Справа № 22-2303                                              Головуючий у 1 інстанції:

2008 р.                                                                        Ачкасов О.М.

Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 липня 2008 року                                                                                  м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого:     Бондара В.О.

Суддів :                             Прокопенка О.Л.

Маловічко С.В. При секретарі:    Бабенко Т.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 про відшкодування шкоди, третя особа Закрите акціонерне товариство

«Страхова компанія «Веско»,

встановила:

У квітні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, третя особа Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «Веско».

В позові зазначав, що 30 грудня 2006 року сталася ДТП з участю автомобілів під керуванням сторін. В результаті винних дій відповідача було пошкоджено автомобіль, яким керував ОСОБА_1 Вартість відновлювального ремонту його авто складає 14 426, 96 грн. ЗАТ «Страхова компанія «Веско» частково відшкодувала Завдану шкоду у розмірі 8 268 грн. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просив стягнути з відповідача суму невідшкодованої шкоди в розмірі 6 158, 96 грн.

Відповідача позов не визнав просив відмовити в його задоволені з тих підстав, що вважав себе неналежним відповідачем, оскільки ним в ЗАТ «Страхова компанія «Веско» було застраховано свою цивільну відповідальність при зазначених обставинах на суму 25 500 грн.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2008 року у задоволені позовних вимог відмолено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

З матеріалів справи вбачається, що суд правильно встановив правовідносини, які склалися між учасниками справи, дав їм належну правову оцінку, а також дослідив надані сторонами докази і відповідно їх оцінив. Суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального та процесуального права та прийняв рішення, яким спір знайшов своє належне вирішення.

Судом першої інстанції встановлено, що внаслідок ДТП, яке сталося 30.12.2006 року, був пошкоджений автомобіль MAZDA 626 належний позивачу.

Винним у скоєні ДТП визнано ОСОБА_2 який керував автомобілем ІЖ 21251 і він притягнутий до адміністративної відповідальності за ст.. 124 КпАП України.

На підставі договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників транспортних засобів від 17.08.2006 року, який був укладений між ЗАТ „Страхова компанія „ВЕСКО" та ОСОБА_2, ОСОБА_1 було виплачено страхове відшкодування в розмірі 7856, 96 грн.

Згідно ст.. 30 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно -правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" якщо власник транспортного засобу не згоден з визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати по евакуації.

ОСОБА_1 відмовився визнавати свій автомобіль фізично знищеним, та у своїй заяві до страхової компанії просив відшкодувати йому цю різницю, а не повну вартість (а.с.3З).

Відповідно висновків експертизи ринкова вартість автомобілю ОСОБА_1 складає 14426, 96 грн., вартісь відновлювального ремонту складає 15591, 42 грн., ремонтувати автомобіль економічно невигідно (а.с. 9-11).

Страхова компанія та ОСОБА_1 погодились з тим, що вартість автомобілю посля ДТП складає 6060 грн. і на підставі цього був зроблений розрахунок виплати страхового відшкодування матеріальної шкоди позивачу (14426, 96-6060-510=7856, 96).

По суті ОСОБА_1 добровільно відмовився від повної компенсації ЗAT „Страхова компанія „ВЕСКО" відшкодування за пошкоджений автомобіль.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 304, п.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.