АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Чернівці “24”травня 2011р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Колотило О. О.
суддів Петлюка В.І., Рулякова В.І.
за участю прокурора Хоміцької Т.Б.
та адвоката ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 березня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Грабівка Куликівського району, Чернігівської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одружений, не працюючий, раніше судимий:
- вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 08.07.2002 року за ст. 185 ч. 3 КК України на 3 роки позбавлення волі із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з іспитовим строком 1 рік;
- вироком Куликівського районного суду Чернігівської області від 02.12.2002 року за ст.ст. 185 ч. 3, 186 ч. 3 КК України на 4 роки 6 місяців позбавлення волі,-
засуджений з ст. 190 ч. 2 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі;
за ст. 353 КК України на шість місяців арешту.
Справа № 11-275 /2011 р. Головуючий у І інстанції: Стоцька Л.А.
Категорія: ст.ст. 190 ч. 2, 353 КК України Доповідач: Колотило О.О.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточна міра покарання ОСОБА_2 призначена два роки шість місяців позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець та мешканець с. Поточище Городенківського району Івано-Франківської області, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не одружений, не працюючий, раніше судимий:
- вироком апеляційного суду ОСОБА_4 –Франківської області від 18.12.2001 року за ст.ст. 142 ч. 3, 93 п. е, і КК України (в ред. 1960 року) на 9 років позбавлення волі;
- вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2009 року за ст. 185 ч. 2 КК України на 1 рік 4 місяці 1 день обмеження волі;
засуджений за ст. 190 ч. 2 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі;
за ст. 353 КК України на шість місяців арешту.
На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточна міра покарання ОСОБА_3 призначена два роки шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71, 82 КК України до призначеного покарання повністю приєднано невідбуте покарання за вироком Городенківського районного суду Івано-Франківської області від 22.06.2009 року, невідбуту частину якого, відповідно до постанови Долинського районного суду Івано-Франківської області замінено на 240 годин громадських робіт і остаточна міра покарання ОСОБА_3 призначена два роки шість місяців двадцять днів позбавлення волі.
Запобіжний захід засудженим до набрання вироком чинності залишено утримання під вартою, строк відбуття покарання обчислюється з 11 жовтня 2010 року.
Згідно з вироком, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнані винними в тому, що 24 вересня 2010 року, приблизно о 04 годині, знаходячись в центральному залі залізничного вокзалу по вулиці Головна, 38 в м. Чернівці з метою заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживаючи довірою, представились потерпілому ОСОБА_5 працівниками міліції, запропонували йому пред’явити документи та вміст кишень і виявивши 500 гривень та годинник марки “Емпоріо Армані”вартістю 1000 гривень, заявили, що гроші фальшиві і під приводом перевірки їх походження у відділенні міліції заволоділи ними.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 не заперечуючи вчинення злочину за ст. 190 ч. 2 КК України ставить питання про скасування вироку щодо нього в частині засудження за ст. 353 КК України, посилаючись на те, що повноважень службової особи він не привласнював, покази понятих допитаних в судовому засіданні, які суд поклав в основу вироку не відповідають показам, які вони давали на досудовому слідстві, суд не допитавши в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5 необгрунтовано оголосив його покази на досудовому слідстві.
Засуджений ОСОБА_3 в апеляції просить вирок суду скасувати за відсутністю в його діях складу злочину, посилаючись на те, що він непричетний до заволодіння ОСОБА_2 майном потерпілого ОСОБА_5, суд необгрунтовано поклав в основу вироку покази понятих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які не були присутні при виявленні вилучених у ОСОБА_2 належних потерпілому грошей і годинника та не допитав в судовому засіданні потерпілого ОСОБА_5
Заслухавши доповідь судді, пояснення засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3, адвоката ОСОБА_1, які підтримали подані апеляції, міркування прокурора про залишення вироку суду без змін, перевіривши матеріали справи в межах поданих апеляцій та обговоривши їх доводи, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню.
Вина засуджених у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживанням довірою повторно, а також у самовільному привласненні владних повноважень та звання службової особи поєднане з вчиненням шахрайства, при обставинах наведених у вироку, повністю доведена дослідженими судом доказами, яким дана правильна юридична оцінка.
Так, засуджений ОСОБА_2 в судовому засіданні (а.с. 257-258) підтвердив, що 24 вересня 2010 року разом з ОСОБА_3 приїхали на залізничний вокзал м. Чернівці, де він побачивши потерпілого ОСОБА_5 запропонував йому пред’явити документи та вміст кишень, виявивши в паспорті 500 гривень заявив, що вони фальшиві, в присутності ОСОБА_3 забрав у потерпілого годинника, після чого з місця вчинення злочину пішли. Приблизно через 15 хвилин він і ОСОБА_3 зустрілись біля магазину, з його братом, побачивши працівників міліції годинник заховав в автомобілі брата. Працівники міліції їх затримали і вилучили належні ОСОБА_5 гроші та годинник.
Засуджений ОСОБА_3, заперечуючи в суді (а.с. 259) свою вину у вчиненні злочину, разом з тим підтвердив, що 24 вересня 2010 року, приблизно о 04 годині ранку, з ОСОБА_2 прийшов на залізничний вокзал в м. Чернівці, знаходячись на пероні бачив як ОСОБА_2 забрав у потерпілого ОСОБА_5 гроші, після чого вони біля магазину зустрілись з братом ОСОБА_2, де їх затримали працівники міліції.
