ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
про відмову в забезпеченні адміністративного позову
02 лютого 2010 р. Справа № 2-а-204/10/0270
За позовом: Прокуратури Вінницької області
до: Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України
про: скасування рішень та визнання дій незаконними
Суддя: Чудак Олеся Миколаївна
ВСТАНОВИВ :
у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом прокуратури Вінницької області до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними, скасування постанов та зобов’язання вчинити певні дії.
Разом із позовною заявою, від позивача надійшло клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2009 року № 2-а-2449/08 до розгляду справи по суті.
В судовому засіданні представник прокуратури Вінницької області – прокурор відділу представництва інтересів громадян і держави в судах ОСОБА_1 заявлене клопотання підтримав та просив його задовольнити.
Додатково пояснив, що забезпечивши позов шляхом зупинення виконавчого провадження фактично не допуститься безпідставне стягнення з позивача штрафних санкцій, оскільки оскаржувані дії та постанови Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, на думку позивача, є неправомірними. У випадку скасування постанов від 31 липня 2009 року та 26 листопада 2009 року, сплачені ними штрафні санкції повернути буде неможливо.
Крім того, зазначив, що згідно з повідомленням бухгалтера прокуратури Вінницької області у них відсутній розрахунковий рахунок по якому можна виплатити ці кошти.
Суд, заслухавши думку представника позивача, дослідивши матеріали справи дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.
Відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті забезпечення позову в адміністративних справах допускається лише у двох формах – це зупинення дії рішення суб’єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються та заборони вчиняти певні дії.
Таке положення кореспондує і пункту 17 Постанови Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», відповідно до якого, перелік підстав забезпечення позову, наведений у статті 117 КАС України є вичерпним.
З наданих позивачем матеріалів до позовної заяви вбачається, що прокуратурою Вінницької області оскаржуються дії по винесенню постанов про застосування штрафних санкцій та відповідно їх скасування.
Разом з тим, в клопотанні про забезпечення позову позивачем ставиться питання про зупинення виконавчого провадження.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як вбачається з наведеного аналізу правових норм, зупинення виконавчого провадження – це дії державного виконавця в межах наданих йому Законом України «Про виконавче провадження» повноважень (ст. 34, 35 Закону). Отже, забезпечення адміністративного позову в такий спосіб, як зупинення виконавчого провадження, в даній ситуації може розцінюватись, як вихід за межі способу забезпечення позову, передбаченого статтею 117 КАС України, а саме заборони вчиняти певні дії. Заборона вчиняти певні дії конкретизується у чітких формах і не може стосуватися відкритого провадження вцілому.
Крім того, у випадку звернення сторони із клопотанням про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із таким клопотанням.
З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Тому, у вирішенні питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Будь-яких обґрунтувань на підтвердження очевидної небезпеки неможливості повернення сплачених коштів по штрафним санкціям, неможливості виконання постанов на даний час прокуратурою Вінницької області не наведено та будь-яких інших доказів на підтвердження свого обґрунтування не надано.
Само по собі побоювання щодо неможливості повернути кошти у випадку задоволення позову, виключає застосування інституту забезпечення позову, оскільки не містить чітко вираженої очевидної загрози небезпеки заподіяння шкоди державі у розглядуваній ситуації.
Таким чином, враховуючи наведене, а також враховуючи обрання позивачем такого способу забезпечення позову, який не відповідає законодавчому визначенню, зокрема, заборони вчиняти певні дії, виходить за його межі, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання.
Тому, на підставі викладеного, керуючись статтями 117, 165, 254 КАС України, суд
УХВАЛИВ :
У задоволенні клопотання прокуратури Вінницької області про забезпечення позову відмовити повністю.
Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Відповідно до ст. 186 КАС України ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заявипро апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали . Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили після закінченя строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Чудак Олеся Миколаївна