П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2010 року м. Львів
Апеляційний суд Львівської області у складі :
Головуючого – судді Яременка О.Д.,
за участю правопорушника – ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1,
українця, громадянина України,
проживаючого за адресою: м. Львів,
вул. Китайська, 3/4
про поновлення йому строку на апеляційне оскарження постанови судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2008 року,
встановив:
Постановою судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2008 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування всіма видами транспортних засобів строком на два роки.
На дану постанову ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, яка надійшла до Личаківського районного суду м. Львова 16 жовтня 2009 року, а до апеляційного суду Львівської області 24 березня 2010 року. Тобто апелянт подав апеляційну скаргу після закінчення строку на її подачу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити постанову судді та скоротити йому термін покарання за вчинене правопорушення. Одночасно він заявив клопотання про поновлення йому строку на подачу апеляційної скарги, оскільки цей строк він пропустив з поважних причин, а саме у зв’язку з тим, що знаходився за межами України і не мав можливості оскаржити постанову.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтримав клопотання про поновлення йому строку на подачу апеляційної скарги на постанову судді від 20 травня 2008 року. Щодо причин, які не дали йому змоги своєчасно подати апеляційну скаргу ОСОБА_1 повідомив, що літо 2008 року він перебував за кордоном та не знав механізму оскарження постанови судді.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_1, який просив визнати причини пропуску ним строку на апеляційне оскарження постанови судді поважними та поновити йому цей строк, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, виходячи із наступних підстав.
ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, постановою судді Личаківського районного суду м. Львова 20 травня 2008 року.
Відповідно до ст.287 КУпАП, що діяла на час винесення суддею постанови щодо ОСОБА_1, постанова судді районного суду про накладення адміністративного стягнення була остаточною і оскарженню в порядку провадження в справах про адміністративні правопорушення не підлягала.
Згідно із ст.294 КУпАП ( станом на травень 2008 року ) постанова судді у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст.130 КУпАП , могла бути скасована або змінена головою апеляційного суду області, його першим заступником або заступниками. Однак ОСОБА_1 скарги своєчасно не подав.
З 17 листопада 2008 року набули чинності зміни та доповнення до КУпАП, відповідно до яких згідно із ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено.
Як видно з викладеного вище у ОСОБА_1 були відсутні поважні причини, із-за яких він вчасно не подав скаргу а пізніше апеляційну скаргу. За межами України ОСОБА_1 перебував лише літом 2008 року, а покликання ОСОБА_1 на незнання ним механізму оскарження постанови судді не є поважною причиною, із-за якої він вчасно не подав скаргу.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 пропустив строк на апеляційне оскарження постанови судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2008 року без поважних причин а тому відмовляє йому у поновленні цього строку.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
постановив:
ОСОБА_1 в поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Личаківського районного суду м. Львова від 20 травня 2008 року по справі про адміністративне правопорушення щодо нього відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий :