справа № 2-а-150/2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

16 квітня 2009 р.                                     місто Городня

    Городнянський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді                 - Криворученка Д.П.,

секретарі                   - Марченко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Городня в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 10.04.09 р. звернулась до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про визнання неправомірною відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги та зобов’язання нарахувати і виплатити щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни за період 2006-2008 рр. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком на загальну суму 4471,20 грн.

З позову виходить, що позивачка являється дитиною війни, оскільки народилася у 1943 році і тому їй з 01.01.2006 р. в силу ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Однак відповідачем, завданням якого є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, зазначена виплата не здійснювалась. Всупереч положень ст.22 Конституції України, пунктом 17 ст.77, ст.110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» та пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2006-2007 рр. відповідно, а пунктом 41 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» положення статті 6 Закону, було викладено в новій редакції, відповідно до якої право на державну соціальну допомогу дітям війни було обмежено. 09 липня 2007 року Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) окремі положення Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», зокрема що призупиняли дію статті 6 Закону. Крім того, зупинивши Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», було грубо порушено, на думку позивачки, положення основного Закону України, і вона вважає, що відповідач був зобов’язаний здійснити нарахування соціальної допомоги в розмірі 30 відсотків і за 2006 рік. В пункті 5.4 Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 р. зазначено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів. Зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок – скасування та обмеженням прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони. Таким чином, відмова відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті соціальної допомоги, на думку позивачки, є протиправною та такою, що суперечить Конституції та законам України. Розмір підвищення до пенсії відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» складає 30 відсотків мінімальної пенсії віком, а мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2006 рік» прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність складає: з 1 січня – 350 грн., з 1 квітня – 359 грн., з 1 жовтня – 366 грн. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність складає: з 1 січня – 380 грн., з 1 квітня – 406 грн., з 1 жовтня – 411 грн. Згідно із Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб які втратили працездатність складає: з 1 січня – 470 грн., з 1 квітня – 481 грн., з 1 липня – 482 грн., з 1 жовтня – 498 грн. Загалом за 2006-2007 рр. сума невиплаченої соціальної допомоги складає 4471.20 грн.

У судове засіданні позивачка не з’явилася, оскільки в позові заявила клопотання про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження, свої позовні вимоги підтримує у повному обсязі, що не суперечить приписам частини 3 статті 122 КАС України. /а.с.2/  

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, оскільки начальник Управління ПФУ в Городнянському районі Чернігівської області надав до суду заяву-заперечення №1381/08 від 14.04.09 р., згідно якої просить справу розглянути без участі їх представника, позов не визнає, підтримує письмові заперечення і просить відмовити у задоволенні позову з підстав зазначених в запереченнях, а та також на підставі ст.100 КАС України, у зв’язку порушенням строків позовної давності. /а.с.13/  

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України, особа, яка бере  участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Оскільки по даній справі сторони заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, суд здійснює розгляд в порядку письмового провадження.

З письмових заперечень сторони відповідача виходить, що позивач посилається в позові на Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09.07.07 р., яким було визнано такими, що не відповідають Конституції України положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», зокрема пункти 3, 12 ст.71, яким зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Статтею 7 даного Закону зазначено, що фінансування забезпечення державних соціальних гарантій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Статтею 95 Конституції України передбачено, що виключно Законом України про державний бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Статтею 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов’язання та платежі можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, які встановлюються Законом про державний бюджет чи рішенням про місцевий бюджет. Оскільки зміни до Державного бюджету України на 2006 р. та 2007 р., щодо фінансування зазначених в позові виплат не вносились, то дії Управління Пенсійного Фонду України, уразі призначення та виплати позивачу підвищення до пенсії, суперечили б Конституції України та Бюджетному кодексу України. Посилання позивача на ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є неправомірним, оскільки частиною третьою цієї статті встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом. Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», дітям війни пенсія або щомісячне довічне утримання підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, але дана норма не передбачає, яким саме органом, за рахунок яких саме коштів і джерел та в якому порядку здійснюється призначення та виплата підвищення до пенсії. За період 2008 року до пенсія позивача виплачується підвищення, як дитині війни у розмірі надбавки встановленої для учасників війни, тобто 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. /а.с.13/    

Перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд прийшов до висновку, що заявлений адміністративний позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Розв’язуючи питання, щодо пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду за захистом свого порушеного права за 2006-2007 рр., на чому наполягає сторона відповідача, суд прийшов до висновку, що позивач зазначений у ст.99 КАС України строк звернення до суду в дійсності порушила, оскільки вона отримує щомісячно пенсію і повинна була знати про порушене своє право, а тому річний строк звернення до суду повинен обчислюватися відповідно з початку 2006-2007 рр. Жодного доказу, щодо поважності причини пропущення строку для звернення до суду, позивачем до суду надано не було.  

Згідно приписів ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.  

Судом встановлено, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.2004 р. визначено правовий статус дітей війни і закріплено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Статтею 6 вказаного Закону (в редакції до 28.12.2007 р.) визначено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. При цьому статтею 3 цього ж Закону передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.08 р., визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Положення визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.    

Згідно пункту 41 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VІ від 28.12.2007 р. статтю 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладено в новій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни».

Враховуючи зазначене вище Рішення Конституційного Суду України, суд прийшов до висновку про необхідність застосовувати при розгляді даного спору попередню редакцію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», згідно якої дітям війни підвищуються пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Позивачка ОСОБА_1 народилася 29 травня 1943 року, що підтверджується паспортом громадянина України серії «НК» №146249 від 18.07.1996 р., а згідно посвідчення серії «АА» №245046 Управління праці та соціального захисту населення  Городнянської РДА Чернігівської області вона є пенсіонером і має статус дитини війни. /а.с.3-7/

Дослідженням листа №226/05/м-2 від 25.03.09 р. та №1238/08 від 07.04.09 р. начальника Управління ПФУ в Городнянському районі Чернігівської області встановлено, що позивачу не виплачувалось підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за 2006-2007 рр., як дитині війни, а за 2008 рік їй виплачується надбавка в розмірі 10 відсотків прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність. З 01.01.2008 р. - 47 грн., з 01.04.2008 р. - 48,10 грн., з 01.07.2008 р. – 48,20 грн., з 01.10.2008 р. – 49,80 грн. /а.с.8, 11-12/    

За таких підстав на позивача по справі поширюється дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» і вона як дитина війни має право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до пункту 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього ж Закону за якою підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), окремі положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі і пункт 12 статті 71, яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням статті 111 цього ж Закону. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов’язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

    Згідно ч.2 ст. 19, ч.3 ст.22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

    У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

    Відповідачем в судове засідання не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу доплати до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» та Рішень Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.2007 року, №10-рп/2008 від 22.05.08 р.

    Також судом не може бути прийнято до уваги та враховано як підставу не нарахування і невиплати позивачу підвищення до пенсії, посилання сторони відповідача на той факт, що на законодавчому рівні не визначено орган, який здійснює призначення і виплату підвищення до пенсій, оскільки згідно Указу Президента України №121/2001 від 01.03.2001 р. «Про Положення про Пенсійний фонд України», Пенсійний Фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій,  допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

    Посилання сторони відповідача на неправомірність застосування у цих правовідносинах положень ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» є необґрунтованим оскільки статтею 8 КАС України визначено, що забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини.

    Факт відсутності визначення та врегулювання на законодавчому рівні питання визначення величини мінімальної пенсії за віком, що застосовується для обчислення підвищення пенсії особам, яким встановлено статус «дитина війни» не може бути підставою для позбавлення позивача визначених державою соціальних гарантій та підтримки, як дитини війни.

