У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2014 року                                                            м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого судді - Максимчук З.М.,

суддів –Ковальчук Н.М., Рожина Ю.М.,

секретар судового засідання – Демчук Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 на ухвалу Рокитнівського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2014 року у цивільній справі за заявою представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про часткове скасування та зміну заходів забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання права власності, усунення перешкод в користуванні майном, зобов»язання утриматись від певних дій та захист права власності,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2014 року заяву представника позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про часткове скасування та зміну заходів забезпечення позову у цивільній справі № 2-587/2011 задоволено частково.

Скасовано заходи забезпечення позову у справі № 2-587/2011 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання права власності, усунення перешкод в користуванні майном, зобов”язання утриматись від певних дій та захист права власності, встановлені ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 11 жовтня 2012 року в частині накладення арешту на нерухоме майно, розташоване в с.Карпилівка, вул.Шевченка, 89 б, Рокитнівського району Рівненської області.

В частині зміни заходів забезпечення позову у справі № 2-587/2011 відмовлено.

Не погодившись з вищезазначеною ухвалою суду представник ОСОБА_1- ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що суд належної правової оцінки доводам та обставинам в частині висловлення прохання про накладення заборони не надав, безпідставно без фактичного та нормативного обгрунтування прийнятого рішення в цій частині відмовив у накладенні заборони щодо вчинення реєстраційних дій відносно будівлі ангару в інтересах та від імені відповідача.

Доводить, що 17 жовтня 2013 року Постановою №868 Кабінету Міністрів України було прийнято нову редакцію Порядку про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно, яка набула чинності з 12 лютого 2014 року. На виконання цієї Постанови КМУ Мінюстом було внесено зміни до власних актів.

Згідно вказаних нормативних актів записи, які наявні в Реєстрі прав власності, який

__________________________________________________________________________

Справа № 571/1557/14-ц Головуючий у 1 інстанції - Комзюк А.Ф.

Провадження № 22-ц/787/2315/2014 Суддя - доповідач - Максимчук З.М.

вівся БТІ та був актуалізований до 1 січня 2013 року, можуть бути перенесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, який діє з 1 січня 2013 року, за заявою власника або зацікавленої особи, тобто подавши відповідну заяву та підтверджуючі документи сторона отримує свідоцтво про право власності.

Враховуючи, що фактично у ОСОБА_3 документи скасовані судом вилучені не були, а дані в Реєстрі не скасовані за відсутності вжиття судом заявлених ним заходів заборони існує реальна загроза звернення ОСОБА_3 до органів реєстрації прав із заявою про перенесення даних з Реєстру до Державного реєстру, на підстави якого ним буде отримано належний правовстановлюючий документ.

Вважає, що станом на сьогодні вжиття заявлених ним заходів забезпечення позову на період до повного виконання рішення є обов»язковою умовою повного захисту прав позивача.

Просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою вжити наступних заходів по забезпеченню позову:

-заборонити органам реєстрації речових прав на нерухоме майно (реєстраційній службі, нотаріусам тощо) відповідачу вчиняти будь-які дії спрямовані на реєстрацію права власності, обтяження або вчинення інших реєстраційних дій щодо будівлі ангару;

-зобов»язати ВДВС Рокитнівського району внести дані до Реєстру про накладення наведеної вище заборони до реєстру обтяжень та направити на адресу сторін та суду копію постанови і витягу з Реєстру про вжиття заходів забезпечення.

Судові витрати покласти на відповідача.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Задовольняючи заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 частково, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки рішення Рокитнівського районного суду від 26 березня 2014 року, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання права власності, усунення перешкод в користуванні майном, зобов»язання утриматись від певних дій та захист права власності задоволено набрало законної сили, то відсутні підстави для зміни заходів забезпечення позову.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд першої інстанції неповно і невсебічно дослідив і оцінив обставини по справі.

В частині скасування заходів забезпечення позову про накладення арешту на нерухоме майно, розташоване в с.Карпилівка, вул.Шевченка, 89б Рокитнівського району Рівненської області ухвала суду першої інстанції не оскаржена, а тому у відповідності до ч.1 ст.303 ЦПК України та роз"яснень п.15 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 24.10.2008 року "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку" апеляційним судом не перевіряється.

Розгляшувши скаргу на ухвалу суду першої інстануії, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування /п.2. ч.1 ст.312 ЦПК України/.

Відповідно до ч.3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про виконавче провадження в Україні" виконавче провадження - це завершальна стадія судового провадження.

Матеріалами справи встановлено, що ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 11 жовтня 2012 року про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача – Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання права власності, усунення перешкод в користуванні майном, зобов»язання утриматись від певних дій та захист права власності накладено арешт на нерухоме майно, розташоване в с.Карпилівка, вул.Шевченка, 89б Рокитнівського району Рівненської області і заборонено відповідачу ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна.

           Рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 26 березня 2014 року залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 29 серпня 2014 року позов задоволено. Визнано право власності ОСОБА_1 на приміщення ангару розташованого в с.Карпилівка, вул.Шевченка, 89-б, Рокитнівського району Рівненської області. Витребувано з незаконного володіння ОСОБА_3 ангар, що знаходиться за адресою: с.Карпилівка, вул.Шевченка, 89-б, Рокитнівського району Рівненської області. Зобов»язано ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_1 в користуванні приміщенням ангару, розташованого за адресою : с.Карпилівка, вул.Шевченка, 89б, Рокитнівського району Рівненської області, а саме:звільнити зазначене приміщення і забезпечити вільний доступ до нього. Вирішено питання про судовий збір.

Виконавчий лист по вказаній справі, представник позивача отримав 29 вересня 2014 року.(а.с.13).

Із тексту заяви позивача до суду першої інстанції вбачається, що потреба у застосуванні всіх заходів забезпечення позову відпала, а частина із них дозволятиме відповідачу не виконувати судове рішення, тому просить зняти арешт із будівлі ангару, а в іншій частині змінити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 154 ЦПК України суд може за заявою однієї із сторін і зважаючи на пояснення другої сторони допустити заміну одного способу забезпечення позову іншим.

Висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для зміни заходів забезпечення позову, тому що справа розглянута по суті, рішення суду набрало законної сили, на думку судової колегії, є передчасним, який не грунтується на зібраних по справі доказах.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п.10 постанови № 9 від 22.10.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

          Аналіз зазначених правових норм і роз'яснення Пленуму Верховного Суду дає можливість зробити висновок про те, що підставою для скасування заходів забезпечення позову або зміни способу його виконання на розсуд суду можуть бути будь-які обставини, які свідчать про відсутність потреби у забезпеченні позову, про неефективність вжитих заходів, про невідповідність вжитих заходів дійсним обставинам справи, про наявність зловживань з боку позивача при вирішенні питання про забезпечення позову тощо, а також обставини, зазначені в частинах 6, 7 статті 154 ЦПК України.

          Отже, виходячи із фактичних обставин справи, та враховуючи, що рішення суду першої інстанції не виконано, колегія суддів прийшла до висновку що відмова в задоволенні зміни заходів забезпечення позову може значною мірою ускладнити виконання рішення суду першої інстанції. Таким чином, необхідно скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови позивачеві у зміні заходів забезпечення позову та змінити захід забезпечення позову з заборони відповідачу ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна на заборону органам реєстрації речових прав на нерухоме майно /реєстраційній службі, нотаріусам/, відповідачу вчиняти будь-які дії спрямовані на реєстрацію права власності, обтяження або вчинення інших реєстраційних дій щодо будівлі ангару.

          З матеріалів справи вбачається, що позивач звільнений від сплати судового збору, оскільки є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1.

          Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли.

          Згідно із підпунктом 14 п. 1 ч. 2 ст. 4 ЗУ „Про судовий збір” № 3674-VI від 08 липня 2011 року за подання до суду апеляційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору встановлюється в 0,1 розміру мінімальної заробітної плати.

          За таких підстав, апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313,314, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу Рокитнівського районного суду Рівненської області від 09 жовтня 2014 року скасувати в частині відмови в зміні заходів забезпечення позову у справі № 2-587/2011.

Заяву представника ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про зміну заходів забезпечення позову задовольнити частково.

Змінити заходи забезпечення позову з заборони відповідачу ОСОБА_3 та іншим особам вчиняти будь-які дії по відчуженню майна у справі №2-587/2011 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача- Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській області про визнання права власності, усунення перешкод в користуванні майном, зобов”язання утриматись від певних дій та захист права власності, встановлені ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 11 жовтня 2012 року в частині накладення арешту на нерухоме майно, розташоване в с.Карпилівка, вул.Шевченка, 89 б, Рокитнівського району Рівненської області на заборону органам реєстрації речових прав на нерухоме майно (реєстраційній службі, нотаріусам) відповідачу вчиняти будь-які дії спрямовані на реєстрацію права власності, обтяження або вчинення інших реєстраційних дій щодо будівлі ангару.

          В задоволенні іншої частини заяви відмовити.

          Копію ухвали направити для виконання до Рокитнівської державної нотаріальної контори (смт.Рокитне, вул.Незалежності, 21 Рівненської області), відділу Державної виконавчої служби Рокитнівського районного управління юстиції ( смт.Рокитне, вул. Незалежності, 24 Рівненської області), Реєстраційній службі Рокитнівського районного управління юстиції ( смт Рокитне, вул. Незалежності, 21 Рівненської області).

Стягнути з ОСОБА_3 судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 121,80 гривень в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: З.М. Максимчук

Судді: Н.М.Ковальчук

ОСОБА_4