненського району Рівненської області, зареєстрованої у Державному земельному кадастрі за номером 5624680400:06:031:0212; зокрема вносити запис про реєстрацію права власності на цю земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за будь-якими особами.


          Не погоджуючись з ухвалою суду, Олександрійська сільська рада Рівненського району Рівненської області подала апеляційну скаргу, в якій вказує, що ухвала прийнята з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи.

________________________________________________________________________________

Справа № 570/3852/14-ц Головуючий у 1 інстанції - Остапчук Л.В.

Провадження № 22-ц/787/1894/2014 Суддя - доповідач - Максимчук З.М.

          Зазначає, що суд позбавив конституційних прав на отримання земельної ділянки для громадянки ОСОБА_2 оскільки їй надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, яка є предметом спору та забезпечення позову, згідно рішення Олександрійської сільської ради № 570 від 07.05.2012 року. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування повинно розглядатися в межаж КАС України відповідно з приписами ст.2 КАС України. Як наслідок провадження у справі підлягає закриттю. Покликається на Постанову Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13, відповідно до позиції якої зазначено, що суд не може підміняти суб»єкта владних повноважень, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону та давати вказівки, які свідчили б про вирішення питань, які належать до такого суб»єкта владних повноважень; позиція Європейського суду з прав людини викладеної у рішеннях по справах: «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Фадеева проти Росії» від 9 червня 2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» від 17 грудня 2004 року, «Єрузалем проти Австрії», 27 лютого 2001 року, «Реквеньї проти Угорщини» від 20 травня 1999 року, згідно яких завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, що підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою. Доводить, що позовні вимоги позивача суперечать вищенаведеним судовим рішенням і ст.360-7 ЦПК України, ст.244-2 КАС України.


          Вказує, що Рівненський районний суд не має права приймати рішення про передачу земельної ділянки для громадянки ОСОБА_1 замість суб»єкта владних повноважень Олександрійської сільської ради і забороняти приймати рішення. Суд прийнявши ухвалу від 01.08.2014 року про забезпечення позову за обставин досліджених у справі, вийшов за межі своїх повноважень.


          Просить скасувати ухвалу суду і постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову повністю.


          В додатках до апеляційної скарги представник відповідача ОСОБА_3 доводить, що Рівненський районний суд Рівненської області не має права приймати рішення про передачу земельної ділянки для громадянки ОСОБА_1 замість суб»єкта владних повноважень Олександрійської сільської ради і відповідно виносити ухвалу про забезпечення позову в тому числі з порушенням правил розгляду справи в межах цивільного судочинства.


В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими та надуманими. Зазначає, що питання неможливості розгляду даної справи в порядку цивільного судочинства не було предметом ухвали, а відтак не може бути предметом апеляційного оскарження. Судом першої інстанції постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, яка відповідачем з мотивів недотримання правил підсудності не оскаржувалась. Доводи та докази апеляційної скарги з приводу позбавлення права на землю ОСОБА_2М, якій рішенням Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 25.05.2012 року № 570 про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою для відведення їй земельної ділянки стосуються не ухвали суду, а заявлених позовних вимог по суті спору.


          Вважає, що ухвала суду першої інстанції винесена на законних підставах у відповідності зі ст.ст. 151-153 ЦПК України, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.


          Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.


          Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того , що оскільки ставиться питання про передачу земельної ділянки у власність, із доданих до заяви документів вбачається, що Олександрійською сільською радою було відмовлено у передачі у власність конкретно визначеної земельної ділянки позивачці і відповідач до вирішення спору в суді зможе прийняти рішення про передачу вказаної спірної земельної ділянки іншим особам, які зможуть зареєструвати право власності на неї, невжиття заходів забезпечення позову зробить неможливим або утруднить виконання рішення суду в майбутньому, у разі його прийняття на користь позивачки то заява підлягає до задоволення частково, в частині заборони сільській раді приймати будь-які рішення по вказаній земельній ділянці і реєстраційній службі реєструвати право власності на спірну земельну ділянку для будь - кого, без зазначення прізвища ОСОБА_1

          Колегія суддів вважає, що висновки суду ґрунтуються на зібраних у справі доказах і не суперечать вимогам законодавства.

          Згідно ч.1,3 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

          Види забезпечення позову передбачені ст.152 ЦПК України.

          За положеннями ч.3,6 ст.154 ЦПК України заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядає справу.

          В п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", роз'яснено, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

          По справі встановлено, що 30.07.2014 року до Рівненського районного суду Рівненської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Олександрійської сільської ради про передачу земельної ділянки у власність. В цей же день, 30.07.2014 року до суду надійшла і заява ОСОБА_1 про забезпечення позову.

           01.08.2014 року ухвалою судді Рівненського районного суду Рівненської області відкрито провадження у справі.

           01.08.2014 року, ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області частково задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову.

           Відповідно до ст.ст.2,3 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій.

          Як свідчать матеріали справи, своє порушене право позивач пов»язує з тим, що відповідач тривалий час не розглядає і не надає дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для передачі її у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

          За змістом позовної заяви позивачка вважає порушеними свої земельні права щодо одержання у власність земельної ділянки.

          Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013 року вбачається, що земельні відносини, суб»єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об»єктами – землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки /паї/, регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю. Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними ст.ст. 16, 21, 393 ЦК, ст.152 ЗК, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.


          Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб»єкта владних повноважень, згідно зі ст.15 ЦПК розглядаються в порядку цивільного судочинства. Це стосується позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи не вирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею.


          Відповідно до ч.10 ст.118 Земельного кодексу України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.


          Виходячи з вищенаведеного та проаналізувавши доводи заяви та апеляційної скарги, предмет позову, висновки суду та вимоги процесуального закону, колегія суддів приходить до висновку, що у суду першої інстанції були належні правові підстави для постановлення ухвали про вжиття заходів забезпечення позову, а тому висновок суду про задоволення заяви про забезпечення позову частково є правомірним та обґрунтованим.


          Відповідно до ч.1 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.


          Доводи апеляційної скарги про те, що при постановлені ухвали про забезпечення позову суд першої інстанції вийшов за межі своїх повноважень колегія суддів визнає неспроможними і не бере до уваги.


          Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права. Підстав для скасування чи зміни ухвали суду першої інстанції немає.

          Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 303,307, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Олександрійської сільської ради Рівненського району Рівненської області- відхилити.

          Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 01 серпня 2014 року про вжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 до Олександрійської сільської ради про передачу земельної ділянки у власність - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення проте може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.


Головуючий: З.М.Максимчук

Судді: Н.М.Ковальчук


ОСОБА_4





Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація