Апеляційний суд Чернівецької області
м. Чернівці, вул. Емінеску, 4, 58002, (0372) 55-34-03
м. Чернівці «24» березня 2010 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Чернівецької області у складі:
Головуючого Струбіцької О.М.
суддів Тарбинського В.Г., Дембіцької О.О.
за участю прокурора Слюсарюк Р.Л.
при секретарі Ліхненко М.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією ОСОБА_1 на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 грудня 2009 року.
Цим вироком ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, українець, уродженець та мешканець м. Чернівці, вул.. Саксаганського, 10/1-А, ІНФОРМАЦІЯ_2, неодруженого, не працюючого, раніше судимого 03.03.2005 року Першотравневим районним судом м. Чернівці, за ст. ст.186 ч.2, 69, 296 ч.2, 296 ч.4, 304, 70 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільнений 03.08.2007 року по відбуттю строку покарання, -
засуджений за ст.ст. 186 ч. 2, 198 КК України із застосуванням ст. 70 КК України на 4 (чотири) роки 2 (два) місяці позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено у вигляді утримання під вартою, строк відбування покарання обрахований з 29.12.2008 року.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянка України, українка, уродженка та мешканка м. Чернівці, вул. Винниченка, 119, закінчила 11 класів обласної
школи-інтернат, одружена, має на утриманні малолітню дитину, раніше не судима, -
засуджена за ст.185 ч.2 КК України на 1 (один) рік 9 (дев'ять) місяців позбавлення волі на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнена від відбування призначеного покарання з випробуванням якщо вона на період одного року шести місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає
Справа №11-85 /2010 р. Головуючий у І інстанції: Ярема Л.В.
Категорія: ст.ст.186 ч.2, 185ч.2 КК України Доповідач: Струбіцька О.М.
покладені на неї обов’язки,
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишено у вигляді підписки про не виїзд.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянка України, українка, уродженка та мешканка м. Чернівці, вул. Руська, 165/2, ІНФОРМАЦІЯ_5, неодружена, має на утриманні малолітню дитину, непрацююча, раніше не судима, -
засуджена за ст. 185 ч.2 КК України на 1(один) рік 9(дев'ять) місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено у вигляді утримання під вартою, строк відбування покарання обрахований з 27.04.2009 року.
Вирішена доля речових доказів. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 задоволено, стягнуто на його користь з ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 1525 грн., з ОСОБА_3, ОСОБА_2 матеріальну шкоду в сумі 4003 грн. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_6 тюка М.І. та ОСОБА_7 залишено без розгляду.
Згідно вироку ОСОБА_1 засуджений за те, що 20 грудня 2008 року приблизно о 02.00 год. перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, протиправно, повторно, з корисливих спонукань, знаходячись в квартирі АДРЕСА_1, під час спільного розпивання спиртних напоїв, підійшов до ОСОБА_5 та застосовуючи насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, що виразилося у нанесенні ударів руками та ногами по різних частинах тіла, внаслідок чого останньому було спричинено тілесні ушкодження у вигляді синців голови, тулуба, які згідно висновку експерта №74 від 15 січня 2009 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, відкрито заволодів мобільним телефоном «Самсунг – Д – 800», вартістю 1500 грн., зі стартовим пакетом оператора «Київстар», вартістю 15 грн., на рахунку якого знаходилось 10 грн., а всього на загальну суму 1525 грн., після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Неповнолітня ОСОБА_2 та ОСОБА_3 засуджені за те, що 20 грудня 2008 року приблизно о 03.00 год. вступивши в попередню змову з перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, знаходячись в квартирі АДРЕСА_2, діючи умисно, протиправно, з корисливих спонукань, таємно викрали майно ОСОБА_8 та ОСОБА_7 на загальну суму 14230 грн., своїми умисними діями спричинили потерпілим матеріальну шкоду. ОСОБА_4 цього, неповнолітня ОСОБА_2 О,В. та ОСОБА_4, перебуваючи в злочинній змові, викрадаючи майно потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7 таємно викрали майно потерпілого ОСОБА_5 на загальну суму 4283 грн., спричинивши своїми діями матеріальну шкоду ОСОБА_5, після цього чого з місця вчинення злочину зникли, а викраденим розпорядилися на власний розсуд.
20 грудня 2008 року приблизно о 09.00 год. ОСОБА_1 знаходячись за адресою м. Чернівці, вул. Фастівська, 33, завідомо знаючи від ОСОБА_2 про те, що речі одержані нею спільно з ОСОБА_3 злочинним шляхом, зокрема викрадені 20 грудня 2008 року о 03.00 год. з квартири АДРЕСА_3, які належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 тюку М.І., прийняв в подарунок від ОСОБА_2 та став ними користуватися до моменту його затримання працівниками міліції, тобто до 29 грудня 2008 року.
На вказаний вирок ОСОБА_1 подав апеляцію, в якій просить пом'якшити покарання. При цьому, посилається на те, що він хворіє на туберкульоз закритої форми, має неповнолітню дитину, та самотнього дідуся, який є інвалідом ВВВ І-ї групи і потребує догляду.
Від засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 апеляцій не надходило.
Заслухавши доповідача, пояснення підсудного ОСОБА_1, який просив задовольнити апеляційні вимоги, міркування прокурора, який вважає апеляцію необґрунтованою і просив вирок суду залишити без змін, а апеляцію без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція задоволенню не підлягає виходячи з наступного.
Винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів при обставинах, наведених у вироку, повністю доведена сукупністю зібраних та досліджених в судовому засіданні доказів. Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст.ст. 186 ч. 2, ст..198 КК України.
Суд першої інстанції дав належну оцінку показанням підсудніх, свідків, потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_5, і в сукупності з іншими доказами прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у пред’явленому обвинуваченні.
Призначаючи ОСОБА_1 міру покарання, суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, а саме те, що він раніше судимий, по місцю проживання характеризується посередньо, його стан здоров'я, а також те, що шкода потерпілим не відшкодована. Судом не було встановлено обставин, що пом'якшують покарання, а такими, що обтяжують суд визнав: скоєння злочину повторно особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Суд першої інстанції помилково зазначив обставиною, що обтяжує покарання ОСОБА_1 скоєння злочину повторно, оскільки аналогічна обставина є кваліфікуючою ознакою ч.2 ст.186 КК України, тому не може бути обставиною, що обтяжує покарання, посилання на неї слід виключити з мотивувальної частини вироку суду.
Призначення судом покарання у мінімальному розмірі, який передбачений санкцією ч.2 ст.186 КК України вказує на врахування всі можливих обставин, що пом’якшують покарання ОСОБА_1
Таким чином, судова колегія вважає, що призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а підстав для зміни вироку суду та пом'якшення покарання засудженому не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернівецько області, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Виключити з мотивувальної частини вироку суду зазначення судом повторності скоєння злочинів, як обставини, що обтяжує покарання ОСОБА_1
В решті вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 30 грудня 2009 року залишити без змін.
Головуючий О.М. Струбіцька
Судді В.Г. Тарбинський
ОСОБА_9