Справа № 2-2201/2010

?

                                                                  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29.10.2010 року Котовський міськрайонний суд Одеської області

в складі: г о л о в у ю ч о г о суді – Нікітішина В.П.

при с е к р е т а р і - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на користування жилим приміщенням ,

В с т а н о в и в :

Позивачка звернулась в суд з цим позовом до відповідача, вказуючи, що є власницею цілого житлового будинку АДРЕСА_1 з 2004 року. На момент набуття його у власність у будинку на постійне місце проживання прописані - ОСОБА_3 , 1949 року народження, та ОСОБА_4 ,1975 року народження. Однак відповідачі з 2004 року у будинку фактично не проживають. Реєстрація постійного місця проживання відповідачів в будинку перешкоджає позивачці в належному користуванні своєю власністю, оскільки змушена нести витрати на житлово-комунальні послуги в повному обсязі із-за прописки останніх.

В зв`язку з цим вона просила суд постановити рішення, яким визнати відповідачів такими, що втратив право на користування жилим приміщенням в її будинку, оскільки вони більше 6 місяців в ньому не проживають без поважних причин.

В судовому засіданні позивачка додатково пояснила, що це її якісь далекі родичі. Свого часу їх в будинку прописала її баба, яка свого часу була власником будинку. Зняти їх з реєстрації без відповідної заяви про це не можливо. Місце їх фактичного проживання їй не відоме. Вирішення судом питання щодо визнання відповідачів такими, що втратили право на жиле приміщення в її будинку, в подальшому стане підставою для зняття їх з реєстраційного обліку за цією адресою. Оскільки їх реєстрація у будинку є формальною. Це в свою чергу буде відповідним захистом її права власності на будинок.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, причин своєї неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи у свою відсутність суду не надали, тому за згоди позивачки справу розглянуто у відсутність відповідачів.

Вислухавши пояснення позивачки, покази свідків, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Встановлено, що позивачка, ОСОБА_2 , є власником будинку АДРЕСА_1 згідно договору дарування від 24.12.2004 року. Таким чином позивачка є одноосібним власником цього будинку. В цьому будинку згідно домової книги зареєстровані на постійне місце проживання ОСОБА_3 , 1949 року народження, з 19.07.2004 року, та ОСОБА_4 , 1975 року народження, з 18.06.2007 року.

. Але вони не проживають в цьому будинку більше 6 місяців без поважних причин. Підтверджується це показами свідка у справі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 ..

Згідно ст.71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сімї за ними зберігається жиле приміщення протягом 6 місяців. Це положення відповідно розповсюджується і на колишніх членів сімї власника житла у відповідності до ст.ст.156,163 ЖК України.

Доказів, які б могли би бути поважними для збереження за відповідачем цього житлового приміщення матеріали справи не містять.

Питання розподілу судових витрат у справі судом не вирішується, оскільки таких вимог вони не заявляли.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.71,72,156,163 ЖК України, ст.386 ЦК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Визнати ОСОБА_3 , 1949 року народження, та ОСОБА_4 ,1975 року народження, такими, що втратили право на користування жилим приміщенням в будинку АДРЕСА_1 та зняти їх з реєстраційного обліку за цією адресою.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст.223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через суд який його постановив на протязі 10 днів з дня його проголошення.

Суддя -