РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2012 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Решетніка М.О.

при секретарі - Медведєвій А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 , третя особа: СГІРФО Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області “Про усунення перешкод в користуванні, виселення та зняття з реєстраційного обліку”, а також позовом ОСОБА_4 в своїх та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_1 , третя особа: орган опіки та піклування виконкому Бабушкінської у м.Дніпропетровську ради “Про встановлення порядку користування житловими приміщеннями квартири”, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі 06.10.2011р. звернулися до суду з даним позовом. В обґрунтування своїх вимог посилаються на те, що вони є власниками квартири АДРЕСА_1 . Після реєстрації 16.07.2005р. шлюбу між ОСОБА_3 та відповідачкою ОСОБА_4 остання за згодою всіх власників вселилася у спірну квартиру, також вона, як і їх неповнолітня донька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , були зареєстровані за адресою вказаної квартири. Однак з листопада 2009р. вказане подружжя припинило сімейні стосунки, а 03 грудня 2010р. їх шлюб було розірвано, після чого відповідачка створює їм перешкоди в користуванні належною їм квартирою, зокрема влаштовує сварки, ображає їх, участі і утриманні житла не приймає, самовільно вселила в квартиру сторонню особу, а саме відповідача ОСОБА_5 , з яким спів мешкає. Відповідно до ст.ст.387,391 ЦК України просили усунути їм перешкоди в користуванні зазначеною квартирою шляхом виселення відповідачів разом з неповнолітньою дитиною та зобов`язати СГІРФО Бабушкінського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області зняти ОСОБА_4 разом з донькою зняти з реєстраційного обліку у вказаній квартирі.

В судовому засіданні позивачі та її представник заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_4 в листопаді 2011р. також звернулася до суду із позовом, вказує в ньому, що у неї із співвласниками квартири виникли непорозуміння щодо користування спірною квартирою, в зв`язку з чим просить встановити порядок користування квартирою, виділивши їй з дитиною в користування кімнату площею 19,4кв.м. та залишити в загальному користуванні кухню, вбиральню та коридори.

Ухвалою судді Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська від 01 грудня 2011р. обидва позови об`єднані в одне провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_4 свій позов підтримала, заявлений позов до неї не визнала. Відповідач ОСОБА_5 також пред`явлений до нього позов не визнав, просила в його задоволенні відмовити, оскільки в спірній квартирі він не проживає.

Представники третіх осіб в судове засідання не з?явились, про день розгляду справи повідомлялися належним чином, причини неявки суду не повідомили. Справа розглянута в порядку ст.169 ЦПК України.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників і свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що обидва позови не підлягають задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.ст.10,11,60 ЦПК України суд розглядає цивільні справи виключно у межах заявлених вимог, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як встановлено в судовому засіданні квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 16 грудня 1997р., виданого ВАТ “Дніпрошина”, належить позивачам ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , квартира складається з двох кімнат площею 10,4кв.м. і 19,4кв.м. Всі вказані власники зареєстровані в квартирі.

Згідно викладеного в обох позовах та пояснень сторін в судовому засіданні 16 липня 2005р. позивач ОСОБА_3 зареєстрував шлюб з відповідачкою ОСОБА_4 , а ІНФОРМАЦІЯ_2 у них народилася донька ОСОБА_6 . Останні за згодою всіх власників спірної квартири вселились в нею, були зареєстровані за адресою спірної квартири, проживають в ній до даного часу.

Відповідно до ст.150 ЖК України особи громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди, а згідно ст.156 ЖК України члени сім?ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. За згодою власника будинку (квартири) член його сім?ї вправі вселяти в займане ним жиле приміщення інших членів сім?ї. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей згоди власника не потрібно.

До членів сім?ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч.2 ст.64 цього Кодексу. Припинення сімейних відносин з власником будинку (квартири) не позбавляє їх права користування займаним приміщенням.

Відповідно ж до ст.157 ЖК України членів сім?ї власника жилого будинку (квартири) може бути виселено у випадках, передбачених ч.1 ст.116 цього Кодексу. Виселення провадиться у судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

В даному судовому засіданні відповідач ОСОБА_5 заперечував проти позову з підстав, що він не проживає в спірній квартирі, зазначене підтвердила і відповідачка ОСОБА_4 . Будь-яких належних та допустимих доказів його проживання в належній їм квартирі позивачі, відповідно до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, суду не надали, а як зазначалось вище, ОСОБА_4 є членом сім?ї одного із власників спірної квартири, разом із своєю донькою вселилась за зареєструвалась за адресою цієї квартири за згодою усіх її власників, будь-якої іншої угоди про порядок користування квартирою між ними не укладалось, їх виселення позивачі вимагають не з підстав, передбачених ч.1 ст.116 ЖК України, в зв`яжу з чим їх позов про виселення задоволенню не підлягає, а оскільки питання щодо реєстраційного обліку є похідним від права особи на користування житловим приміщенням і відповідачка з дитиною наділена таким правом, то і в іншій частині позову позивачів необхідно відмовити.

Крім того, свою вимогу про виселення позивачі обґрунтовують тим, що своєю поведінкою ОСОБА_4 перешкоджає їм у користуванні власністю. Однак ОСОБА_1 в судовому засіданні поясняв, що під час одного із його приходів в квартиру бачив ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , котрі спали на дивані, що свідчить про те, що позивачі мають ключі від вхідних дверей спірної квартири, а отже - доступ до неї. Підтвердженням цьому є і те, що позивачі не заявляють вимоги про своє вселення в квартиру.

Таким чином в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно відмовити в повному обсязі.

Судом встановлено також, що між сторонами склалися неприязні стосунки, котрі тривають до теперішнього часу. Посилаючись на це ОСОБА_4 просить суд встановити порядок користування житловою площею спірної квартири, надавши їй з дитиною для проживання кімнату площею 19,4кв.м. Однак відповідно до вимог ч.3 ст319 ЦК України та ст.156 ЖК України співвласники житла та члени їх сімей мають рівні права щодо користування ним.

Спірна квартира, як зазначалось вище, є двохкімнатною житловою площею 29,8кв.м., кімнати площею 19,4кв.м. та 10,4кв.м., зареєстрованими в ній є 5 осіб, а отже виділення в користування ОСОБА_4 з дитиною, тобто на двох осіб, кімнати площею 19,4кв.м., як того вона просить у позові, порушуватиме права інших осіб, якими зокрема є власники цієї квартири, а отже і в задоволенні позову ОСОБА_4 також необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,10,57,60,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до ОСОБА_4 і ОСОБА_5 “Про усунення перешкод в користуванні, виселення та зняття з реєстраційного обліку”, а також позовних вимог ОСОБА_4 в своїх та інтересах неповнолітньої ОСОБА_6 до ОСОБА_1 “Про встановлення порядку користування житловими приміщеннями квартири” - відмовити.

Строк апеляційного оскарження рішення - 10 днів.

Суддя