Справа № 2-45/10

Провадження № 2/45/2010

У Х В А Л А

ім'ям України

про залишення без розгляду

<18.08.2010 року

Верхньорогачицький районний суд

Херсонської області

в складі: головуючого – судді СИДОРЯКІНОЇ А.Я.

при секретарі - БЕДЮХ А.В.

прокурора - СЕРДЮК Є.О.

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

представників третіх осіб - ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в смт. Верхній Рогачик, Херсонської області за позовною заявою прокурора Верхньорогачицького району Херсонської області в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель сільськогосподарського призначення в сумі 4841,75 грн., суд

В С Т А Н О В И В:

16.04.2010 року до суду надійшов позов прокурора Верхньорогачицького району в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель в сумі 4842,75 грн., в якому вказано, що через фізичний або матеріальний стан, чи інших поважних причин, що вона є інвалідом третьої групи, відповідно до вимог ст. 121 Конституції України та ст. 36-1 Закони України « Про прокуратуру», прокурор представляє інтереси ОСОБА_6 в суді.

В позові зазначено, що 18.03.2003 року між позивачем та відповідачем укладено договір оренди земельної ділянки терміном дії на 5 років (п. 2.1 договору), який зареєстровано у книзі записів державної реєстрації договорів за № 3 від 19.03.2003 року.

В порушення вимог ст.ст.. 125, 126 Земельного Кодексу України після закінчення терміну дії договору ОСОБА_7 провів обробіток земельної ділянки, яка належать ОСОБА_6.

Перевіркою державного інспектора управління з контролю за використанням та охороною земель у Херсонській області встановлено, що відповідач без наявності документів, що підтверджують надання земельних ділянок у користування (оренду), використовував земельну ділянку позивача, площею 5.34 га , що знаходиться в контурі № 74 Бережанської сільської ради і належить на праві приватної власності ОСОБА_6 (державний акт ІІІ – ХС № 005090, про що державним інспектором складено акт № 281 перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 06.10.2008 року, копію якого вручено відповідачу та акти обстеження земельних ділянок № 69 від і припис № 0002462 06.10.2008 року з вимогою звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, що належить ОСОБА_6. Даний припис ОСОБА_7 виконаний06.10.2008 року, що підтверджується заявою ОСОБА_6.

06.10.2008 року державним інспектором відносно відповідача складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 53-1 КУпАП та 14.10.2008 року винесено постанову про накладення на ОСОБА_7 адміністративного стягнення – штрафу.

Відповідно до вимог Постанови КМУ № 963 від 25.07.2007 року державним інспектором проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення, який 15.10.2008 року направлено відповідачу рекомендованим листом. Розмір шкоди, заподіяної самовільним захопленням земельної ділянки, що належить на праві власності ОСОБА_6 становить за рік 4841,75 грн., яку за вимогами п.б ч.1 ст. 211 Земельного Кодексу України відповідач зобов»язаний віддшкодувати заподіяну шкоду. Відповідачем до цього часу заподіяну шкоду добровільно не відшкодовано.

Відповідно до вимог п. 6.3 ст. 8 Методичних рекомендацій, затверджених Наказом Державного Комітету України по земельних ресурсах та державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель від 12.09.2007 року № 110, оскільки ОСОБА_7 не погасив шкоду, територіальний орган Держземінспекції копію акта обстеження земельної ділянки разом із розрахунком розміру заподіяної шкоди, а також іншими матеріалами, які підтверджують факт самовільного зайняття земельної ділянки, направив до прокуратури району з клопотанням про вжиття заходів прокурорського впливу щодо примусового стягнення заподіяної відповідачем шкоди.

Прокурор вимоги позовної заяви в попередньому судовому засіданні підтримав повністю заявивши, що обставини справи і конкретизацію позову міняти не буде. І заявив клопотання про доручення до справи - в підтвердження матеріального стану позивача довідку про заробітну плату позивача та склад її сім»ї, обставини звернення позивача до прокуратури - заяву позивача від 05.09.2010року без вхідного номера, обставини накладання стягнення за самовільний захват землі відповідачем – постанову про накладання стягнення від 14.10.2008 року і постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2008року та пояснив, що по інших обставинах надавати докази не буде , бо вони в нього відсутні., може вони є в третіх осіб. Просить задовольнити позов.

