РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

За позовом     Товариства з обмеженою відповідальністю "Орлан-Транс-Груп"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа-Папір"

про                  стягнення 7685,88 грн

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

Від позивача:      Даценко О.І. –довіреність № 163 від 27.02.07 р.

від відповідача:   Колокольніков В.А. –довіреність № 57 від 15.01.2007 р.,

                             Ковальова Г.А. –довіреність № 68 від 27.02.2007 р.          

Обставини  справи:

Позов заявлений про стягнення з відповідача 7 250,00 грн. основного боргу та 435,88 грн. пені за період з 22.07.2006 р. по 18.12.2006 р. відповідно до Договору № 109-Е на транспортно-експедиційні послуги від 02.02.2006 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.02.2007 р. порушено провадження у справі № 9/36 та призначено її до розгляду на 28.02.2007 р.

      Представник  позивача в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на необхідність додаткового часу для підготовки до судового засідання та подання до суду документів на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

     Вищезазначене клопотання судом не задоволено по причині наявності в матеріалах справи документів, достатніх для розгляду справи по суті.

     Представник позивача в судовому засіданні надав пояснення по справі, відповідно до яких позовні вимоги підтримав повністю.  

         Представник відповідача надав відзив № 830 від 28.02.2007 р., в якому проти позову заперечував повністю з огляду на викладене, та документи на виконання вимог ухвали від 13.02.2007 р.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

                                       ВСТАНОВИВ:

           02 лютого 2006 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Основа Папір»(відповідачем), визначеним як Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Орлан-Транс-Груп»(позивачем), визначеним як Перевізник, було укладено Договір № 109-Е на транспортно-експедиційні послуги (надалі за текстом «Договір»).

          Відповідно до п. 1.1 Договору Замовник (відповідач) замовляє, а Перевізник (позивач) надає послуги з міжнародних і внутрішніх перевезень вантажів автомобільним транспортом, а також по організації таких перевезень.

      Пунктом 1.3 Договору Сторони встановили, що конкретні умови кожного замовлення зазначаються у заявці Замовника і узгоджуються з Перевізником. Заявка вважається узгодженою (підтвердженою) у разі підписання останньої керівниками або уповноваженими довіреністю представниками Сторін (п. 1.4). Обов»язком Замовника, відповідно до п. 2.1.1 Договору, визначено надання Перевізнику заявки не пізніше ніж за 5 (п»ять) днів, а при внутрішньому перевезенні –за 1 (один) день до дати завантаження.

         В розділі 4 спірного Договору Сторони встановили умови розрахунків, а саме: розрахунки здійснюються у безготівковій формі протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання Перевізником оригіналів наступних документів :

   -  рахунка;

   - товаро-транспортної накладної (СМR/ТТН) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу;

   - акта приймання-передачі наданих послуг;

   - податкової накладної (п.п. 4.1 та 4.2).

       Відповідно до п. 5.6  спірного Договору, за несвоєчасну оплату наданих послуг Замовник сплачує Перевізнику пеню, яка обчислюється від вартості неоплачених послуг у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожний день затримки оплати.

      На твердження позивача та на підставі Договору і заявок відповідача на перевезення № 22-б від 27.06.2006 р. (маршрут Жидачів-Київ), № 720 від 12.07.2006 р. (маршрут Жидачів-Одеса), № 284 від 13.07.2006 р. (маршрут Жидачів-Боярка), позивачем були надані відповідачу транспортно-експедиційні послуги. Таке твердження позивач підтверджує посиланням на товарно-транспортні накладні (надалі за текстом «накладні») - № 940697 від 27.06.2006 р., № 960698 від 27.06.2006 р., № 941443 від 14.07.2006 р., № 381549 від 16.07.2006 р. (копії знаходяться в матеріалах справи) та на акти приймання-передачі наданих послуг (надалі за текстом «акти»), які до матеріалів справи позивачем не залучені.

Позивач також зазначив, що на виконання п. 4.1.1 спірного Договору, їм були надіслані відповідачу оригінали передбачених цим пунктом документів (накладні, рахунки № КV-1011-6 від 30.06.2006 р., № КV-1038-6 від 31.07.2006 р., КV-1126-6 від 31.07.2006 р., акти, податкові накладні) та посилався на поштові повідомлення № 1225149, № 1101767, № 1253749 як на доказ отримання відповідачем  зазначених оригіналів документів.   

З огляду на невиконання відповідачем пункту 4.1.1 спірного Договору щодо сплати Перевізником (відповідачем) протягом 5-ти банківських днів з моменту отримання останнім оригіналів вищеназваних документів, позивач звернувся до відповідача з претензіями № 639 від 06.09.2006 р. та № 661 від 13.09.2006 р. про сплату боргу за надані транспортно-експедиційні послуги та пені, за несвоєчасну, на думку позивача, оплату наданих послуг. Відповіді на вказані претензії відповідач не надав, заборгованість і пеню відповідно до Договору та станом на час подання позову до суду не сплатив.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Між сторонами по справі укладено договір на транспортно-експедиційні послуги, а, отже саме він визначає права та обов»язки сторін зі здійснення передбачених ним послуг.

