Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ухвала

Іменем України

7 вересня 2010 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого – судді Фоміна Ю.В.

суддів Ляшука В.В. , Шеніна П.О.,

з участю прокурора Сидоренка А.П.

потерпілої ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією підсудного ОСОБА_2 на постанову Бердичівського міськрайонного суду від 12 липня 2010 року, якою кримінальна справа щодо

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого вчителем Гальчинської ЗОШ, відповідно до ст. 89 КК України несудимого, -

по обвинуваченню за ст.286 ч. 1 КК України – була направлена на додаткове розслідування.

За матеріалами справи, ОСОБА_2 обвинувачувався в тому, що 24.11.2006 року о 20 годині 15 хв., знаходячись у стані алкогольного сп’яніння, грубо порушуючи п.2.9 "а" „Правил дорожнього руху України”, введених в дію з 01.01.2002 року, керуючи автомобілем НОМЕР_1, з перевищеннями безпечної та допустимої швидкості, рухався по проїжджій частині вул. Чапаєва в смт. Гришківці Бердичівського району в напрямку с. Нізгурці. Поблизу будинку №63 вказаної вулиці ОСОБА_2 проявив безпечність та неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не дотримався безпечної швидкості руху і не переконавшись в безпечності свого маневру, в порушення п. п. 1.5, 2.3 "б", 10.1, 11.2, 11.3, 11.10, 12.1, 12.2, 12.3, 12.4, 12.9, 13.1, 13.3 ПДР, безпричинно виїхав на смугу зустрічного руху. Там зіткнувся з автомобілем ВАЗ -21093 під керуванням ОСОБА_3, який рухався в зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир останнього автомобіля ОСОБА_1 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої лодижки, закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, крововиливів на нижній повіці правого ока, у верхній третині правого передпліччя, в ділянці правого коліна, на зовнішній поверхні правої стопи, в ділянці лівого колінного суглобу, саден на лобі і лівій гомілці, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 456 від 07.12.2006 року відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров’я.

За клопотання прокурора в судовому засіданні кримінальна справа була направлена на додаткове розслідування у зв’язку з неповнотою досудового слідства.

В апеляції підсудний ОСОБА_2 просив скасувати постанову суду, як неправильну. Він посилається на те, що необхідність проведення повторного огляду місця подій під час судового слідства не є підставою направлення справи на додаткове розслідування. Проведення відтворення обстановки та обставин подій за наближених умов до дорожньо транспортної пригоди, за участю потерпілої ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, теж не є підставою для направлення справи на додаткове розслідування. Згідно ст. 315-1 КК України передбачено, що з метою перевірки уточнення фактичних даних, одержаних у ході судового слідства, суд вправі доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії, тобто і проведення відтворення обстановки та обставин подій. За змістом апеляції, остаточне рішення по справі в змозі прийняти саме суд.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, потерпілу ОСОБА_1, яка апеляцію підсудного ОСОБА_2 підтримала /останній у встановлений час з’явився у приміщення апеляційного суду Житомирської обл., однак був відсутній під час розгляду справи в залі засідань, хоча і прослухав оголошення судового рішення/, міркування прокурора про необхідність залишення постанови суду 1-ої інстанції без зміни, перевіривши справу, залишає апеляцію без задоволення з наступних мотивів.

Дослідивши зібрані органом досудового слідства докази о 2-х томах, місцевий суд дійшов обгрунтованого висновку про суттєву його неповноту, яку не можна поповнити в судовому засіданні. В постанові суду наведені переконливі аргументи і мотиви прийнятого рішення, зокрема – в частині правильного встановлення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень у потерпілої, проведення додаткових допитів лікарів і експертів, тощо, оскільки проведена судом СМЕ дійшла висновку про іншій ступінь тяжкості цих ушкоджень . Враховуючи те, що ОСОБА_5 вину по справі не визнав, суд також належним чином мотивував необхідність проведення певних, саме слідчих з приводу уточнень обставин ДТП , відтворення обставин подій з дотриманням вимог щодо часу проведення цієї дії, складання нових схем до протоколу ОМП. В залежності від отриманих даних щодо наявності радіусу повороту в місці ДТП, в справі має бути призначена відповідна судово – автотехнічна експертиза із зазначенням вказаної обставини.

Що стосується можливості надання судом окремого доручення органу досудового слідства для усунення його недоліків, то суд 1-ої інстанції дану можливість вже використовував в частині, зокрема, дослідження автомобіля, на якому їхала потерпіла , однак окреме доручення в повному обсязі виконано не було.

Тому колегія суддів вважає, що постанова місцевого суду є законною і обгрунтованою. Підстав для її скасування не знайдено. На суд не можна покладати функції органів досудового слідства в частині зібрання доказів по справі.

Тому, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляцію підсудного ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Бердичівського міськрайонного суду від 12 липня 2010 року щодо нього – без зміни.

Судді: