ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/1770/184/2011

09 березня 2011 року 15год. 25хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивач: ОСОБА_1;

позивача: представник ОСОБА_2;

відповідача: представник не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Тріел-Буд"

до Державна податкова інспекція у м.Рівне

про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю «Тріел-Буд» звернулося до суду з позовом до ДПІ у м.Рівне про визнання протиправним та скасування рішення №0004942342/0 від 22.12.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 447789,80 грн., оскільки такі застосовані протиправно і незаконно.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач провів перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства, про що складено акт перевірки та вручено позивачу.

Відповідно до акту перевірки встановлено порушення п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, в результаті чого не оприбутковано готівкові кошти в касу підприємства в розмірі 89557,96 грн. На 28 сторінці акту перевірки вказано: «… за період перевірки з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, касової книги та будь-яких інших документів, які б свідчили про ведення каси підприємства та використання даних коштів не представлено», на підставі чого зроблено висновок про не оприбуткування в касу підприємства коштів в сумі 89 557,96 грн.

Проте для перевірки було надано прибуткові та видаткові касові ордери та касову книгу за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року, а стосовно документації за період з 01.04.2009 року по 31.12.2009 року було повідомлено про втрату документів.

За результатами перевірки заступником начальника ДШ у м. Рівне прийнято рішення про застосування штрафних санкцій №0004942342/0 від 22.12.2010 року в сумі 447789,80 грн. У рішенні зазначено: «… на підставі п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно з абз.3 ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 р. №436/95 в редакції Указу Президента України від 11.05.1999 р. №491/99 зі змінами і доповненнями» до ТОВ «Тріел-Буд» застосовано суму штрафних санкцій.

Проте вказане є свідомим ігноруванням вимог закону, оскільки в п.11 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» зазначено: «застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України», тобто відповідачу надано право застосовувати штрафні санкції передбачені виключно Законами України, а не Указами Президента, застосування яких, у даному випадку, є перевищенням службових повноважень.

Таким чином, накладення відповідачем штрафу, як адміністративно-господарської санкції, на підставі Указу Президента, не маючи повноважень на його застосування є свідомим порушенням прав і законних інтересів позивача.

Враховуючи вищевикладене, позивач та представник позивача просили суд визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій №0004942342/0 від 22.12.2010 року (враховуючи заяву №224 від 03.03.2011 року про зменшення позовних вимог).

Відповідач заперечив проти позову подавши письмові заперечення через канцелярію суду за підписом представника ДПІ у м.Рівне.

В обгрунтування свого заперечення вказує, що внаслідок проведеної перевірки, встановлено неоприбуткування отриманих готівкових коштів в сумі 89557,96 грн.

Для перевірки ТОВ «Тріел-Буд», податковому органу надані касові книги та касові документи з 01.04.2008 року по 30.03.2009 рік, за період перевірки з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року, касової книги та будь-яких інпшх документів, які б свідчили про ведення каси підприємства та використання даних коштів не представлено, що є порушенням п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», за що передбачена відповідальність згідно Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки».

Виходячи з вищенаведеного, перевіркою встановлено не оприбуткування в касу товариства отриманих з розрахункового рахунку ТзОВ «Тріел-Буд» готівкових коштів в сумі 89557,96 грн.

Враховуючи вищевикладене відповідач просить відмовити у задоволенні адміністративного позову ТОВ «Тріел-Буд».

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

ТОВ «Тріел-Буд» зареєстроване 08.02.2007 року виконавчим комітетом Рівненської міської ради народних депутатів, свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи від 29.01.2010 року №16081050003004650. Зміни до статуту зареєстровані 13.09.2007 року. ОСОБА_3 взято на податковий облік в органах державної податкової служби 13.02.2007 року за №29-23/3840. Станом на 30.06.2010 року перебуває на обліку в ДПІ у м.Рівне.

Державною податковою інспекцією у м.Рівне проведено перевірку з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року

За результатами перевірки складено акт в якому серед висновків встановлено порушення зокрема, п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

На підставі згаданого вище акту винесено рішення про застосування передбачених абз. 3 ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» штрафних (фінансових) санкцій від 22.12.2010 року №0004942342/0, згідно якого до позивача застосовано штрафні санкції у розмірі 447789,80 за виявлене порушення п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у націоальній валюті України».

Відповідно до п.2.6 «Положення про ведення касових операцій у націоальній валюті України», оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

В ході проведення перевірки встановлено, що ТОВ «Тріел-Буд» відповідно до руху коштів з розрахункового рахунку підприємства за період з 01.04.2009 року по 01.06.2010 року видавались готівкові кошти на різні потреби в сумі 89557,96 грн. а саме:

1.          17.04.2009 року – 2800,00 грн.

2.          23.04.2009 року – 5300,00 грн.

3.          19.05.2009 року – 2500,00 грн.

4.          04.06.2009 року – 1600,00 грн.

5.          09.07.2009 року – 2000,00 грн.

6.          31.07.2009 року – 7650,00 грн.

7.          27.05.2010 року – 63430,43 грн.

8.          25.06.2010 року – 4277,53 грн.

Податковий орган зазначає, що для перевірки надані касові книги за касові документи з 01.04.2008 року по 30.03.2009 року, за період перевірки з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року касової книги та будь-яких інших документів, які б свідчили про ведення каси підприємства та використання даних коштів не представлено.

Як вбачається з акту перевірки, ДПІ у м.Рівне виявлено порушення «Положення про ведення касових операцій у національній валюті», затвердженого постановою НБУ № 637 від 15.12.2004 року, у вигляді не оприбуткування в касу товариства отриманих з розрахункового рахунку готівкових коштів, допущеного позивачем до 22.12.2009 року в сумі 21850,00 грн. що за штрафними санкціями 109250,00 грн.

Статтею 239 ГК України передбачено, що однією з адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарський штраф, який стягується з господарюючого суб’єкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності. Штрафні санкції встановлені Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки., відносяться до категорії адміністративно-господарських санкцій, загальний порядок застосування яких встановлено Главою 27 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

Таким чином, прийняте відповідачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині суми 109250,00 грн. суперечить ст. 250 ГК України.

Разом з тим, слід зазначити, що частиною 2 ст.238 ГК України встановлено, що види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами. Указ Президента не є законом, а є підзаконним актом.

В іншій частині рішення про застосування штрафних(фінансових) санкцій на суму 338539,80 грн. підлягає скасування з наступних підстав.

Податковим органом встановлено факт не оприбуткування готівки за 27.05.2010 року – 63430,43 грн. та за 25.06.2010 року – 4277,53 грн.

Щодо суми в 63430,43 грн. представником позивача надано до матеріалів оригінал квитанції по ВАТ «Кредобанк» (а.с.80) де проведена сума по призначенню платежу «Зарплата за 12,2008-04.2010р.» дана обставина оприбуткування готівки також підтверджується довідкою-розрахунком від 27.05.2010 року з якої вбачається призначення платежу для заробітної плати за грудень 2008 року по квітень 2010 року, на якій стоїть відмітка управління ПФУ у м.Рівне (а.с.77), копією прибуткового касового ордеру №1 від 27.05.2010 року (а.с.40), видаткового касового ордеру від 27.05.2010 року (а.с.41), відомістю на виплату грошей №МШ-0000001 (а.с.42).

Щодо суми в 4277,53 грн. представником позивача надано до матеріалів оригінал квитанції по ВАТ «Кредобанк» (а.с.78) де проведена сума по призначенню платежу «ЗП за 05.2010р.», копію прибуткового касового ордеру №2 від 25.06.2010 року (а.с.44), копію видаткового касового ордеру від 25.06.2010 року (а.с.45), копію відомості на виплату грошей №МШ-0000002 (а.с.46).

Згідно пп. 4.3 п. 4 вищезазначеного Положення записи в касовій книзі проводяться касиром за операціями одержання або видачі готівки за кожним касовим ордером і видатковою відомістю в день її надходження або видачі.

В судовому засіданні оглянуто касову книгу та касові документи з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року, в якій встановлено наявність касових ордерів і видаткових відомостей.

Таким чином, судом встановлено, що оприбуткування у вказані періоди проведено без зазначених порушень, що підтверджується касовою книгою та касовими документами..

Враховуючи вищевикладене дає змогу вести мову про те, що позивачем порушено вимоги порядку реєстрації та ведення касових книг, а не п.п. 2.6. «Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні» № 637, про що передбачена інша відповідальність.

Указом Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.95 р. N 436/95 (стаття 1) встановлено розміри штрафних санкцій за порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України. Зокрема, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, у тому числі за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Враховуючи відсутність факту порушення позивачем п.п. 2.6. "Положення про проведення касових операцій в національній валюті в Україні" № 637 від 15.12.2004р., тому підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно статті 1 Указу Президента України від 12.06.95 р. N 436/95 не має.

Крім того, відповідно до ст.2 Указу Президента України від 12.06.1995р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, зазначених у статті 1 цього Указу, органами державної податкової служби на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань державної контрольно-ревізійної служби, фінансових органів та органів Міністерства внутрішніх справ України в установленому законодавством порядку та в розмірах, чинних на день завершення перевірок або на день одержання органами державної податкової служби зазначених подань.

Пункт 11 ст. 11 Закону України від 04.12.1990р. №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України (саме законами України).

Згідно з ч. 4 ст. 217 Господарського кодексу України, господарські санкції застосовуються у встановленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин, а адміністративно-господарські санкції - уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 238 Господарського кодексу України встановлено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до ст. 239 Господарського кодексу України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання такі адміністративно-господарські санкції як, зокрема, адміністративно-господарський штраф.

Стаття 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф визначає як грошову суму, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами (саме законами), що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.

З огляду на викладене вище, суд прийшов до висновку, що законами України не встановлені фінансові (штрафні) санкції за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки та право органів державної податкової служби на застосування фінансових (штрафних) санкцій за такі порушення правил здійснення господарської діяльності. Указ Президента України від 12.06.1995р. №436/95 «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» не є законом України, відтак відповідач, як орган державної влади, не мав права застосовувати передбачені цим Указом і не передбачені законами України фінансові (штрафні) санкції.

Враховуючи обставини справи та наявні докази, прийняте відповідачем рішення, на підставі якого було нараховано штрафні (фінансові) санкції, є помилковим та такими, що не відповідає вимогам чинного законодавства України. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004942342/0 від 22.12.2010 року.

Присудити на користь позивача ОСОБА_3 з обмеженою відповідальністю "Тріел-Буд" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя            Томчук А.В.