Договір на транспортне експедирування (глава 65 Цивільного кодексу України) є одним із видів договору про надання послуг, якому присвячено главу 63 Цивільного кодексу України. Положення  останньої мають загальний характер для всіх видів договорів про надання послуг, а, отже, застосовуються і до договору на транспортне експедирування.  

Відповідно до ч. 1 ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов»язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання  визначених договором послуг, пов»язаних з перевезенням вантажу.

Виконання договору транспортного експедирування полягає у здійсненні сторонами всіх прав та виконанні ними всіх обов»язків, передбачених договором.

 Відповідно ст.ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ч.7 ст. 193 ГК України, договір є підставою для виникнення зобов’язання, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк, відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов  не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 538 ЦК України взаємні зобов»язання за договором мають виконуватися одночасно, якщо інше не випливає із закону, звичаїв ділового обороту, договору або змісту зобов»язання.

Судом встановлено здійснення позивачем на виконання заявок відповідача (№ 22-б від 27.06.2006 р. (маршрут Жидачів-Київ), № 720 від 12.07.2006 р. (маршрут Жидачів-Одеса), № 284 від 13.07.2006 р. (маршрут Жидачів-Боярка)) автоперевезень відповідно до товарно-транспортних накладних № 940697 від 27.06.2006 р., № 960698 від 27.06.2006 р., № 941443 від 14.07.2006 р., № 381549 від 16.07.2006 р.

Підставою позовної заяви позивач визначив заборгованість по розрахункам з боку відповідача за отримані транспортно-експедиційні послуги відповідно до Договору № 109-Е від 02.02.2006 р.   

З огляду на зазначене, суд звертає увагу на той факт, що вищезазначені заявки, накладні і рахунки позивача не містять посилання саме на спірний договір - Договір № 109-Е на транспортно-експедиційні послуги від 02.02.2006 р., а, отже взагалі не можуть бути розглянуті судом у якості належного доказу за позовом на підставі спірного Договору.

Поштові повідомлення № 1225149, № 1101767, № 1253749, надані позивачем у якості доказу отримання відповідачем визначеного пунктом 4.1.1 Договору необхідного комплекту документів, а, отже доказом належного виконання з боку позивача п. 4.1.1 Договору та підставності звернення до відповідача з вимогою сплатити заборгованість за надані послуги, не визнаються судом такими з огляду на наступне:

Відповідно до Загальних положень та п. 19 Правил надання послуг поштового зв»язку (затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1155), повідомлення про вручення поштового відправлення  (поштового переказу) –це повідомлення, яким оператор поштового зв»язку доводить до відома відправника інформацію про дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення.

У пункті 78 вищезазначених Правил надання послуг поштового зв»язку вказано, що «за бажанням відправника вони (внутрішні листи і бандеролі з оголошеною цінністю) можуть прийматися з описом вкладення. … Бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об»акта поштового зв»язку повинен перевірити відповідність вкладання опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення.».

Доказів, що поштові повідомлення № 1225149, № 1101767, № 1253749 були відправлені з оголошеною цінністю у справі немає, останні містять відомості про їх рекомендований характер, дату та прізвище особи, якій вручено поштове відправлення. Будь-які інші, зроблені позивачем на поштових повідомленнях зазначення, які не передбачені Правилами надання послуг поштового зв»язку, не мають законного характеру.

Інших доказів надсилання відповідачу передбаченого пунктом 4.1.1 Договору комплекту документів та на доведення суду наявності з боку відповідача порушення договірних умов щодо своєчасної оплати за отримані транспортно-експедиційні послуги, позивачем не вказано, в судовому засіданні не надано і до справи не залучено.

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов»язання є його невиконання чи виконання в порушення умов, визначених змістом зобов»язання.

Правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені), настають лише у разі порушення зобов»язання відповідно до ст. 611 ЦК України, ст. ст. 216, 230 ГК України.  

      Встановлене судом свідчить, що позивач не довів суду виконання своїх обов»язків за Договором, а, отже, у нього не виникло право на позов щодо стягнення заборгованості по розрахункам з боку відповідача відповідно до спірного Договору.

          При таких обставинах у задоволенні позову належить відмовити повністю.

          Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.

Керуючись  ст. ст. 525, 526, 530, 538, 610, 611, 629, 929 ЦК України, ст. ст. 193, 216, 230 ГК України, п.п. 19, 78 Правил надання послуг поштового зв»язку ст. ст. 33, 34, 44, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва -

В И Р І Ш И В:

              1.  У позові відмовити повністю.

              2. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Дата підписання 02.03.2007 р.