З показів потерпілого ОСОБА_5 на досудовому слідстві (а.с. 26-27), які суд досліджував судовому засіданні видно, що близько 04 години ранку 24 вересня 2010 року до нього в центральному залі залізничного вокзалу м. Чернівці підійшли засуджені і представившись працівниками міліції запропонували пред’явити документи та показати вміст кишень. Виявивши у паспорті 500 гривень заявивши, що вони мічені, сказали віддати їм годинник щоб у відділенні міліції перевірити походження грошей та годинника.
Він відмовився йти в міліцію і засуджені пішли. Через кілька хвилин побачив працівників міліції, які були у форменному одязі, розповів, що інші працівники міліції забрали у нього гроші та годинник. Ці працівники міліції затримали засуджених біля магазину і вилучили у них годинник та гроші. Суд правильно ці покази потерпілого поклав в основу вироку, оскільки у відповідності до протоколів впізнання (а.с. 34-41) потерпілий ОСОБА_5 впізнав засуджених як осіб, які представились працівниками міліції і шляхом обману та зловживання довірою заволоділи належними йому грошима та годинником.
Свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_4 (а.с. 261-263) показали суду, що є працівниками міліції і вночі 24 вересня несли службу по охороні громадського порядку на залізничному вокзалі м. Чернівці. Приблизно о 05 годині ранку в приміщенні вокзалу до них підійшов потерпілий ОСОБА_5 і повідомив, що двоє осіб представившись працівниками міліції заволоділи належними йому 500 гривнями та годинником під приводом, що гроші підроблені і необхідності перевірки походження годинника. Разом з потерпілим на маршрутному таксі вони поїхали в напрямку р. Прут і біля нічного магазину побачили трьох чоловіків. На двох із них ОСОБА_5 прямо вказав як на осіб, які представились працівниками міліції заволоділи його майном, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 були доставлені в міліцію, де в присутності понятих у ОСОБА_2 були виявлені та вилучені належні потерпілому 500 гривень.
З протоколу огляду місця події (а.с. 23) видно, що під сидінням належного брату засудженого ОСОБА_2 автомобіля було виявлено годинник потерпілого ОСОБА_5
Згідно з протоколами про адміністративне затримання засуджених (а.с. 13-14) у ОСОБА_2 в присутності понятих було виявлено належні потерпілому ОСОБА_5 500 гривень.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 (а.с. 263-265) пояснили суду, що вранці 24 вересня 2010 року в приміщенні лінійного відділу міліції на станції Чернівці в їх присутності як понятих працівники міліції вилучили у засуджених 500 гривень. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 пояснили, що ці гроші були отримані від потерпілого ОСОБА_5
Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 пояснили суду (а.с. 263), що в їх присутності як понятих в автомобілі працівники міліції виявили належний потерпілому годинник.
Досліджені судом докази повністю спростовують доводи апеляцій засуджених про те, що вони з метою заволодіння майном потерпілого ОСОБА_5 працівниками міліції не представлялись, його не обшуковували та про непричетність засудженого ОСОБА_3 до вчинення злочинів.
З матеріалів справи вбачається, що потерпілий ОСОБА_5 навчається за кордоном, тому суд правильно його неявку в судове засідання визнав з поважних причин та оголосив покази дані на досудовому слідстві.
У зв’язку з цим, посилання в апеляціях засуджених, що суд першої інстанції був не в праві оголосити в судовому засіданні покази потерпілого не грунтуються на законі.
Процесуальні дії по огляду та вилученню у засуджених належних потерпілому грошей та годинника, допит в судовому засіданні свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 було проведено у відповідності до вимог чинного законодавства, тому доводи в апеляціях про незаконність цих доказів також є необгрунтованими.
У справі не встановлено застосування до засуджених незаконних методів ведення слідства.
Таким чином, суд прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у заволодінні чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, повторно, а також у самовільному присвоєнні владних повноважень та звання службової особи поєднаного із вчиненням шахрайства, тому їх дії правильно кваліфіковані за ст.ст. 190 ч. 2, 353 КК України.
Що стосується міри покарання, то вона обрана засудженим у відповідності до вимог ст.ст. 65-67 КК України, з урахуванням тяжкості скоєних злочинів, даних про особи винних та обставин, які пом’якшують і обтяжують покарання.
Взявши до уваги ці обставини, суд призначив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ст. 190 ч. 2 покарання у виді 2 роки 6 місяців позбавлення волі та при призначенні покарання за сукупністю злочинів застосував принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, тому колегія суддів беручи до уваги, що засуджені раніше неодноразово судимі за умисні злочини, судимість за які непогашена і знову вчинили умисні злочини, що утворює рецидив злочинів, не знаходить підстав для пом’якшення призначеного їм покарання.
З матеріалів справи видно, що суд невірно постановив строк відбування покарання засудженим обчислювати з 11.10.2010 року, оскільки затримані вони були 08.10.2010 року (а.с. 102-106, 148-152), тому вирок в цій частині підлягає зміні на підставі ст. 373 ч. 1 п. 4 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 373 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Чернівецької області,–
У Х В А Л И Л А :
Апеляцію засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
На підставі ст. 373 ч. 1 п. 4 КПК України вирок Першотравневого районного суду м. Чернівці від 11 березня 2011 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 змінити, строк відбуття покарання їм замість 11 жовтня 2010 року обчислювати з 08 жовтня 2010 року.
В решту частині вирок залишити без змін.
Головуючий О.О. Колотило
судді В.І. Петлюк
ОСОБА_11