В попередньому судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги і просить відшкодування заподіяної шкоди, бо строк дії договору закінчився в березні 2008 року. Але заперечила деякі обставини вказані в позові, що доки не зібрали урожай, вона не вимагала повернення землі відповідачем приблизно до липня 2008 року. І коли відповідач засіяв землю в жовтні 2008 року без її згоди, вона почала вимагати повернення земельної ділянки та відшкодування шкоди. А землю їй повернув ОСОБА_7 тільки в липні 2009 року, а не в жовтні 2008 року, як зазначено в позові. Документа про виділення їй земельної ділянки в натурі, після закінчення строку дії договору з ОСОБА_7,В.В. їй не видавали, хоч вона і внесла плату за відведення землі в натурі.

Представник відповідача в попередньому судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог та заявив клопотання про залишення позову без розгляду, бо самовільного зайняття не було і земельну ділянку позивач передала ОСОБА_7 по договору оренди і повернута в жовтні 2008 року, про що до позову додано заяву позивача. Що земля використовувалась ОСОБА_7 після складання акту інспектором, прокурором доказів не надано, то незрозуміло звідки така шкода і прокурор заявив, що в нього такі докази відсутні. Позивач і треті особи теж заявили що у них відсутні докази, підтверджуючи обставину самовільного захвату землі після 06.10.2008 року, крім пояснень позивача. Крім того позовна заява подана з порушенням вимог ст. 119 ЦПК України, бо деяку обставини по справі не підтверджені доказами, а деякі протирічать сказаному позивачем і в наданий судом строк не виправив недоліків по позову. Так, позивач не заперечувала у використанні відповідачем землі до збирання врожаю у 2008 році і за оренду землі відповідач з позивачем повністю розрахувались. Земельною ділянкою на даний час користується власник, що підтверджено заявою позивача доданою до позову, а відповідач мав права використовувати землю до часу повернення її власнику.

Представники третіх осіб заявили, що у них відсутні інші докази крім наданих суду відносно самовільного зайнятя землі позивача В.В. ОСОБА_7.

В попередньому судовому засіданні спір не врегульовано та не забезпечено для розгляду справи по суті. Прокурор в попередньому судовому засіданні у встановлений судом строк, не надав суду докази, підтверджуючи обставини справи, що зазначені в позові. Так не зрозуміло зазначення в позові обставини, що позивач є інвалідом ІІІ групи, а по долученому посвідченню позивач була інвалідом до 2000року ( а.с. 29)

Крім того за ч.2 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах. І як зазначено в позові підставою для захисту інтересів позивача прокурор визначив підстави - через фізичний або матеріальний стан, чи інших поважних причин, бо вона є інвалідом третьої групи. В підтвердження матеріального становища позивача, яке дає право прокурору захищати її інтереси в суді, прокурором повністю не підтверджено, бо не надано акту про матеріальне становище, а надано довідку заробітної плати у мінімальному розмірі, її діти є повнолітніми, чоловік працездатною особою і вона має у власності земельну ділянку , що підтверджується документами, наданими прокурором. Тобто підтверджуючих доказів про фізичний стан та матеріальне становище позивача про неспроможність її самостійно захищати свої права і законні інтереси суду не надано.

Врахувавши те, що прокурору надано в попередньому судовому засіданні строк для усунення недоліків по позову, а саме для надання доказів, що підтвердять обставини про фізичний стан або матеріальне становище позивача, що позивач інвалід ІІІ групи, тобто докази неспроможності позивача самостійно захищати свої права і законні інтереси в суді;бо вони прокурором не конкретизовані, докази повернення відповідачем земельної ділянки після закінчення строку дії договору оренди; докази самовільного зайняття земельної ділянки позивача ОСОБА_7, врахувавши ту обставину, що ОСОБА_7 передавалась земля позивача в зв»язку з договором оренди, докази розірвання договору оренди при відсутності згоди орендаря.

