У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді Максимчук З.М.,
суддів - Григоренка М.П., Рожина Ю.М.,
секретар судового засідання – Ковальчук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 02 вересня 2014 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Липківської сільської ради Гощанського району, треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору Гощанська районна державна адміністрація та Головне управління Держземагентства у Рівненській області про зобов»язання органу місцевого самоврядування вчинити певні дії,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Гощанського районного суду Рівненської області від 02 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду представник позивача ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення суду є незаконним, оскільки прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права. Вказує, що висновки суду матеріалам справи та встановленим вимогам земельного та цивільного законодавства не відповідають.
Зазначає, що місце розташування земельної ділянки, яка відводиться йому, узгоджене компетентними органами, висновки яких містяться в матеріалах справи. Розпорядження голови Гощанської районної державної адміністрації про надання дозволу позивачу на виготовлення проекту землеустрою за № 431 від 15.08.2012 року видане після смерті ОСОБА_3 та припинення права користування нею спірною земельною ділянкою відповідно до розділу 5 договору оренди від 03.04.2012 року.
Доводить, що строк дії договору оренди мав припинитися 16.05.2013 року, а оскільки ОСОБА_3 померла у травні 2012 року, то перехід права оренди до її спадкоємців відповідно до ст.7 Закону України «Про оренду землі» мав би місце, якби вони виявили бажання на таке закінчення строку його дії – 16.05.2013 року та подали орендодавцю – Липківській сільській раді відповідну заяву та, згідно із вимогами чинної на даний час ст.33 Закону України «Про оренду землі» уклали новий договір оренди. В зв»язку з тим, що спадкоємці із заявами про переукладання договору оренди землі не звертались, нового договору оренди не укладали, тому договір оренди припинив свою дію із смертю ОСОБА_3
________________________________________________________________________________
Справа № 557/1756/13-ц Головуючий у 1 інстанції - Рудик Л.М.
Провадження № 22-ц/787/2075/2014 Суддя-доповідач - ОСОБА_4
ОСОБА_5 змін до земельно-облікових документів Липківською сільською радою та визнання чинним договору оренди, який припинив свою дію, є для позивача перешкодою у отриманні земельної ділянки у власність відповідно до вимог ст.14 Конституції України.
Просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що факт того, що ОСОБА_3 померла у 2012 році, а після її смерті спадкоємці не оформили спадщину відповідно до вимог діючого законодавства не є підставою для скасування договору оренди земельної ділянки. Оскільки позивач не є стороною такого договору, то його права ніяким чином не порушені і він не має права ставити вимоги про скасування договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації, а також про зобов»язання сільської ради віднести спірну земельну ділянку до земель запасу із внесенням відповідних змін до земельно-облікової документації.
Колегія суддів рахує, що висновки суду ґрунтуються на зібраних у справі доказах і не суперечать вимогам законодавства.
Судом установлено, що розпорядженням голови районної державної адміністрації від 15.08.2012 року № 431 ОСОБА_1 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 0,60 га, що знаходиться за межами с.Дружне на території Липківської сільської ради.
При надходженні розробленого проекту землеустрою на затвердження до райдержадміністрації з»ясовано, що земельна ділянка перебувала в користуванні /оренді/ ОСОБА_3 відповідно до рішення сільської ради від 17.01.2001 року № 50 /а/.
На підставі рішення сільської ради з ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований 16.05.2001 року за № 24 в Липківській сільській раді.
Відповідно до ст.24 Земельного кодексу України від 18.12.1990 року право тимчасового користування землею, в тому числі на умовах оренди, оформляється договором.
Відповідно до п.3 "Порядку державної реєстрації договорів оренди землі", затвердженого Постановою КМ України від 25 грудня 1998 року № 2073, що діяв на момент виникнення спірних правовідносин, який втратив чинність 05 серпня 2011 року на підставі Постанови КМУ від 20 липня 2011 року N 791, державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки. Відповідно до п.2-3 Порядку державної реєстрації договорів оренди, який діяв на момент укладення договору оренди земельної ділянки, Державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Таким чином, судом достовірно встановлено, що договір оренди земельної ділянки, укладений між Липківською сільською радою та ОСОБА_3 зареєстрований у відповідності з вимогами чинного законодавством, що діяло на час укладення договору, тому у ОСОБА_3 виникло законне право користування вищезгаданою земельною ділянкою з 16.05.2001 року.
