Судове рішення #485909
22/412

 


ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.486-65-72


 

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И


     № 22/412                                                                                                         

14.02.07 р.


За позовом          Державного комітету телебачення і радіомовлення України

До          Товариства з обмеженою відповідальністю “МП Леся”

про          стягнення 71 240,56 грн.


Суддя    Шкурат А.М.


Представники  

від позивача          Маковій В.Г. (дов. № 2131/25/5-2 від 15.05.2006р.)

від відповідача          не з’явився


У судовому засіданні 14 лютого 2007 року, згідно з вимогами статті 85 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), за згодою представника позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.


ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:


Державний комітет телебачення і радіомовлення України звернувся до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “МП Леся” 39 354,00 грн. основного боргу, 21 645,13 грн. пені, 7 971,01 грн. збитків від інфляції та 2 270,42 грн. суми трьох процентів річних, а загалом 71 240,56 грн.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує укладеним між позивачем та відповідачем 3 вересня 2004 року договором на випуск друкованої продукції за Програмою випуску соціально значущих видань на умовах державного замовлення № 140, на підставі якого позивач перерахував відповідачу попередню оплату в сумі 39 354,00 грн., тоді як відповідач свої зобов’язання, передбачені договором, по підготовці видань до друку, виготовлення та розповсюдження не виконав. Оскільки відповідач не відреагував на претензію позивача та не задовольнив його вимоги, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача боргу в сумі 39 354,00 грн. Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 21 645,13 грн. пені, 7 971,01 грн. збитків від інфляції та 2 270,42 грн. суми трьох процентів річних.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав та не надіслав, представник відповідача в судове засідання не з’явився.

Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -


ВСТАНОВИВ:


3 вересня 2004 року між позивачем і відповідачем був укладений договір № 140 на випуск друкованої продукції за Програмою випуску соціально значущих видань на умовах державного замовлення (надалі –договір), за яким відповідно до Закону України «Про державний бюджет на 2004 рік»і Постанови Кабінету Міністрів України від 29 лютого 196 року № 266 «Про порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконанням»позивач розміщує, а відповідач приймає на виконання державне замовлення на підготовку, виготовлення, розповсюдження (доставку) видання: автори Іван Давидович Якушик, Ярослав Васильович Литвиненко, назва «Податки в країнах світу»(п.1.1. договору).

До обов’язків відповідача відноситься обов’язок підготувати видання до друку, виготовити і розповсюдити (доставити) до 29 грудня 2004 року (пункт 3.2.3. договору), а також протягом 30 календарних днів після отримання авансу, що надійшов на рахунок відповідача від позивача, надати акт виконаних робіт (пункт 3.2.6. договору).

Пунктом 4.2. договору встановлено, що оплата здійснюється шляхом попереднього перерахування на розрахунковий рахунок Виконавця авансового платежу у розмірі 70 % від загальної вартості договору 39 354,00 грн. з подальшим погашенням суми, передбаченої пунктом 4.1. договору по мірі надходження коштів.

Платіжним дорученням № 182 від 15 вересня 2004 року позивач перерахував відповідачеві в якості попередньої оплати за видання книг 39 354,00 грн.

Відповідач не надав доказів підготування видання до друку, виготовлення і доставки цього видання до 29 грудня 2004 року.

Відповідно до частини другої статті 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, вимоги позивача про повернення відповідачем суми попередньої оплати в розмірі 39 354,00 грн. є правомірними та підлягають задоволенню.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 270,42 грн. суми трьох процентів річних, нарахованих за період з 30 грудня 2004 року по 31 листопада 2006 року, підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Положеннями частини третьої статті 693 ЦК України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому  суми  попередньої оплати.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Розмір процентів, що має сплатити боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України встановлений на рівні трьох процентів річних.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 21 645,13 грн. пені та 7 971,01 грн. збитків від інфляції задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Пункт 5.2. договору, на який посилається позивач, не містить умов про встановлення відповідальності відповідача у вигляді пені за прострочення повернення попередньої плати. Цей пункт договору регламентує сплату пені за невиконання обов’язку відповідача протягом 30 календарних днів після отримання авансу, що надійшов на рахунок відповідача від позивача, надати акт виконаних робіт.

Частиною першою статті 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частина друга статті 547 Цивільного кодексу України встановлює, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Оскільки позивач не надав доказів укладення у письмовій формі правочину щодо неустойки (штрафу, пені) стосовно обов’язку повернути суму авансового платежу, то підстави вимагати від відповідача сплати пені, за прострочення повернення суми попередньої оплати, відсутні.

Щодо втрат від інфляції, суд зазначає, що за змістом частини другої статті 693 ЦК України позивач має право або вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач, як вбачається з претензії № 22 від 24 листопада 2005 року, скористався саме правом вимагати передання оплаченого видання, а не правом вимоги повернення суми попередньої оплати, і лише шляхом подання позову реалізував свої право вимагати повернення суми попередньої оплати. Отже, до моменту звернення позивача до суду із позовом про стягнення суми попередньої оплати позивач був зобов’язаний саме передати виготовлене видання. Таким чином на момент подачі позову підстав для застосування індексу інфляції до суми попередньої оплати не вбачається.

Державне мито у сумі 416,24 грн. підлягають стягненню з відповідача у доход Державного бюджету України.


Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 536, 546 (ч.1), 547 (ч.2), 625 (ч.2), 693 (ч.ч. 1, 2), ЦК України,  ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, -


ВИРІШИВ:


Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МП Леся” (03150, м. Київ, вул. А. Барбюса, буд. 9, код 16293168, п/р 260053011778 в ЗАТ АК “Промінвестбанк”, МФО 300012) на користь Державного комітету телебачення і радіомовлення України (01001, м. Київ, вул. Прорізна, буд. 2, код 00013936, п/р № 35222016000018 в ОПЕРУ ДКУ м. Київ, МФО 820172) 39 354  (тридцять дев’ять тисяч триста п’ятдесят чотири) грн. 00 коп. основного боргу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 42 коп. трьох відсотків річних.

Видати наказ.

В іншій частині в позові відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МП Леся” (03150, м. Київ, вул. А. Барбюса, буд. 9, код 16293168, п/р 260053011778 в ЗАТ АК “Промінвестбанк”, МФО 300012) у доход Державного бюджету України 416 (чотириста шістнадцять) грн. 24 коп. витрат по сплаті державного мита.

Видати наказ.


Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його підписання.


            Суддя                                                                            А.М.Шкурат


23 лютого 2007 року


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація