Апеляційний суд Житомирської області

Справа № 22-а/0690/1589/11

Категорія

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого-судді Кашапової Л.М.

суддів Зарицької Г.В.

ОСОБА_1

при секретарі Ганько Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними, стягнення невиплачених коштів, передбачених Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“

за апеляційною скаргою управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області на постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 02 липня 2009 року, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2008 року ОСОБА_2 звернулася в суд з вказаним позовом, в якому посилаючись на неправомірність дій відповідача щодо нарахування коштів, передбачених ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, у меншому розмірі, ніж визначено Законом, просила стягнути з відповідача доплату непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні радіоактивного забруднення, в розмірі 5337 грн. 00 коп. та грошову допомогу у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва в розмірі 1067грн. 40коп. за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року.

Постановою Овруцького районного суду Житомирської області від 02 липня 2009 року позов задоволено частково.

Визнано неправомірними дії управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації по проведенню виплат,

____________________________________________________________________

Справа № 22-а/0690/1589/11Головуючий у суді І інст. ОСОБА_3

Категорія 10.3.2 Доповідач – суддя Кашапова Л.М.

що встановлені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, а згідно постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року.

Стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_2 передбачену ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” допомогу у зв”язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства за період з 01.11.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 363 грн. 80 коп. та передбачену ст.39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” доплату до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення за період з 01.11.2007 року по 31.12.2007 року в сумі 1819 грн. 00коп.

В апеляційній скарзі управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації просить постанову суду скасувати та ухвалити нову про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №936 від 20.05.2005 року підвищення до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, є невід’ємною складовою пенсійного забезпечення та виплачується відповідним управлінням Пенсійного Фонду України. Крім того, на думку апелянта, суд не дослідив та не проаналізував Закони України про Державний бюджет на відповідні роки щодо розміру видатків для реалізації виплат потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах:

-у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів відмінімальної заробітної плати;

-у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати;

-у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Згідно зі ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах:

-у зоні безумовного (обов'язкового) відселення - три мінімальні заробітні плати;

-у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати;

-у зоні посиленого радіоекологічного контролю – одна мінімальна заробітна плата.

Дія вказаних норм була зупинена Законами України “Про державний бюджет” на 2007 та 2008 роки.

У відповідності до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 та від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 визнано неконституційними положення щодо зупинення дії ч. 1 ст. 37, ч. 2 ст. 39 вищевказаного Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Встановлено, що ОСОБА_2 є непрацюючим пенсіонером, віднесена до 3 категорії осіб, потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та проживає в ІНФОРМАЦІЯ_1, яке згідно Переліку населених пунктів Житомирської та Київської областей, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року та розпорядженням Кабінету Міністрів України №17 від 12.01.1993 року, відноситься до зони гарантованого добровільного відселення, а тому вона має право на отримання спірних щомісячних компенсацій.

Позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області і отримує доплату, як непрацюючий пенсіонер, згідно зі ст. 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ в сумі 10грн. 50коп. щомісячно, та на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, де отримує щомісячну грошову допомогу у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства згідно зі ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ в сумі 2грн. 10коп., тобто, у меншому розмірі, ніж визначено Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру спірних виплат застосуванню підлягає саме ст.ст. 37, 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року за № 836, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав, та обґрунтовано задоволив позовні вимоги в частині визнання дій відповідача неправомірними та стягнення коштів за ст. 37 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ в межах строку, визначеного ст.99 КАС України, в редакції, що діяла на час розгляду справи судом.

Доводи апелянта щодо правомірності його дій у зв’язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.

Статтею 17 Закону України від 23 .02.2006 року №3477-ІV „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенцію) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст.1 Протоколу №1 Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

В рішеннях у справах Кечко проти України 2005, Broniowski v. Poland 1996, Azinas v. Cyprus 2002, Європейський суд з прав людини прийшов до висновку, що поняття „власності”, яке міститься в першій частині ст.1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві. До „майнових прав” і „власності” може бути прирівняно право заявника на матеріальний інтерес, зокрема щодо отримання пенсії чи надбавки до заробітної плати.

В рішенні у справі Кечко проти України 2005 рік Європейський суд з прав людини зауважив, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними.

Суд не прийняв аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань (рішення у справі Бурдов проти Росії, 2000 рік).

Однак, задовольняючи вимоги про стягнення недоплачених коштів, передбачених ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, суд першої інстанції помилково виходив з того, що спірні кошти у визначеній позивачем грошовій сумі являються заборгованістю, оскільки такі соціальні виплати не були нараховані відповідачем, а суд не може перебирати на себе функцію здійснення перерахунку та нарахування коштів замість органу, якому надані такі повноваження, а тому повинен був у відповідності до вимог ч.2 ст.11 КАС України обрати інший спосіб відновлення порушеного права, зокрема, зобов”язання відповідача вчинити певні дії, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів позивача.

Крім того, стягуючи з управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації доплату до пенсії непрацюючому пенсіонеру у зв’язку з проживанням на території радіоактивного забруднення, суд першої інстанції не дав належної правової оцінки довідці управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі від 17.09.2008 року №2651/02, яка долучена до матеріалів справи, та не врахував, що відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №936 від 20.05.2005 року, ч. 1 ст. 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення“, Положення про Пенсійний фонд України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 24.10.2007 року № 1261, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затверджене постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, вказані виплати здійснюються відповідними управліннями Пенсійного Фонду України (а.с.4а).

З врахуванням наведеного, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині стягнення з відповідача коштів за ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“, відповідно в сумі 363грн. 80коп. та 1819грн., з ухваленням нової про відмову в задоволенні позовних вимог щодо стягнення коштів, передбачених ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ , оскільки управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області не є належним відповідачем по даній справі, а управління Пенсійного фонду України в Овруцькому районі Житомирської області, в якому позивач перебуває на обліку, не було притягнуто до участі у справі, а також про зобов”язання управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплату щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у відповідності до вимог ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тобто у розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати за період з 01.11.2007 року по 31.12.2007 року з врахуванням виплачених коштів.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що судом першої інстанції допущена описка у вступній частині постанови при зазначенні імені позивача (вказано „Левківська Олена Яківна” замість належного „Левківська Олена Михайлівна”), яку слід виправити згідно вимог ст.169 КАС України.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 202, 207 КАС України, колегія суддів, -

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області задовольнити частково.

Постанову Овруцького районного суду Житомирської області від 02 липня 2009 року скасувати в частині стягнення коштів за ст.ст.37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“ відповідно в сумі 363грн. 80коп. та в сумі 1819грн.

Ухвалити в цій частині нову постанову.

Відмовити в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення невиплачених коштів, передбачених ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи“.

Зобов”язати управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної грошової допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у відповідності до вимог ст.37 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тобто у розмірі 40 % від мінімальної заробітної плати за період з 01.11.2007 року по 31.12.2007 року з врахуванням виплачених коштів.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного Суду України протягом двадцяти днів, після набрання нею законної сили.

Головуючий Судді