ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"08" квітня 2011 р. № 716/11
Суддя Павлюк І.Ю., розглянувши матеріали за
позовом ОСОБА_1 підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2
Володимировича
до Акціонерного виробничо-комерційного товариства відкритого типу "Рівненська
кондитерська фабрика"
про стягнення 1980 грн. 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
Позивач - СПД - фізична особа ОСОБА_2 - звернувся з позовом до АВКТВТ "Рівненська кондитерська фабрика" про стягнення з останнього 1980 грн. 00 коп. заборгованості за отриманий товар.
При цьому позивачем не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі.
Верховною Радою України прийнято ОСОБА_3 України від 25.03.2005р. №2505-IV “Про внесення змін до Закону України “Про Державний бюджет України на 2005 рік” та деяких інших законодавчих актів України”, яким, зокрема, внесено зміни до Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993р. №7-93 “Про державне мито” (далі –Декрет). ОСОБА_3 набрав чинності з 31 березня 2005р.
Відповідно до підпункту «а»пункту 2 статті 3 Декрету в новій редакції із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше шести неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто 102 грн.) і не більше 1 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян ( тобто 25 500 грн.).
Розмір сплачених позивачем 30.03.2011р. відповідно до квитанції №1627.284.1 19грн. 80 коп. (замість 102 грн. 00 коп.) не відповідає вимогам пп. «а» п.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».
Крім того, з матеріалів, доданих до позовної заяви вбачається, що державне мито сплачено не на належний рахунок.
Відповідно до п.13 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р. №15, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України19 травня 1993р. за №50 державне мито, що справляється з позовних заяв, які подаються до господарських судів, із апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови господарських судів, заяв про їх перегляд за нововиявленими обставинами, зараховується до державного бюджету України (розділ II, § 1, символ звітності 57). До державного бюджету (розділ II, § 2, символ звітності 55) зараховується також державне мито за дії, пов'язані з одержанням охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності.
Державне мито з позовних заяв, які подаються до господарського суду Рівненської області, сплачується за наступними реквізитами:
Розрахунковий рахунок №31116095700002 банк – Головне Управління Державного казначейства України в Рівненській області МФО 833017
Отримувач –Державне казначейство України в м. Рівне ЗКПО 22586331
Призначення –Держмито на розділ 11 параграфу 01 символ звітності банку 057 код бюджетної класифікації №22090200, за позовом ________ до _________ .
Справа буде розглядатися в господарському суді Рівненської області.
Всупереч наведеному позивачем сплачено державне мито квитанцією 1627.284.1 від 30.03.2011 в сумі 19 грн. 80 коп. на розрахунковий рахунок №31414537700002, Одержувач: Суд, підрозділ: Рівненський міський суд.
Вказані обставини є підставою для повернення позивачу без розгляду позовної заяви і доданих до неї документів згідно п. 4 ч. 1 ст. 63 ГПК України.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Відповідно до частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України, державне мито підлягає поверненню у випадках і в порядку, встановлених законодавством.
Пунктом 2 частини 1 статті 8 декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” передбачено, що сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках повернення заяви (скарги) або відмови в її прийнятті, а також відмови державних нотаріальних контор або виконавчих комітетів міських, селищних і сільських Рад народних депутатів у вчиненні нотаріальних дій.
Згідно пункту 8 роз’яснення Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Арбітражного процесуального кодексу України” N 02-5/78 від 4 березня 1998 року (з змінами та доповненнями), застосовуючи статтю 47 ГПК, необхідно виходити з того, що господарський суд самостійно чи за заявою сторони в ухвалі, рішенні чи постанові, а в тих випадках, коли процесуальні документи не виносилися - у відповідній довідці зазначає обставини, які є підставою для повного або часткового повернення державного мита. Така довідка за заявою сторони видається господарським судом першої інстанції.
Враховуючи усе вищевказане, суд вважає за можливе видати СПД-фізичній особі ОСОБА_2 довідку на повернення державного мита сплаченого по квитанції 1627.284.1 від 30.03.2011 року в сумі 19 грн. 80 коп.
Керуючись стст. 47, 61, 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Повернути позовну заяву та додані до неї документи без розгляду.
ОСОБА_1 підприємницької діяльності-фізичній особі ОСОБА_2 довідку на повернення державного мита, сплаченого по квитанції 1627.284.1 від 30.03.2011 року в сумі 19 грн. 80 коп.
Суддя Павлюк І.Ю.