АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-2281 Головуючий у 1 інстанції:
2008 р. Дмитрюк О.В.
Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 липня 2008 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Бондара В.О.
Суддів : Прокопенка О.Л.
Маловічко С.В. При секретарі: Бабенко Т.І..
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання об'єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності,
ВСТАНОВИЛА:
. У лютому 2007 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про визнання об'єктом права спільної сумісної власності та визнання права власності.
В позові зазначав, що 28.04.1995 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 Після укладання шлюбу проживали в належному йому будинку по АДРЕСА_1. Зазначений житловий будинок був успадкований ним після смерті його матері - ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1. В житловому будинку по ІНФОРМАЦІЯ_1 проживали 4 роки, після чого дружина звернулась до нього з проханням догляду за її знайомою ОСОБА_4, а остання обіцяла подарувати відповідачці свій житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2. Технічний стан будинку був не задовільний, в будинку не було води, каналізації, будинок потребував ремонту та вкладання значних коштів і особистої праці. 21.05.1999 року ОСОБА_4 подарувала відповідачці житловий АДРЕСА_2, вони відразу переїхали проживати до спірного будинку. Коштів на його ремонт у подружжя не було, тому, за згодою дружини, він 27.08.1999 року продав належний йому
житловий будинок по АДРЕСА_1 за 16 888 грн., які були вкладені в реконструкцію будинку по вул. Епронівській.
Просив суд визнати житловий АДРЕСА_2 об'єктом права спільної власності та визнати за ним право власності на 1/2 частину житлового будинку.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2008 року позовні вимоги задоволені.
Визнано житловий АДРЕСА_2 об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового АДРЕСА_2..
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 1 500 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1 150 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в суді в сумі 30 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просила рішення районного суду скасувати та ухвалите нове рішення.
Вислухавши доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступного.
Ухвалюючи рішення по справі районний суд виходив з того, що позивачем було докладено значних особистих трудових затрат на переобладнання та покращення будинку та при АДРЕСА_2, а тому дійшов до висновку про можливість визнання за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину цього жилого будинку.
Але колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може так як такі висновки не відповідають обставинам справи, що відповідно до ст.. 309 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 28.04.1995 року сторони зареєстрували шлюб, який розірвано в квітні 2007 року.
На праві власності ОСОБА_2 належав житловий АДРЕСА_1.
Майже чотири роки подружжя проживали в цьому будинку.
21.05.1999 року ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 житловий АДРЕСА_2, вартість якого складала 12258 грн..
Відповідно ст.. 57 СК України майно набуте дружиною (чоловіком) на підставі договору дарування є особистою приватною власністю.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 померла і подружжя стали мешкати у вказаному будинку.
ОСОБА_2 продав належний йому АДРЕСА_1 27.08.1999 року.
Майже за вісім років, які подружжя прожили в АДРЕСА_2 ними були виконані ремонтно - будівельні роботи. Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи №628\629 від 23.07.2007 року та пояснень експерта в судовому засіданні суду першої інстанції (а.с.166) вартість ремонтно - будівельних робіт, проведених в житловому будинку та надвірних побудовах, а також на території подвір'я та земельній ділянці по АДРЕСА_2 складає 75159, 60 грн., куди входить вартість матеріалів 31121 грн. та НДС 20 % 12526, 60 грн. (т.1 а.с.85).
Згідно висновку судової будівельно - технічної експертизи №761 від 13.02.2008 року ринкова вартість будинку складає 366639 грн, (т. 2 а.с. 8).
Колегія суддів вважає, що затрати кожного з подружжя на ремонт будинку склали (75159:2-37579, 8 грн.)
Виходячи з того, що ринкова вартість будинку складає 366639 грн., а затрати ОСОБА_2 склали 37579, 8 грн., то за ним можливо визнати право власності на 4/41 частини АДРЕСА_2.
Відповідно до ст.. 62 СК України, якщо майно дружини, чоловіка на за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів,
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 22 квітня 2008 року по цій справі змініти.
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання об'єктом права спільної власності та визнання права власності задовольнити частково.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 4/41 частини житлового АДРЕСА_2, визнати за ОСОБА_1 право власності на 37/41 частин цього будинку.
В іншій частині рушення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.