АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-а-1045 Головуючий у 1-й інстанції РОЖКОВА Доповідач ап. інст. ОСОБА_1
Категорія
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2011 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:
головуючого судді Хрипченко Л.Г.
суддів Захожая О.І., Копитько Л.І.
з участю: прокурорів Деряги Л.М., Пилипчука А.Ю. представника обвинуваченої - ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу
за апеляцією помічника прокурора Кобеляцького району Полтавської області на постанову попереднього розгляду Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 листопада 2010 року,-
ВСТАНОВИЛА:
Цією постановою кримінальна справа про обвинувачення ОСОБА_3, у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 271 КК України повернута прокурору Кобеляцького району для організації проведення додаткового розслідування.
Дана кримінальна справа направлена слідчим прокуратури Кобеляцького району до суду Кобеляцького району для вирішення питання про її закриття на підставі п.8 ч.1 ст. 6 КПК України в зв’язку зі смертю ОСОБА_3.
Кримінальна справа була порушена 19.06.2008 року прокурором Кобеляцького району за фактом порушення вимог законодавства про охорону праці, що спричинило загибель людей, відносно службових осіб Кобеляцького комунального підприємства «Водоканал», за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 271 КК України.
Органами досудового слідства ОСОБА_3 пред’явлене обвинувачення в тому, що працюючи майстром житлового фонду ККП Водоканал», згідно наказу №3 від 4 січня 2005 року, всупереч «Посадовій інструкції майстра житлового фонду», яка затверджена директором ККП «Водоканал», 18.06.2008 року допустила до виконання робіт по прочистці каналізаційного колодязя, що знаходиться за адресою: вул. Садова 2-А, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 В ході проведення вказаних робіт водій ОСОБА_4 та вона сама загинули внаслідок отруєння сірководнем ( висновки судово - медичних експертиз №71-а, 72-а від 16.12.2008 року), а слюсар - сантехнік ОСОБА_5 отримав отруєння сірководнем, та знаходився на стаціонарному лікуванні з 18.06.2008 по 11.07.2008 року (висновок судово - медичної експертизи № 343 від 16.12.2008 року).
Повертаючи справу на додаткове розслідування з попереднього розгляду суд погодився з клопотанням представників обвинуваченої ОСОБА_2 і ОСОБА_6 про те, що справу неможливо призначити до судового розгляду в зв’язку з тим, що постановою Кобеляцького районного суду від 24 вересня 2010 року скасована постанова слідчого Аракеляна В.О. від 2.09.2010 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно директора ККП «Водоканал» ОСОБА_7 на підставі п.2 ч.1 ст. 6 КПК України і матеріали направлені для проведення додаткової перевірки. Разом з тим, станом на день розгляду справи, додаткова перевірка не проведена і питання про відповідальність ОСОБА_7 не вирішене.
В апеляції помічника прокурора Кобеляцького району ставиться питання про скасування постанови суду і направлення справи на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що прокуратура не змогла провести додаткову перевірку в зв’язку з тим, що судом матеріали перевірки не поверталися до прокуратури, а разом з кримінальною справою направлені в апеляційну інстанцію для розгляду апеляції прокурора району на постанову Кобеляцького районного суду від 3 вересня 2010 року, якою кримінальну справу відносно ОСОБА_3 направлено на додаткове розслідування.
Колегія суддів, заслухавши доповідача, прокурора Пилипчука А.Ю., який підтримав апеляцію і просить про скасування постанови суду, заперечення представника обвинуваченої ОСОБА_2, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляцій, вважає, що апеляція прокурора не підлягає до задоволення.
Прокурор Деряга Л.М. апеляцію помічника прокурора Кобеляцького району не підтримувала.
Прокурор, слідчий порушивши кримінальну справу за фактом скоєння злочину за ознаками, передбачених ч.2 ст. 271 КК України згідно положень ст. 4 КПК України зобов’язані вжити всих передбачених законом заходів до встановлення події злочину, осіб, винних у вчиненні злочину, і до їх покарання.
Розслідування даної кримінальної справи проведено поверхово та однобічно, ряд обставин, які мають суттєве значення для вирішення справи не перевірені. Крім того по справі допущені істотні порушення вимог кримінально - процесуального закону, без усунення яких неможливо призначити справу до судового розгляду.
Саме про це вказували представники обвинуваченої ОСОБА_2 і ОСОБА_6 в своєму клопотанні поданому при попередньому розгляді справи судом.
Справа 4 рази направлялась до суду з постановою слідчого для вирішення судом питання про її закриття на підставі п.8 ч.1 ст. 6 КПК України.
При цьому перше рішення суду від 26.12.2008 року скасовано в апеляційній інстанції з направленням справи на додаткове розслідування, і тричі судом першої інстанції приймались рішення про направлення справи на додаткове розслідування.
Згідно вимог п.8 ч.1 ст. 6 КПК України кримінальну справу не може бути порушено, а порушена справа підлягає закриттю щодо померлого, оскільки ця обставина робить подальше провадження безпредметним.
Разом з тим провадження по справі є необхідним для реабілітації померлої або відновлення справи щодо інших осіб за нововиявленими обставинами.
Незважаючи на неодноразові вказівки судових інстанцій, слідчим по справі не з’ясована позиція близьких родичів померлої ОСОБА_3 щодо необхідності доведення слідства до кінця з метою реабілітації померлої обвинуваченої.
