У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 вересня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді Максимчук З.М.,
суддів - Ковальчук Н.М., Боймиструка С.В.,
секретар судового засідання - Демчук Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України в Рівненській області, Держави Україна в особі Управління Державної казначейської служби м.Рівне про визнання незаконними дій Управління МВС України в Рівненській області та відшкодування моральної шкоди,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2014 року у задоволенні позову відмовлено повністю за безпідставністю позовних вимог.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій вказує, що рішення є неправдивим, яке призводить до порушення конституційних основ здійснення правосуддя і містить ознаки злочину. Вказує, що суддя Діонісьєва Н.М. в рішенні суду навмисно спотворила позовні вимоги, не взяла до уваги заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якої позивач просив визнати незаконними дії Управління МВС України в Рівненській області, а саме у невизнанні його закордонного паспорта як основного доказу у підробці його підпису у журналі нотаріальних дій приватного нотаріуса ОСОБА_2 В рішенні суду першої інстанції не зазначено, що в додатках до позовної заяви позивач долучив 12 відповідей з МВ УМВС м.Рівне та УМВС України в Рівненській області, аркуші 40-51, де ні разу за один рік і сім місяців ні один працівник міліції з Рівненської області не визнав його закордонний паспорт /аркуші 33-37/, як основний доказ у підробці його підпису у журналі нотаріальних дій /аркуші 29-30/ нотаріуса ОСОБА_2 Дані відповіді суддя зачитувала у судовому засіданні. Також ні разу не вказується про існування закордонного паспорта у позивача і у відповідях працівників міліції, що знаходяться в матеріалах справи на аркушах 52-57 після винесення постанови про порушення кримінальної справи від 04.08.2010 року. В рішенні суду не зазначено, що позивач в поясненнях від 28.07.2014 року вказав , що постановою від 27.10.2010 Рівненського міського суду скасована постанова про відмову у порушенні кримінальної справи, відповідно до якої було невизнано закордонний паспорт позивача як основний доказ у підробці його підпису у журналі нотаріальних дій
________________________________________________________________________________
Справа № 569/4882/14-ц Головуючий у 1 інстанції - Діонісьєва Н.М.
Провадження № 22-ц/787/1946/2014 Суддя-доповідач - ОСОБА_3
нотаріуса ОСОБА_2 Покликаючись на ч.3 ст.61 ЦПК України доводить, що зважаючи на наявність постанови Рівненського міського суду від 27.10.2010 року сам факт невизнання його закордонного паспорта як основного доказу у підробці його підпису у журналі нотаріальних дій нотаріуса ОСОБА_2 звільняється від доказування. Додатково зазначає, що при ухваленні рішення суду першої інстанції в тексті рішення не зазначено, що в матеріалах справи є заперечення УМВС України в Рівненській області від 29.04.2014 року, де немає ні одного слова про існування його закордонного паспорта та ні одного слова про закордонні дії працівників міліції, які не визнають його закордонний паспорт як основний документ у підробці його підпису у журналі нотаріальних дій нотаріуса ОСОБА_2 протягом 5 років. Не зазначено в рішенні суду першої інстанції про наявність в матеріалах справи і пояснення ОСОБА_1 від 14.05.2014 року до заперечення УМВС України в Рівненській області. До даного пояснення долучено шість скарг та одне пояснення, де позивач скаржився керівникам міліції про невизнання його закордонного паспорта. Судом першої інстанції навмисно не взято до уваги заяву-пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 02.05.2010 року, покази свідків ОСОБА_6 і ОСОБА_4 в судовому засіданні 04.07.2014 року, депутатське звернення юриста та Народного депутата України ОСОБА_7 від 06.05.2010 року та від 04.08.2011 року. Доводить, що незаконними діями та психічним впливом на нього працівниками міліції Управління МВС України в Рівненській області йому було завдано моральної шкоди. Негативні емоції, переживання вплинули на спокій і стан його здоров»я, спричинили постійне вживання заспокійливих препаратів, погіршився зір, вимушений звертатись до лікарів.
Просить скасувати рішення Рівненського міського суду Рівненської області та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.
В запереченнях на апеляційну скаргу Управління Державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області апеляційну скаргу не визнає та вважає, що позиція позивача по залученню в якості відповідача державу Україна в особі Управління Державної казначейської служби України у м.Рівному Рівненської області суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки управління ніяких правовідносин з ОСОБА_1 не має. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1
В запереченнях на апеляційну скаргу заступник прокурора м.Рівного просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, рішення Рівненського міського суду від 14.08.2014 року залишити без змін. Зазначає, що вказані відносини регулюються положеннями норм кримінально-процесуального законодавства.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Згідно ст.310 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі або залишенням заяви без розгляду з підстав, визначених ст.ст. 205, 207 цього Кодексу.
Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» встановлено вичерпний перелік випадків, коли у особи виникає право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим законом. Проте, позивачем в порушення вимог ст.60 ЦПК України не доведено передбачених ст.ст.23, 1167 ЦК України обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, зокрема матеріали справи не містять жодних свідчень та відповідних доказів про ступінь його моральних чи фізичних страждань або шкоди, завданої його здоров»ю. Щодо відшкодування витрат на правову допомогу, то позивачем не надано доказів, щодо оплати ним послуг по наданню такої допомоги.
