Справа № 2-а-316 /2009 р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
7 квітня 2009 року
Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі :
головуючого судді Цигури Н.А.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Срібнянському районі Чернігівської області про зобов»язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
12 лютого 2009 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до управління пенсійного фонду України в Срібнянському районі Чернігівської області про зобов»язання вчинити певні дії . Позивач у позовній заяві зазначає, що вона належить до соціальної категорії дітей війни .Відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » її пенсія повинна щомісячно підвищуватись , як дитині війни ,на 30% від мінімальної пенсії за віком , але за період з 1.01.2006 року по 31.12.2007 року це підвищення відповідачем їй не виплачувалося . Просить зобов»язати управління пенсійного фонду України в Срібнянському районі Чернігівської області нарахувати щомісячну соціальну допомогу , як дитині війни , за 2006 -2007 роки.
Представник відповідача ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Срібнянському районі до суду подав заперечення , де зазначає , що позовних вимог не визнає , так як ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Срібнянському районі діяло в межах повноважень , наданих йому Законами України та підзаконними нормативно правовими актами .Законом України « Про соціальний захист дітей війни » передбачено , що фінансування виплат по даному Закону проводиться з Державного бюджету України .Оскільки на рахунок управління пенсійного фонду України в Срібнянському районі з державного бюджету України таких коштів не надходило, то відповідно виплати позивачу не перераховувались і не проводились через відсутність коштів Державного бюджету України .Просить застосувати термін позовної давності згідно ст.100 КАС України .
Суд , вивчивши матеріали справи , всебічно і повно з»ясувавши всі фактичні обставини , на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази , які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті , приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
Основним завданням Пенсійного Фонду є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезрпечення та соціального страхування . Пенсійний Фонд України діє на підставі Положення «Про пенсійний фонд України» здійснює свої повноваження на підставі п.15 Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління .
У статтях 3, 4 та Прикінцевих положеннях Закону України « Про соціальтний захист дітей війни» зазначено , що законодавство України про соціальний захист дітей війни складається з цього Закону та інших нормативно- правових актів України . Державні соціальні гарантії дітям війни , встановлені цим законом , не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 1 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення ( 2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.
Встановлено , що позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 і відповідно до Закону України « Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни , що підтверджується копією посвідчення та не заперечується у запереченнях відповідачем.
Відповідно до ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни » , редакція якого діяла до 1 січня 2008 року , дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога , що виплачується замість пенсії підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Положення ст. 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006 рік згідно з Законом України « Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року , однак у зв»язку з виключенням пункту 17 статті 77 Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 20.12.2005 року відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет на 2006 рік» від 19.01.2006 року дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» було відновлено .
Згідно пункту 12 ст. 71 Закону України « Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом, зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням ст.111 цього закону.
Частиною третью ст.22 Конституції України забороняється звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.
Рішенням Конституційного суду від 9 липня 2007 року було визнано такими , що не відповідають Конституції України ( є неконституційними) , такі положення Закону України «Про державний бюджет» України на 2007 рік, як п.12 ст. 71 , яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України « Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням ст.111 цього Закону .
Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» із змінами , внесеними Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року , дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни .
Згідно ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни , гарантії їх соціального захисту» учасникам війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Зміни , внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України « Про державний бюджет України» на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року , визнано такими , що не відповідають Конституції України ( є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10- рп/2008.
Частиною 2 статті 152 Конституції України передбачено , що Закони , інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Окрім того , встановлений частиною 2 статті 95 Конституції України , частиною 2 ст. 38 Бюджетного Кодексу перелік правовідносин, які регулюються Законом про Державний бюджет України , є вичерпним , а тому цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов»язків, пільг , компенсацій і гарантій , передбачених іншими законами України , та не може будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин.
Реалізація особою права ,що пов»язане з отриманням бюджетних коштів , яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно- правових актів національного законодавства , не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань , тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов»язань судом не приймається до уваги .
Статтею 99 ч.2 КАС України встановлено річний строк звернення до адміністративного суду , який , якщо не встановлено інше, обчислюється з дня , коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач у позовній заяві вказує , що про порушення її прав дізналася після 9 липня 2007 року , але з позовом до суду звернулася лише в грудні 2008 року , згідно поштового штемпеля -12 грудня 2008 року .
Відповідно до ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови , якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник відповідача у запереченні до суду наполягає на відмові у задоволенні позову в зв»язку з пропуском строку звернення з позовом до суду .З урахуванням того , що відповідач наполягає на відмові в задоволенні позову, в зв»язку з пропущенням строку звернення до суду , а позивач не підтвердила поважність причин пропущення строку , так як з часу , коли вона дізналась про порушення її прав до часу звернення з позовом до суду минуло майже півтора року , в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в Срібнянському районі Чернігівської області про зобов»язання вчинити певні дії , а саме : зобов»язати управління пенсійного фонду України в Срібнянському районі Чернігівської області нарахувати щомісячну соціальну допомогу , як дитині війни , за 2006 -2007 роки , позивачу слід відмовити в зв»язку пропущенням строку звернення до адміністративного суду
Керуючись ст.ст.11, 70,71, 72 , 86, 99,100, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України
П О С Т А Н О В И В :
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні адміністративного позову до управління пенсійного фонду України в Срібнянському районі Чернігівської області про зобов»язання нарахувати щомісячну соціальну допомогу , як дитині війни , за 2006 -2007 роки , в зв»язку пропущенням строку звернення до адміністративного суду .
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду особою , яка оскаржує постанову , за правилами , встановленими ст.ст. 185- 187 КАС України. Заява про апеляційне оскарження постанови суду може бути подана протягом 10 днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження . Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк , встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: