Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22-а/0690/2639/11

Категорія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді Кашапової Л.М.

суддів Зарицької Г.В.

ОСОБА_1

при секретарі Ковач Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про державну допомогу сім’ям з дітьми”

за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області на постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 травня 2009 року, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2009 року ОСОБА_2 звернулася в суд з вказаним позовом, в якому посилаючись на неправомірність бездіяльності відповідача щодо невиплати їй у повному обсязі допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, просила стягнути невиплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в сумі 4209грн. 39коп. за 2007 рік та зобов”язати відповідача в подальшому виплачувати допомогу по догляду за дитиною в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Постановою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06.05.2009 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії Бердичівського міського управління праці та соціального захисту населення щодо виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною у 2007 році ОСОБА_2 у неповному розмірі.

____________________________________________________________________

Справа № 22-а/0690/2639/11 Головуючий у суді першої інст. ОСОБА_3

Категорія 101 Доповідач – суддя Кашапова Л.М.

Стягнуто з Бердичівського міського управління праці та соціального захисту населення на користь ОСОБА_2 2050грн. 12коп. заборгованості по недоплаченій щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09 липня 2007 року по грудень 2007 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_2 з місцевого бюджету м.Бердичева понесені нею витрати по оплаті державного мита в розмірі 51грн.

В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вказує, що судом не враховано, що Міністерство праці та соціальної політики України не довело райміськуправлінням праці та соціального захисту населення кошторисні призначення для виплати коштів згідно позовних заяв, а тому останні не мають зареєстрованих в органах Державного казначейства України фінансових зобов”язань на ці цілі.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є матір”ю малолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, і здійснює за нею догляд. Позивачка перебувала на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Бердичівської міської ради, де отримувала з травня 2005 року допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку щомісячно, а саме: в розмірі 103грн. 14коп. за січень-лютий 2007 року, 104грн. 49коп. за березень-серпень 2007 року, 109грн. 62коп. за вересень-жовтень 2007 року, 112грн. 50коп. за листопад 2007 року, 115грн. 65коп. за грудень 2007 року (а.с.6).

Тобто, спірні виплати в 2007 році проводились відповідачем з врахуванням обмежень, встановлених Законом України „Про державний бюджет України на 2007 рік”.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року положення п.п.7,14 ст.71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) в частині зупинення на 2007 рік дії ст.12, ч.1 ст.15 та п.3 розділу 8 Прикінцевих положень Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, передбаченого ст.43 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку із тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”.

З врахуванням вищенаведеного, та того факту що відповідач не наполягав на застосуванні річного строку звернення до суду, передбаченого ст.99 КАС України в редакції, що діяла на час розгляду справи судом, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про те, що дії управління праці та соціального захисту населення по виплаті позивачці у 2007 році допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі меншому, ніж передбачено ст. 15 Закону України “Про державну допомогу сім'ям з дітьми”, є неправомірними та не узгоджуються з положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України. А тому задовольняючи частково позов суд правильно виходив з того, що відповідно до Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має надаватись в період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років.

Доводи апеляційної скарги управління щодо відсутності фінансування з Державного бюджету України для здійснення соціальних виплат в розмірах, передбачених судовими рішеннями, висновків суду не спростовують, оскільки питання врегулювання взаємовідносин між органами Міністерства праці та соціальної політики України та органами державної влади, які формують Державний Бюджет України і розпоряджаються його коштами, не були предметом спору по даній справі.

Поряд з тим, задовольняючи вимоги про стягнення недоплачених коштів, суд першої інстанції помилково виходив з того, що спірні кошти у визначеній позивачем грошовій сумі являються заборгованістю, оскільки такі соціальні виплати не були їй нараховані відповідачем, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування коштів замість органу, якому надані такі повноваження, а тому повинен був у відповідності до вимог ч.2 ст.11 КАС України обрати інший спосіб відновлення порушеного права, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що судом допущене вільне трактування найменування відповідача (вказано „Бердичівське міське управління праці та соціального захисту населення” замість належного „управління праці та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області”, що може призвести до перешкод при виконанні судового рішення. А тому вказану описку необхідно виправити у відповідності з вимогами 169 КАС України.

За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з Бердичівського міського управління праці та соціального захисту населення Новоград-Волинської міської ради на користь ОСОБА_2 4209грн. 39коп. заборгованості по недоплаченій щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та стягнення на користь позивача з місцевого бюджету м.Бердичева понесених нею судових витрат по оплаті державного мита у розмірі 51грн.(в рішенні суду не наведено ні мотивів, ні правових підстав на обґрунтування необхідності проведення стягнення з місцевого бюджету і таких вимог позивач перед судом не ставила), з ухваленням в цій частині нової постанови про зобов”язання управління праці та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною – дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до вимог ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми” та ст.43 Закону України „Про загальнообов”язкове державне соціальне страхування у зв”язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням”, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та з врахуванням виплачених коштів.

Позивачка не оскаржувала судового рішення по даній справі, а доводи апеляційної скарги відповідача не містять посилань на неправильне застосування судом норм матеріального закону чи порушення норм процесуального закону, які призвели чи могли призвести до неправильного вирішення спору щодо відмови в задоволенні вимог про зобов”язання вчинити дії в подальшому по виплаті спірних коштів у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, а тому в цій частині постанову суду першої інстанції колегія суддів не перевіряє.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 06 травня 2009 року скасувати в частині стягнення на користь ОСОБА_2 з Бердичівського міського управління праці та соціального захисту населення 2050грн. 12коп. заборгованості по недоплаченій щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та з місцевого бюджету м.Бердичева понесених нею судових витрат по оплаті державного мита у розмірі 51грн.

Ухвалити в цій частині нову постанову.

Зобов”язати управління праці та соціального захисту населення Бердичівської міської ради Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною – дочкою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року відповідно до вимог ст.15 Закону України „Про державну допомогу сім”ям з дітьми”, виходячи з розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років та з врахуванням виплачених коштів.

В решті постанову суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили.

Головуючий Судді