УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа 22-ц/0690/1512/11
Категорія 56
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 серпня 2011 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Кашапової Л.М.
суддів Зарицької Г.В.
ОСОБА_1
при секретарі Ковач Р.В.
з участю позивача ОСОБА_2, представника
відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі цивільну справу за позовом прокурора Червоноармійського району Житомирської області в інтересах ОСОБА_2 до селянського (фермерського) господарства „Лана” про стягнення збитків
за апеляційною скаргою селянського (фермерського) господарства „Лана” на рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2009 року, -
в с т а н о в и л а :
В червні 2009 року прокурор Червоноармійського району Житомирської області, діючи в інтересах ОСОБА_2, звернувся в суд з вказаним позовом, в якому просив стягнути з селянського (фермерського) господарства „Лана” на користь ОСОБА_2 1217грн. заподіяних збитків у формі упущеної вигоди, посилаючись на те, що відповідач в 2008-2009 роках самовільно використав земельну ділянку площею 2,5090га, власником якої є позивач, внаслідок чого останній не отримав доходу в зазначеному розмірі, який би він міг реально одержати від сінокосу за звичайних обставин, якби його майнові права не були порушені.
Рішенням Червоноармійського районного суду Житомирської області від 30.11.2009 року позов задоволено.
Стягнуто з селянського (фермерського) господарства „Лана” на користь ОСОБА_2 заподіяні збитки в сумі 4260грн.
Стягнуто з селянського (фермерського) господарства „Лана” на користь держави 51грн. судового збору та 120грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі селянське (фермерське) господарство „Лана” просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд не з”ясував обставини, що мають значення для справи, не дав належної оцінки зібраним по справі доказам, неправильно застосував норми матеріального закону, порушив норми процесуального закону, а тому висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.
Зокрема, зазначає, що в порушення вимог ст.11, ч.2 ст.173 ЦПК України позивач процесуально не оформив зміну позовних вимог та не надав суду відповідної письмової заяви, чим позбавив відповідача права надати заперечення на заявлені вимоги.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно ч.1 ст.125, ст.126 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності, та його реєстрації. Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, свідоцтвом про право на спадщину .
У відповідності до вимог ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Доходи, які вона могла б реально отримати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), є збитками.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 2,509га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Кошелівської сільської ради Червоноармійського району Житомирської області, що підтверджується копією Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЖТ №118662 від 12.04.2004 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі за №253 (а.с.7). На вказаній земельній ділянці позивач випасав худобу та заготовляв сіно для сільськогосподарських потреб.
Згідно акту від 09.06.2009 року, складеного спеціально створеною комісією у складі спеціаліста-землевпорядника, депутата сільської ради та мешканця села, встановлено, що належна ОСОБА_2 земельна ділянка площею 2,51га в травні 2009 року передискована неналежним чином, внаслідок чого на ній утворилися ями та горби, тому на даний час вона не може використовуватися власником за призначенням. Знаходження земельної ділянки у непридатному стані та необхідність приведення її у придатний для використання стан підтверджено також актом Червоноармійської райдержадміністрації від 09.11.2009 року та фотознімками (а.с.6,16-20,72).
Представники відповідача визнали як в суді першої, так і апеляційної інстанцій, що саме СФГ „Лана” передискувало вищевказану земельну ділянку, щоб не допустити розповсюдження бур”янів на інші посіви, хоча договір на її оренду з позивачем не був укладений.
Згідно повідомлення управління агропромислового розвитку Червоноармійської районної державної адміністрації від 10.06.2009 року №5/342 середня врожайність сіна по району в 2008 році та ймовірно в 2009 році становить 19,4 ц/га, а собівартість 1ц сіна складає 25грн. (а.с.5).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції правильно виходив з вимог ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України, ст.22 ЦК України та положень постанови Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 року №284 „Про порядок визначення збитків власникам землі і землекористувачам”, обґрунтовано прийшовши до висновку, що відповідач без укладення договору оренди самоуправно використав земельну ділянку позивача, чим заподіяв позивачу збитки у вигляді неотриманої вигоди, які підлягають відшкодуванню.
Однак, визначаючи розмір збитків, які підлягають стягненню на користь позивача, суд в порушення вимог ст.11 ЦПК України вийшов за межі позовних вимог (стягнув 4260грн. неотриманої вигоди та витрат на приведення земельної ділянки у придатний для використання стан, тоді як в позовній заяві поставлена вимога лише щодо стягнення 1217грн. неотриманої вигоди), не врахувавши, що ні прокурор, ні ОСОБА_2 додаткових позовних заяв чи заяв про збільшення позовних вимог не подавали.
З врахуванням вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід змінити, зменшивши розмір стягнутих з селянського (фермерського) господарства „Лана” на користь ОСОБА_2 збитків з 4260грн. до 1217грн.
До того ж, звертає на себе увагу і той факт, що вказані кошти в сумі 1217грн. сплачені СФГ „Лана” на користь ОСОБА_2 в грудні 2010 року через державну виконавчу службу, що підтверджується платіжним дорученням №221 від 29.12.2010 року.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що судом не було дано належної правової оцінки тому факту, що позивачу земельна ділянка в натурі (на місцевості) не виділялась у відповідності до вимог Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”, а тому він не може вважатися її власником, є безпідставним, оскільки згідно ст.ст.9,11,12 вищевказаного Закону виділення земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості) передує оформленню і видачі державних актів на право власності на земельні ділянки власникам земельних часток (паїв) і право встановлювати такі межі земельних ділянок в натурі належить до компетенції землевпорядних органів, а не відповідача.
Відповідач не заявляв клопотання про витребування з Червоноармійського районного відділу земельних ресурсів (райдержкомзему) технічної документації по виготовленню Державного акту про право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на ім”я ОСОБА_2, рішення місцевої ради про її затвердження не оскаржував, а тому суд не вправі давати правову оцінку цим документам. Однак це не перешкоджає відповідачу при потребі ознайомитись з актом встановлення меж зазначеної земельної ділянки в натурі (на місцевості), який знаходиться серед інших документів вказаної техдокументації.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування рішення суду немає.
Керуючись ст.ст. 218, 303, 307, 309, 317 ЦПК України, колегія суддів –
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу селянського (фермерського) господарства „Лана” задовольнити частково.
Рішення Червоноармійського районного суду Житомирської області від 30 листопада 2009 року змінити, зменшивши розмір стягнутих з селянського (фермерського) господарства „Лана” на користь ОСОБА_2 збитків з 4260грн. до 1217грн.
В решті рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення.
Рішення може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий Судді