Обвинувачення ОСОБА_3 викладене в постанові про притягнення як обвинуваченого від 16 грудня 2008 року (т.1, а.с. 141-142) є неконкретним. В постанові вказано про невиконання майстром ОСОБА_3 положень п.п. 3.8, 3.13, 3.20, 3.23 Інструкції майстра житлового фонду, які носять загальні положення. Таке обвинувачення є неконкретним, не вказано в чому виявились порушення законодавства про працю. Крім того в постанові вказано, що майстер ОСОБА_3 допустила до виконання робіт по прочистці каналізаційного колодязя водія автомобіля ОСОБА_4, що не відповідає фактичним обставинам справи.
Як зазначено у висновках судово - технічної експертизи з охорони праці, проведеної експертом Харківського науково - дослідного інституту судових експертиз (т.1, а.с. 104-109) зазначено, що майстром житлового фонду ОСОБА_3 не були дотримані вимоги п.п. 1.5, 2.1, 2.7, 2.9, 3.10 та розділу «надання першої допомоги при нещасних випадках в колодязі» Інструкції про охорону праці № 12.
В цих вимогах інструкції зазначається, що перед спусканням в колодязь необхідно перевірити його загазованість лампою ЛБВК шляхом опускання її в колодязь. За наявністю сірководню і метану, полум’я лампи зменшиться.
Працюючий в колодязі повинен мати такі засоби індивідуального захисту, як: ізолюючий противогаз, страхувальне пристосування (пояс з карабіном і мотузкою, яка повинна бути довжиною на 2 м. більшою, ніж глибина колодязя) та лампи ЛБВК (2 штуки). Опускатися і працювати без працюючої лампи ЛБВК, поставленої на дно колодязя, забороняється.
Причиною нещасного випадку з ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є перебування їх в загазованому сірководнем каналізаційному колодязі без належних засобів індивідуального захисту і страхувальних пристосувань.
Експерт з посиланням на матеріали кримінальної справи зазначає, що перед спусканням ОСОБА_5 в колодязь та під час перебування його в колодязі загазованість колодязя лампою ЛБВК, як це передбачено інструкцією, не перевірялась, внаслідок відсутності такого обладнання на підприємстві, всупереч вимогам ст. 8 Закону України «Про охорону праці».
Відсутність страхувальних пристосувань (пояса з мотузкою) не дозволило витягти з колодязя ОСОБА_5 для надання йому першої допомоги без спуску в колодязь інших працівників, зокрема ОСОБА_4 і ОСОБА_3, які також не мали страхувальних пристосувань та засобів індивідуального захисту.
Під час апеляційного розгляду справи, представник обвинуваченої звертав увагу на те, що ОСОБА_3 допустила до роботи лише слюсара - сантехніка ОСОБА_5, який залишився живим. Водій ОСОБА_4 і ОСОБА_3 спустилися в колодязь без засобів індивідуального захисту і страхування, яких не було на підприємстві, для надання ОСОБА_5 першої допомоги і самі загинули внаслідок отруєння сірководнем.
За цих обставин він вважає, що в діях дружини можуть бути ознаки злочину, передбаченого ч.1, а не ч.2 ст. 271 КК України.
Згідно висновку вказаної судово - технічної експертизи з охорони праці, обов’язки щодо своєчасного забезпечення працівників засобами індивідуального захисту, лампами ЛБВК та страхувальним пристосуванням, згідно трудового законодавства, покладені на директора ККП «Водоканал».
Відповідно до висновків проведеної по справі додаткової судово - технічної експертизи з охорони праці (т.1, а.с. 273-277) директор ККП «Водоканал» ОСОБА_7 повинен був забезпечити працівників підприємства необхідними засобами захисту для робіт в каналізаційних колодязях, а до придбання вищевказаних засобів заборонити наказом роботи в колодязях без засобів захисту та ознайомити з наказом відповідних осіб під розписку.
До матеріалів справи залучено припис Державного інспектора з охорони праці від 20 березня 2007 року (т.1, а.с. 94-97) де вказано на незабезпеченість підприємства засобами індивідуального захисту та про заборону виконання робіт в колодязях і необхідність усунення порушень в галузі охорони праці.
Саме про цей припис вказано в постанові прокурора району про порушення кримінальної справи від 19.06.2008 року.
Разом з тим в ході розслідування справи не перевірялось чи виконано цей припис в установлений строк та які наслідки його невиконання.
Органами досудового слідства не перевірялась причетність посадових осіб підприємства, відповідальних за охорону праці, до нещасного випадку з людьми, що трапився 18.06.2008 року.
З огляду на вказані обставини, представниками обвинуваченої неодноразово порушувалось питання про притягнення до кримінальної відповідальності директора ККП «Водоканал» ОСОБА_7 та інших посадових осіб.
Органами досудового слідства неодноразово виносились постанови про відмову в порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_7 на підставі п.2 ч.І ст. 6 КПК України, які скасовувались судом в зв’язку з тим, що розслідування справи проведено неповно і односторонньо.
Представниками обвинуваченої обґрунтовано порушено питання про порушення органами досудового слідства права на захист померлої ОСОБА_3, якій пред’явлене обвинувачення, посилаючись на те, що слідчий прокуратури немотивовано і безпідставно відмовив в задоволенні клопотання про надання правової допомоги.
Таким чином, органами досудового слідства не виконані вимоги ст. 22 КПК України про необхідність всебічного, повного і об’єктивного розслідування кримінальної справи, тому колегія суддів вважає правильним прийняте судом рішення про направлення справи на додаткове розслідування.
Керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника прокурора Кобеляцького району залишити без задоволення, а постанову попереднього розгляду Кобеляцького районного суду Полтавської області від 25 листопада 2010 року - без змін.
СУДДІ: /підписи/
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду Полтавської області Хрипченко Л.Г.