З урахуванням ч.1,2 ст. 125, ст. 126 ЗК України право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди і його державної реєстрації та ст.1 Закону України « Про державний контроль за використанням та охороною земель», що самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії особи , які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж в натурі, до одержання документа, що посвідчує право на неї та до його державної реєстрації, оскільки позивач заявила, що у неї відсутній документ про відведення їй землі в натурі, та вона згодилась на використання землі ОСОБА_7 до липня 2008 року, яку він утримував до липня 2009 року і в жовтні 2008 року землю їй не повернув відповідач та вказаному в позовній заяві і невизнання відповідачем позову і запропоновано прокурору надати докази в підтвердження обставини самовільного зайняття земельної ділянки позивача ОСОБА_7 та інших обставин вказаних в позові.

В даному випадку обставина позову відшкодування шкоди в зв’язку з самовільним зайняттям відповідно вищевикладеного і ст.ст. 123-126 Земельного Кодексу України, можуть бути різні підстави, котрі визначають різні напрямки руху справи. І запропонувати сторонам довести вищевказані обставини справи є обов’язком суду. І по даному позову, суд зобов’язаний встановити обставини, що до здійснення відповідачем дій, які б свідчили про фактичне використання не наданої ОСОБА_7 земельної ділянки, відповідно ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням і охороною земель» та листа Державного комітету України із земельних ресурсів від 11.11.2008 року № 14-17-4/12991 Генеральному Прокурору України, МВС України, Міністерству юстиції України, Міністерству охорони навколишнього природного середовища України щодо застосування терміну «Самовільне зайняття земельної ділянки» та заподіяння шкоди позивачу.

Оскільки в позовній заяві зазначено, що позивачу земельна ділянка була передана восени 2008 року, бо і виконано припис інспектора, але з урахуванням ст.ст. 16, 17 Закону України «Про оренду землі» і пояснень позивача, заперечень відповідача, прокурору запропоновано надати докази, підтверджуючі факт передачі земельної ділянки відповідачем і повернення земельної ділянки позивачу.

Тобто в попередньому судовому засіданні в зв’язку з зазначеним вище судом і запропоновано прокурору надати вищевказані докази, бо в позовній заяві не конкретизовані обставини справи, не зазначено докази, що підтверджують дані обставини, що не лише ускладнює рух справи в потрібному напрямку та спричиняє істотне порушення прав відповідача, позбавляючи його можливості вибору способу захисту, бо відповідач має бути обізнаним з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується. Тому суд вважає, що позов прокурора може бути обґрунтованим і достатнім при умові конкретизації обставин про можливість позивача захищати самостійно свої права в суді і дану обставину підтвердити відповідними доказами. Разом з тим, за ч.6 ст. 119 ЦПК України прокурор, який подав до суду заяву в інтересах іншої особи, повинен зазначити в позові підстави такого звернення та зазначити докази, що підтверджують цю обставину. А оскільки є така вимога, яка регулює зміст позовної заяви, то санкцією за невиконання цієї процесуальної вимоги є залишення позовної заяви без розгляду відповідно ст. 207 ЦПК України, бо позовна заява не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, хоч провадження по справі відкрито.

Тому на підставі п.8 ч.1 ст. 207 ЦПК України, з урахуванням того, що в попередньому судовому засідання судом надавався строк прокурору для усунення недоліків, а прокурор недоліки не усунув, суд вважає необхідним залишити даний позов без розгляду, оскільки провадження у справі відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам ст. 119 ЦПК України, чим істотно порушує права відповідача на захист та роз’яснити позивачу, що при усунені недоліків по позову він має право з даним позовом знову звернутись до суду.

Керуючись: ст. 119, п.8 ч.1 ст. 207, ст.ст. 293, 294 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Залишити без розгляду позовну заяву прокурора Верхньорогачицького району Херсонської області в інтересах ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земель сільськогосподарського призначення в сумі 4841,75 грн., оскільки прокурором не усунуто недоліки по позову у встановлений судом строк, чим істотно порушує право відповідача на захист.

Роз’яснити позивачу, що при усунені недоліків по позову, що потягнуло залишення справи без розгляду, вона має право з даним позовом знову звернутись до суду.

На ухвалу може бути подана апеляція до апеляційного суду Херсонської області через Верхньорогачицький районний суд Херсонської області, протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне його оскарження, яка подається протягом п’яти днів з дня проголошення ухвали.

ГОЛОВУЮЧИЙ: /підпис/

К О П І Я У Х В А Л И В І Р Н А

Суддя

Верхньорогачицького районного

суду Херсонської області ОСОБА_8