    Стаття 9 КАС України визначає, що у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

    Розмір мінімальної пенсії за віком, на яку мається посилання в статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» при обрахуванні підвищення пенсії дітям війни, визначено статтею 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

    Відповідно до статті 28 вказаного Закону мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловік 25 років, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

    Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» затверджено на 2007 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 01.01.2007 року в розмірі 380 грн., з 01.04.2007 року по 01.10.2007 року в розмірі 406 грн., з 01.10.2007 р. в розмірі 411 грн.

    Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» затверджено на 2008 рік прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня  -  481  гривня,  з  1  липня - 482 гривні,  з 1 жовтня - 498 гривень.

    Таким чином, при визначенні розміру мінімальної пенсії за віком, зазначеної в ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», слід виходити з положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

У зв’язку з цим, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» позивачу підлягає нарахуванню та виплаті доплата до пенсії як дитині війни за період з 01.01.2008 р. по 01.04.2008 р. в розмірі 282 грн. (30 % мінімальної пенсії за віком складає 141 грн. – 47 грн. виплаченої надбавки), за період з 01.04.2008 р. по 01.07.2008 р. в розмірі 288 грн. 60 коп. (30 % мінімальної пенсії за віком складає 144.30 грн. – 48,10 грн. виплаченої надбавки), за період з 01.07.2008 р. по 01.10.2008 р. в розмірі 289 грн. 20 коп. (30 % мінімальної пенсії за віком складає 144,60 грн. – 48,20 грн. виплаченої надбавки), за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2008 р. в розмірі 298 грн. 80 коп. (30 % мінімальної пенсії за віком складає 149,40 грн. – 49,80 грн. виплаченої надбавки), а всього за 2008 рік 1158 грн. 60 коп.

Розв’язуючи позов в частині зобов’язання відповідача нарахувати та виплатити щомісячну соціальну допомогу у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни за 2006 р., суд прийшов до висновку, що у цій частині позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що положення ст.110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік» порушують обсяг існуючих прав позивача, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», оскільки пільги дітям війни, передбачені статтею 6 вказаного Закону, у 2006 році  повинні були запроваджуватись поетапно, за результатами виконання бюджету у першому  півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з  Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету, однак відповідне Рішення Конституційного Суду України про визнання неконституційним положення ст.110 Закону України «Про державний бюджет України на 2006 рік», не приймались.

    Згідно роз’яснень п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 01.11.1996 р. «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя», суд не може, застосувавши Конституцію як акт прямої дії, визнати неконституційними закони чи правові акти, перелічені в ст.150 Конституції, оскільки це віднесено до виключної компетенції Конституційного Суду України.

Крім того, враховуючи вимоги ст.100 КАС України позивачу слід відмовити в задоволенні позовних вимог за порушене її право у 2006-2007 рр., так як нею пропущений строк звернення до адміністративного суду, і на цьому наполягає сторона відповідача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наведених вище підстав.

Керуючись ст.ст.10-12, 71, 94, 99-100, 122, 128, 158-163, 167 КАС України, ч.2 ст.19, ч.3 ст.22, ст.55, ст.124 Конституції України, ст.ст.3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» №2195-ІV від 18.11.04 р., Рішенням Конституційного Суду України №6-рп/2007 від 09.07.07 р., Рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.08 р., ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 р., ст.62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» №489-V від 19.12.29006 року, ст.58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №107-VІ від 28.12.07 р.,суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області щодо виплати ОСОБА_1 щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком у 2008 році.

Зобов’язати Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 01.01.2008 р. по 01.04.2008 р. в розмірі 282 грн., за період з 01.04.2008 р. по 01.07.2008 р. в розмірі 288 грн. 60 коп., за період з 01.07.2008 р. по 01.10.2008 р. в розмірі 289 грн. 20 коп., за період з 01.10.2008 р. по 31.12.2008 р. в розмірі 298 грн. 80 коп., а всього за 2008 рік 1158 грн. 60 коп.  

У задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в Городнянському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни – відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі заяви про оскарження і поданням після цього протягом 20 днів скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.5 ст.186 КАС України.

  Головуючий – суддя                             Криворученко Д.П.