Колегія суддів з висновками суду першої інстанції погоджується не в повній мірі.
З матеріалів справи вбачається, що за заявою ОСОБА_1 постановою слідчого СВ Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області від 04 серпня 2010 року було порушено кримінальну справу по факту підроблення документа, за ознаками злочину, передбаченого ст.358 ч.1 КК України. /а.с.59/
30.05.2011 року зазначену кримінальну справу закрито за відсутністю складу злочину.
04.04.2014 року за заявою ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження № 12014180010001789 за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст. 358 КК України.
На а.с.37 міститься копія закордонного паспорта ОСОБА_1, з якої вбачається, що з 07.11.2000 року по 05.03.2002 рік він був відсутній на території України.
Основний довід апеляційної скарги полягає в невизнанні закордонного паспорта працівниками міліції УМВС України в Рівненській області ОСОБА_1 як основного доказу у підробці його підпису в журналі нотаріальних дій нотаріуса ОСОБА_2 , тобто про визнання дій працівників УМВС України в Рівненській області незаконними.
Главою 26 КПК України в редакції 2012 року, передбачено порядок оскарження рішеннь, дії чи бездіяльністі органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування.
Відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього ( досудового) слідства, прокуратури або суду регулюється ст. 1176 ЦК України. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу дізнання, попереднього ( досудового) слідства, прокуратури або суду, встановлюється Законом України «Про порядок відшкодування шкоди завданої незаконними діями органами дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», «Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду".
У частині першій ст. 1176 ЦК України міститься виключний перелік органів державної влади, а також виключний перелік їх незаконних рішень, дій чи бездіяльності, що спричинили завдання шкоди. Так, до таких органів влади відносяться: а) органи дізнання; б) попереднього ( досудового) слідства: в) прокуратури; г) суд.
Підлягає відшкодуванню тільки шкода, завдана фізичній особі внаслідок: незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
Статтями 1, 2 Закону України від 01.12.1994 року "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" передбачені випадки відшкодування шкоди.
Відповідно до п. 11. Положення про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" для визначення розміру шкоди, переліченої в пунктах 1, 3, 4 ст.3 Закону, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися:
1) при закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів;
2) при винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції;
3) при скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи - в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення.
Пунктом 12 Положення передбачено, що у місячний термін з дня звернення громадянина один з органів, перелічених в п.11 Положення, залежно від того, хто з них здійснював слідчі дії або розглядав справу, витребовує від відповідних державних і громадських організацій всі необхідні документи, що мають значення для визначення розміру завданої шкоди, і виносить передбачену частиною 1 ст.12 Закону постанову (ухвалу).
Згідно з частиною 2 ст.12 Закону у разі незгоди з винесеною постановою про відшкодування шкоди громадянин може оскаржити її до суду в порядку, встановленому для розгляду скарг на неправомірні дії органів державного управління і службових осіб, що ущемлюють права громадян. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права
звернутись зі скаргою до відповідного прокурора.
Отже, правила, передбачені ч. 1 ст. 1176 ЦК України, не застосовуються до інших незаконних дій або бездіяльності чи незаконного рішення органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду.
Як вбачається з матеріалів справи, дії чи бездіяльність посадових осіб Управління МВС України в Рівненській області щодо відмови в визнанні закордонного паспорта позивача як доказу у підробці його підпису в журналі нотаріальних дій позивачем в рамках кримінально-процесуального законодавства не оскаржувались.
З огляду на позовні вимоги ОСОБА_1 вбачається, що фактично вони зводяться до переоцінки доказів по кримінальному провадженню в порядку цивільного судочинства.
Саме по собі закриття кримінальної справи у зв»язку з відсутністю складу злочину безспірно не свідчить про протиправність дій органів УМВС України у Рівненській області та завдання шкоди позивачу.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 1.03.2014 року « Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суди повинні виходити з того, що відповідно до ст.ст.15,16 ЦПК у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за Кодексом адміністративного судочинства України, Господарським процесуальним кодексом України, Кримінальним процесуальним кодексом України або Кодексом України про адміністративні правопорушення віднесено до компетенції адміністративних, господарських судів, до кримінального провадження чи до провадження в справах про адміністративні правопорушення. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.
У зв»язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне /справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства/, по-друге, суб»єктивний склад такого спору /однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа/.
Оскільки, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду з вимогами про визнання незаконними дій Управління УМВС України в Рівненській області у невизнанні його закордонного паспорту як основного доказу у підробці підпису заявника у журналі нотаріальних дій та відшкодування йому матеріальної та моральної шкоди в порядку ст.1176 ЦК України, Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду», та, враховуючи, що розгляд вказаних вимог проводиться за правилами кримінального процесуального судочинства , а вимоги про відшкодування моральної шкоди випливають із вимог про визнання неправомірних дій, тобто є похідними, колегія суддів рахує за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 303, ст.304, ст.307, ст.310, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити частково.
Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 14 серпня 2014 року у цій справі скасувати.
Провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: З.М.Максимчук
Судді: Н.М.Ковальчук
ОСОБА_8