Справа № 2-220/2008 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2008 року     Новопсковський районний суд Луганської області

у складі: головуючого судді     Р.Р.Потапенко

при секретарі     О.А.Войтенко

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача ВАТ «Новопсковське АТП 10909» ОСОБА_2, представника третьої особи - Управління пенсійного фонду України в Новопсковському районі Луганської області ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Новопсков цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Новопсковське АТП-10909», про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, відшкодування моральної шкоди та зобов*язання сплатити страхові внески,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ВАТ «Новопсковське АТП-10909», у якому просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі у розмірі 12 046,16 грн., 6000 гри. в рахунок відшкодування моральної шкоди та зобов*язати відповідача сплатити страхові внески у розмірі 6000 грн. до Управління Пенсійного фонду України у Новопсковському районі Луганської області на його ім*я.

У судовому засіданні позивач збільшив позовні вимоги про стягнення заборгованості по заробітній платі до 16001,49 грн. та просить суд зобов*язати відповідача сплатити страхові внески в сумі 5840 грн. 29 коп., в іншій частині позову про відшкодування моральної шкоди позивач наполягав. Представник відповідача позов визнає в частині стягнення заборгованості по заробітній платі та щодо зобов*язання відповідача сплатити страхові внески до Управління Пенсійного фонду України у Новопсковському районі Луганської області на ім*я позивача, вимоги про відшкодування моральної шкоди вважає необгрунтованими.

Представник третьої особи з вимогами позивача про зобов*язання відповідача сплатити страхові внески до Управління Пенсійного фонду України у Новопсковському районі Луганської області на ім*я позивача згодна.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, оскільки він підтверджується матеріалами справи, поясненнями позивача.

Матеріалами справи встановлено, що позивач з 15.09.1988 року по 15.04.2008 року перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі ( до 1995 року найменування відповідача - Новопсковське автотранспортне підприємство 12 137 ). Згідно довідки № 78 від 05.05.2008 року, виданої керуючим санацією ВАТ « Новопсковське АТП-10909», заборгованість по заробітній платі відповідача перед позивачем станом на 01.05.2008 р. становить 16001,49 грн.

На час звільнення позивача з ВАТ "Новопсковське АТП -10909" сума заборгованості йому виплачена не була.

Судом встановлено, що винними діями відповідача порушено право позивача, закріплене ст. 116 КЗпП України в частині виплати заробітної плати на день його звільнення, позов не спростовано відповідачем та доказово підтверджено матеріалами справи, тому суд вважає позовні вимоги в частині стягнення заробітної плати такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом також встановлено, що в період з 01.01.2004 року по день звільнення позивача (15.04.2008 року) відповідач не забезпечив сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України на ім*я позивача, виплату яких передбачено Законом України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», чим позбавив позивача, як застраховану особу, соціальних гарантій щодо зарахування до страхового стажу вищезазначеного періоду роботи, за який значиться заборгованість. Згідно довідки ВАТ «Новопсковське АТП 10909» № 78 від 05.05.2008 року загальна сума несплачених відповідачем страхових внесків на ім*я позивача за період з 01.01.2004 року по 15.04.2008 року становить 5840,29 грн. Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 20 Закону України "Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування" сплата страхових внесків здійснюється шляхом внесення відповідних сум страхових внесків на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного Фонду з подальшим зарахуванням на відповідні персоніфіковані рахунки застрахованих осіб.

Запропонований позивачем спосіб захисту свого порушеного права як застрахованої особи шляхом зобов*язання відповідача сплатити страхові внески до Управління пенсійного фонду України у Новопсковському районі відповідає вимогам п.п.3, 8 ч.1 ст.16 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», згідно яких позивач як застрахована особа вправі оскаржити дії відповідача як страхувальника та вимагати від відповідача сплати страхових внесків, тому суд повністю задовольняє вимоги позивача в цій частині.

Судом встановлено, що неправомірними діями відповідача, який не виконав вимоги ст.116 КЗпП України, ст.17, ч.ч.4, 5 ст.20 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», позивачу завдано моральної шкоди, яка полягає у його переживаннях з приводу невиплаченої заробітної плати протягом тривалого часу та невиплати страхових внесків, виплата яких є соціальною гарантією зарахування до страхового стажу періоду роботи позивача, за який значиться заборгованість по страховим внескам, та майбутнього пенсійного забезпечення. Порушення трудових прав позивача призвело до моральних страждань останнього, позивач змушений був докладати додаткових зусиль для працевлаштування та матеріального забезпечення своєї сім*ї, що у чинність ст..237-1 КЗпП України є підставою для відшкодування відповідачем завданої моральної шкоди. При визначення розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує, характер порушень трудових прав позивача, ступінь його переживань, вимоги розумності та справедливості, в зв*язку з чим вважає позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають частковому задоволенню.

У відповідність до ч.1 ст. 88 ЦПК України судові витрати розподіляються між сторонами пропорційно до задоволеної частини, при цьому суд враховує, що державне мито повинно бути сплачено у розмірі 220,01 грн., а також те, що позивачем при подачі позову сплачено 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 10,11,60,88,209,212-215 ЦПК України, ст.ст. 116, 237-1 КЗпП України, п.3 ч.1 ст.16, ч.ч.4,5 ст.20 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Новопсковське АТП-10909» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі у розмірі 16001 грн. 49 коп. та 500 грн. в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди, а також 22,50 грн. в рахунок відшкодування понесених судових витрат зі сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення в частині стягнення середньомісячного заробітку у розмірі 530 гривень 26 коп. на користь ОСОБА_1 допустити до негайного виконання.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Новопсковське АТП-10909» мито на користь держави у розмірі 156,81 грн..

Зобов*язати Відкрите акціонерне товариство «Новопсковське АТП-10909» сплатити страхові внески в сумі 5 840,29 грн до Управління Пенсійного фонду України у Новопсковському районі Луганської області на персоніфікований рахунок ОСОБА_1.

В іншій частині позову відмовити за необґрунтованістю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо її не було подано, а в разі подачі заяви про апеляційне оскарження -після закінчення двадцятиденного строку, встановленого для подачі апеляційної скарги, якщо така не була подана.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може подано протягом десяти днів з дня його проголошення апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд. Апеляційну скаргу на рішення може бути подано апеляційному суду Луганської області через Новопсковський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.