Апеляційний суд Чернівецької області
м. Чернівці, вул. Емінеску, 4, 58002, (0372) 55-34-03
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці « 20 » грудня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Колотило О.О.
суддів Тарбинського В.Г., Рулякова В.І.
при секретарі Трасоруб А.О.
за участю прокурора Сулятицького І.С.
та адвоката ОСОБА_1
потерпілого ОСОБА_2
підсудного ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду Чернівецької області кримінальну справу за апеляцією заступника прокурора Шевченківського району м. Чернівці ОСОБА_4 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 вересня 2011 року, –
В С Т А Н О В И Л А :
Цим вироком
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець м. Чернівці вул. Нахімова, 5/2, зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, водій в службі таксі «0-50», не одружений, раніше не судимий,-
засуджений за ст. 121 ч.1 КК України на п’ять років позбавлення волі.
Справа № 11-593 / 2011 р. Головуючий у І інстанції Дудаков С.Є.
Категорія ст. 121 ч. 1 КК України Доповідач Колотило О.О.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України, ОСОБА_3 звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
Зобов’язано ОСОБА_3 періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу цього органу.
Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком чинності залишено підписку про невиїзд.
Зараховано ОСОБА_3 в строк відбуття покарання час його утримання під вартою на досудовому слідстві з 18 по 28 лютого 2011 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 за завдану злочином матеріальну шкоду 5500 гривень, моральну шкоду 5000 гривень та на користь лікарні швидкої медичної допомоги витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину в сумі 5289 гривень 64 коп.
Заставу в сумі 17000 гривень повернуто заставодавцю ОСОБА_5
Згідно з вироком, ОСОБА_3 визнаний винним в тому, що 09 лютого 2011 року, приблизно о 23 годині 20 хвилин, працюючи водієм служби таксі «0-50» знаходився у автомобілі «ВАЗ-2107» біля будинку № 8 по вул. Горіхівській в м. Чернівці. До нього підійшов потерпілий ОСОБА_2 і попросив відвезти його та його знайомих на вулицю Краматорську в м. Чернівці, в ході розмови між потерпілим та підсудним виникла словесна суперечка.
Через деякий час, ОСОБА_3 поїхав додому і приблизно о 23 годині 30 хвилин повернувся назад, підійшов до потерпілого і умисно завдав йому декілька ударів, взятою з дому битою, по різних частинах тіла, заподіявши ОСОБА_2 тілесні ушкодження у виді розриву селезінки з гемоперитонеумом, яке відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечне для життя в момент заподіяння, а також забійну рану тім»яної ділянки голови з права та ушкодження у виді синців в ділянці пара орбітальної ділянки правого ока, спинки зліва, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
В апеляції заступник прокурора Шевченківського району м. Чернівці ОСОБА_4 ставить питання про скасування вироку і постановлення нового внаслідок необгрунтованого звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України та призначення йому покарання за ст. 121 ч. 1 КК України, із застуванням ст. 69 КК України у виді три роки шість місяців позбавлення волі.
В апеляції, зокрема, зазначено, що ОСОБА_3 вчинив умисний тяжкий злочин за який передбачено покарання у виді від 5 до 8 років позбавлення волі, заподіяв потерпілому тяжкі тілесні ушкодження дерев»яною битою, яку привіз на місце вчинення злочину після конфлікту з ОСОБА_2
Також, в апеляції вказано, що наявні у справі та встановлені судом обставини, які пом’якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і з урахуванням особи ОСОБА_3 дають підстави призначити підсудному покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст. 121 ч. 1 КК України.
В запереченнях на апеляцію підсудний ОСОБА_3 та потерпілий ОСОБА_2 просять вирок суду залишити без змін, посилаючись на те, що з урахуванням тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину, обставин, що пом’якшують покарання та даних про його особу, суд правильно застосував до нього ст. 75 КК України
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, який підтримав апеляцію, пояснення потерпілого ОСОБА_2, підсудного ОСОБА_3 та його захисника ОСОБА_6 про залишення вироку суду без змін, провівши часткове судове слідство, додатково допитавши ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_2, дослідивши інші докази та дані про особу підсудного, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає задоволенню частково.
Винність ОСОБА_3 у заподіянні потерпілому ОСОБА_2 умисного тяжкого тілесного ушкодження, як небезпечного для життя в момент заподіяння, при обставинах наведених у вироку, повністю доведена дослідженими судом першої інстанції доказами, яким дана правильна юридична оцінка і не оспорюється в апеляції.
Що стосується звільнення підсудного ОСОБА_3 від призначеного покарання з випробуванням, то доводи апеляції прокурора про неправильне застосування до нього ст. 75 КК України є необгрунтованими.
Згідно з ст. 75 КК України, звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до осіб з урахуванням тяжкості злочину, особи винного та інших обставин справи, які дають можливість суду зробити висновок, що виправлення засудженого можливе без відбування покарання.
У відповідності до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з кваліфікації злочинів (ст. 12 КК України), а також особливості конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного із співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).
Підсудному ОСОБА_3 поставлено у вину скоєння одного умисного, тяжкого злочину, він повністю визнав свою вину у його вчиненні, щиро розкаявся у скоєному злочині, після вчинення злочину відвіз потерпілого на автомобілі додому, частково відшкодував завдану шкоду, однією з причин вчинення злочину стала неправомірна поведінка потерпілого, який знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, чіплявся до підсудного, вимагав безкоштовно відвезти його додому, що він сам визнав в судовому засіданні (а.с. 202).
З матеріалів справи видно, що ОСОБА_3 вперше притягується до кримінальної відповідальності, працює, позитивно характеризується за місцем проживання та роботи.
Про необгрунтованість апеляції прокурора свідчить і те, що в суді першої інстанції (а.с. 204) прокурор просив суд звільнити ОСОБА_3 від призначеного покарання на підставі ст. 75 КК України, а потерпілий ОСОБА_2 вважає вирок суду щодо підсудного справедливим
За таких обставин, беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину та дані про особу винного, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції прокурора та скасування вироку в частині застосування до ОСОБА_3 ст. 75 КК України та звільнення його від призначеного покарання з випробуванням за цим законом.
Згідно з ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу.
Те, що ОСОБА_3 повністю визнав свою вину, щиро розкаявся у скоєнні злочину, після вчинення злочину відвіз потерпілого на автомобілі додому, частково відшкодував завдану шкоду, неправомірну поведінку потерпілого, який знаходився у стані алкогольного сп»яніння та чіплявся до підсудного, вимагаючи безкоштовно відвезти його додому, колегія суддів визнає обставинами, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і з урахуванням його особи, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності та позитивно характеризується за місцем роботи і проживання, вважає за можливе застосувати до нього ст. 69 КК України і призначити покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст. 121 ч. 1 КК України.
У зв’язку з цим, апеляція прокурора в цій частині підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 372, 373, 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області, –
УХВАЛИЛА :
Апеляцією заступника прокурора Шевченківського району м. Чернівці ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 26 вересня 2011 року щодо ОСОБА_3 змінити.
Пом’якшити ОСОБА_3 призначене покарання за ст. 121 ч. 1 КК України, визначивши його із застосуванням ст. 69 КК України, у виді три роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст. 75, 76 КПК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку у три роки не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.
Зобов’язати ОСОБА_3 періодично з»являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію, повідомляти цей орган про зміну місця проживання та не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
В решту частині вирок залишити без змін.
Головуючий О.О. Колотило
Судді В.Г. Тарбинський
ОСОБА_7