Згідно до п.7 Перехідних положень ЗК України в редакції 01.01.2002 року, громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, зберігають права на ці ділянки.
Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди, то за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням (ст. 33 Закону України "Про оренду землі").
Відповідно до п.2.2 договору оренди земельної ділянки договір укладався на термін шість років, починаючи з дати його реєстрації. Після закінчення строку договору оренди орендар продовжувала користуватись земельною ділянкою, письмові заперечення Липківською сільською радою ОСОБА_6 не направлялись. Орендар користувалась земельною ділянкою до дня смерті.
ОСОБА_6 померла 12.05.2012 року.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про оренду землі»» право на оренду земельної ділянки переходить після смерті фізичної особи орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців – до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями.
У випадку спадкування спадкоємець має право на власний розсуд вирішити питання про розірвання або продовження строку оренди з орендарем на строк, визначений даним договором. Спадкоємець зобов»язаний повідомити орендаря про розірвання договору оренди на протязі 3-х місяців з дня оформлення права власності на об»єкт оренди. У випадку неповідомлення договір зберігає свою чинність / п.9 Договору/.
Судом першої інстанції встановлено, що спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_3 є син ОСОБА_7 та дочка ОСОБА_8
Згідно відповіді завідувача Гощанської нотаріальної контори відомості про спадкову справу до майна померлої 12.05.2012 року гр.ОСОБА_3, в нотаріальній конторі відсутні /а.с.45/.
Відповідно до п.4.1 Договору оренди земельної ділянки вбачається, що підставою припинення договору є смерть орендаря і відмова його спадкоємців від виконання умов договору або при відсутності таких спадкоємців, а також у випадках, коли орендодавець не бажає укласти договір із спадкоємцями орендаря.
Представник Липківської сільської ради в апеляційному суді пояснила, що відомості про відмову спадкоємців від укладання договору оренди в сільській раді відсутні. З такими заявами до сільської ради спадкоємці не звертались. Напроти, в телефонному режимі спадкоємець ОСОБА_8 повідомляла про наміри укласти договір оренди спірної земельної ділянки. В свою чергу, сільська рада бажає укласти договір із спадкоємцями орендаря. Крім того, спірна земельна ділянка відноситься до земель запасу.
Згідно з ч. 1 ст. ст. 3, 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, який здійснюється судом у спосіб, визначений законами України.
Цивільним процесуальним засобом, яким забезпечується реалізація права на звернення до суду, є позов, тобто матеріально-правова вимога до суду заінтересованої особи (позивача) про здійснення правосуддя в цивільній справі на захист прав, свобод чи інтересів, порушених чи оспорюваних іншою особою (відповідачем) (ст. 188 ЦПК України).
Таким чином, сторонами в цивільній справі є особи, які перебувають між собою в матеріальних правовідносинах, в яких суб'єктивному праву одного відповідає суб'єктивний обов'язок іншого й матеріально-правовий спір між якими є предметом судового розгляду.
Отже, висновок суду першої інстанції в тій частині, що оскільки позивач не є стороною договору оренди земельної ділянки то його права ніяким чином не порушені, на думку колегії суддів є правильним, ґрунтується на зібраних по справі доказах. До встановлених правовідносин вірно застосовані норми матеріального права, відсутні порушення норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги є такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а лише відображають позицію позивача яку він вважає , що вона є єдино вірною та єдино можливою.
За таких обставин, судова колегія не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції або ж його зміни.
Керуючись ст.307, 308, 314,315,317 ЦПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 02 вересня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з часу її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: З.М.Максимчук
Судді: М.П.Григоренко
ОСОБА_9