Справа № 10-335 / 2010 р. Головуючий у І інстанції – Ільчишин Н.В.

Постанова щодо запобіжного Доповідач – Яременко О.Д.

заходу – взяття під варту.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі :

головуючого Яременка О.Д.,

суддів Волинця М.М., Голубицького С.С.,

з участю прокурора Лесковича І.Б., слідчого Мартинюка А.Д.,

обвинуваченої ОСОБА_1,

її захисника –адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора Лесковича І.Б., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 11 червня 2010 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою судді відмовлено у поданні слідчого в ОВС УБОЗ ГУ МВС України у Львівській області Мартинюка А.Д. про обрання запобіжного заходу у виді взяття під варту відносно обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченому ч.3 ст.191 КК України,

ОСОБА_1,

яка народилась 14 квітня 1983 року

в м. Львові, українки, громадянки України, з

вищою освітою, не працюючої, раніше не судимої,

проживаючої в ІНФОРМАЦІЯ_1

Львівської області, вул. Біласа і Данилишина, 239

Цією ж постановою ОСОБА_1 обрано запобіжний захід – підписка про невиїзд.

В мотивах постанови зазначено, що обвинувачена раніше не притягалась до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, на обліках в лікаря психіатра та нарколога не числиться, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, розлучена, проживає з батьками : матір’ю пенсіонеркою та хворим батьком, які по стану здоров”я потребують допомоги, і не наведено достатніх підстав вважати, що вона може ухилятися від слідства й суду, перешкоджати встановленню істини по справі.

На постанову судді подано апеляцію прокурором. В апеляції прокурор вважає постанову судді незаконною, посилається на те, що суд при прийнятті рішення не взяв до уваги, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, приймала активну участь в скоєному злочині. Зазначає, що на його думку, суд безпідставно послався у постанові на ту обставину, що батьки обвинуваченої потребують сторонньої допомоги, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які це підтверджують. Крім цього покликається на те, що за час перебування ОСОБА_1 на посаді втрачено значну кількість бухгалтерських документів, по яких видавались фіктивні кредити, а тому є підстави вважати, що ОСОБА_1 буде перешкоджати встановленню істини по справі.

Враховуючи викладене, просить постанову судді скасувати, а подання повернути на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора на підтримання поданої апеляції та пояснення слідчого, доводи обвинуваченої ОСОБА_1 та її захисника, які просили залишити постанову судді без зміни, розглянувши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає, виходячи із наступного.

Відповідно до кримінально-процесуального закону взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом, у зв’язку з чим він обирається лише за наявності підстав вважати, що інші ( менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов’язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК України і його належної поведінки.

Взяття під варту застосовується лише у випадку коли особа обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі і коли є достатні підстави вважати, що обвинувачений може ухилитися від слідства і суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність.

При вирішенні питання щодо обрання обвинуваченому запобіжного заходу, крім зазначеного вище, повинні враховуватись тяжкість злочину, у вчиненні якого обвинувачується особа, її вік, стан здоров’я, сімейний і матеріальний стан, місце проживання та інші обставини, що її характеризують.

Відповідно до постанови слідчого від 04 червня 2010 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст. 191 КК України, вона обвинувачується в тому, що будучи бухгалтером-касиром кредитної спілки „ Надія” в період з 2003 року по 2005 рік, умисно, зловживаючи службовим становищем, повторно, за попередньою змовою в групі осіб з головним бухгалтером КС „ Надія” ОСОБА_3, бухгалтером ОСОБА_4, привласнили кошти кредитної спілки „ Надія” на загальну суму 91900 гривень.

Як видно із подання слідчого в ОВС УБОЗ ГУ МВСУ у Львівській області Мартинюка А.Д. про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді взяття під варту підставою для цього явилось те, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, на даний час не встановлено всіх обставин вчиненого злочину обвинуваченою ОСОБА_1 та іншими співучасниками злочину, а також інших співучасників злочину, а тому є всі підстави вважати, що перебуваючи на волі, вона має намір перешкоджати встановленню істини по справі.

Однак ніяких даних про те, що ОСОБА_1 має намір перешкоджати встановленню істини по справі в поданні не наведено. Не встановлено було таких даних і при розгляді подання в суді першої інстанції.

Слідчий Мартинюк А.Д. в судовому засіданні повідомив, що кримінальна справа по факту вчинення злочину була порушена 21 квітня 2009 року а в його провадженні перебуває з вересня 2009 року. За цей час ОСОБА_1 з’являлась на всі його виклики для допиту, не перешкоджала встановленню істини у справі. Всі документи по справі із кредитної спілки „ Надія” вилучені і обвинувачена не має до них доступу. Крім того вона звільнена з посади і в кредитній спілці не працює.

Вивчивши матеріали справи колегія суддів приходить до висновку, що в справі відсутні дані вважати, що ОСОБА_1 має намір перешкоджати встановленню істини по справі.

Разом з тим, з врахуванням даних про особу обвинуваченої, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання, має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_2, проживає з батьками, які по віку та стану здоров”я потребують допомоги, а саме, матір’ю пенсіонеркою та батьком, який хворіє на геморагічний інсульт по типу внутрішньо мозкової гематоми в басейні правої СМА, що підтверджується наявними у справі медичними довідками, колегія суддів вважає, що суддею мотивовано прийнято рішення про відмову в задоволенні подання про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді взяття під варту та обрано запобіжний захід – підписка про невиїзд. Цей запобіжний захід зможе забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов’язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК України і її належну поведінку.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів відмовляє прокурору в задоволенні його апеляції.

Керуючись ст.ст.148,150,165, 366, 382 КПК України, колегія суддів

ухвалила :

Апеляцію прокурора залишити без задоволення а постанову судді Франківського районного суду м. Львова від 11 червня 2010 року про відмову в обранні запобіжного заходу у виді взяття під варту ОСОБА_1 та обрання їй запобіжного заходу у виді підписки про невиїзд – залишити без зміни.

Головуючий :

Судді :