Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22-а/0690/2112/11

Категорія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 серпня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді Кашапової Л.М.

суддів Зарицької Г.В.

ОСОБА_1

при секретарі Ковач Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, третя особа – ТОВ „Світанок”, про стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“

за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2008 року, -

в с т а н о в и л а :

В березні 2008 року ОСОБА_2 звернулася в суд з вказаним позовом, в якому посилаючись на протиправність дій відповідача щодо нарахування коштів, передбачених ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, у меншому розмірі, ніж визначено Законом, просила стягнути з відповідача щомісячну грошову допомогу у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в розмірі 8769грн. 90коп. та доплату до заробітної плати в розмірі 43994грн. 30коп. за період з 01.01.2000 року по 31.12.2007 року.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2008 року позов задоволено частково.

______________________________________________________________________________________

Справа № 22-а/0690/2112/11 Головуючий у суді І інст. ОСОБА_3

Категорія 100 Доповідач – суддя Кашапова Л.М.

Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 1073грн. 70коп. допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва (ст.37) та 30471грн. 18коп. доплати до заробітної плати (ст.39), а всього 31544грн. 88коп.

В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що суд не дослідив та не проаналізував Закони України про Державний бюджет на відповідні роки щодо розміру видатків для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

-у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів відмінімальної заробітної плати;

-у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

-у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата до заробітної плати в таких розмірах:

-у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

-у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

-у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата.

Дія вказаних норм була зупинена Законами України „Про державний бюджет України на 2007 рік” та “Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України“. Протягом 2009 року зміни в Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не вносились.

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення щодо зупинення дії ст.37 та ст. 39 вищевказаного Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Встановлено, що ОСОБА_2 проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, віднесена до 3 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, з 01.01.2000 року по 31.12.2007 року працювала в ТОВ „Світанок”, що знаходиться в м.Овруч, яке згідно Переліку населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року та розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, а тому вона має право на отримання спірних щомісячних компенсацій.

Позивач перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області, де отримує кошти, передбачені ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі 2грн. 10коп. щомісячно та доплату до заробітної плати згідно зі ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ в розмірі 10грн. 50коп. щомісячно, тобто, у меншому розмірі, ніж визначено Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру спірних виплат застосуванню підлягає саме ст.ст.37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав, та що позовні вимоги щодо стягнення коштів за ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ підлягають задоволенню в межах строку звернення до суду, визначеного ст.99 КАС України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) та з врахуванням рішення Конституційного суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008, тобто за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року

Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Статтею 17 Закону України від 23 .02.2006 року №3477-ІV „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

В рішеннях у справах Кечко проти України 2005, Broniowski v. Poland 1996, Azinas v. Cyprus 2002, Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що поняття „власності”, яке міститься в першій частині ст.1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві. До „майнових прав” і „власності” може бути прирівняно право заявника на матеріальний інтерес, зокрема щодо отримання пенсії чи надбавки до заробітної плати.

В рішенні у справі Кечко проти України 2005 рік Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Суд не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (рішення у справі Бурдов проти Росії, 2000 рік).

Однак, задовольняючи вимоги про стягнення недоплачених коштів, передбачених ст.ст.37,39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, відповідно за періоди з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року та з 01.01.2000 року по 31.12.2005 року і з 01.07.2007 року по 31.12.2007 року, суд першої інстанції помилково виходив з того, що спірні кошти у визначеній позивачем грошовій сумі являються заборгованістю, оскільки такі соціальні виплати не були нараховані відповідачем, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування коштів замість органу, якому надані такі повноваження, а тому повинен був у відповідності до вимог ч.2 ст.11 КАС України обрати інший спосіб відновлення порушеного права, зокрема, зобов”язання відповідача вчинити певні дії, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача, та не звернув увагу на те, що відповідно до змісту ст.2 Закону України „Про оплату праці” доплата, передбачена ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не є складовою частиною заробітної плати. А тому на спірні правовідносини положення ст.233 КЗпП України не поширюються і суд зобов”язаний був врахувати передбачений ст.99 КАС України річний строк звернення до суду та норми Законів України про Державний бюджет на 2007 та 2008 роки, якими вносились зміни в Закон України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

З врахуванням наведеного, та того факту, що резолютивна частина оскаржуваного судового рішення не містить висновків суду щодо відмови в задоволенні позову за певні періоди, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в повному обсязі, з ухваленням нової про зобов”язання управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у відповідності до розміру, передбаченого ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та доплати до заробітної плати у відповідності до розміру, передбаченого ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, а також про відмову в задоволенні позовних вимог по стягнення коштів, передбачених ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ за період з 01.01.2000 року по 08.07.2007 року.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2008 року скасувати.

Ухвалити нову постанову.

Зобов”язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у відповідності до розміру, передбаченого ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з 40 % мінімальної заробітної плати щомісяця, та доплати до заробітної плати у відповідності до розміру, передбаченого ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з двох мінімальних заробітних плат щомісяця, за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року , з врахуванням виплачених коштів.

Відмовити ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог про стягнення коштів, передбачених ст.ст.37,39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, за період з 01.01.2000 року по 08.07.2007 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили.

Головуючий Судді