Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 жовтня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі:
головуючого – судді Максимчук З.М.,
суддів - Григоренка М.П., Рожина Ю.М.,
секретар судового засідання - Ковальчук Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 08 серпня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння,
в с т а н о в и л а :
Рішенням Здолбунівського районного суду Рівненської області від 08 серпня 2014 року позов задоволено.
Витребувано шляхом примусового вилучення від відповідача ОСОБА_1 земельну ділянку площею 420 кв.м. згідно договору дарування від 19 листопада 2009 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 19.11.2009 року , н/р № 796 в натурі згідно Плану меж земельної ділянки, кадастровий номер якої 5622610100:00:006:0308, яку відповідач незаконно утримує у своєму користуванні та повернуто вказану земельну ділянку власнику – ОСОБА_2.
В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, відповідач ОСОБА_1 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в позові відмовити.
Зазначає, що в її власності за адресою вул. Шевченка, 238 А в м.Здолбунові Рівненської області раніше перебували дві земельні ділянки: земельна ділянка площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та земельна ділянка площею 0,0722 га для ведення особистого селянського господарства. 21 січня 2009 року сесією Здолбунівської міської ради Рівненської області прийнято рішення №1105, згідно з яким затверджено проект землеустрою щодо зміни цільового призначення земельної ділянки для будівництва та обслуговування кафе-магазину площею 0,1122 га по вул. Шевченка, 238 А в м. Здолбунів за рахунок земель, що перебували у її власності. На підставі даного рішення 06 квітня 2009 року відповідачкою було отримано
________________________________________________________________________________
Справа № 562/2272/13-ц Головуючий у 1 інстанції - Мичка І.М.
Провадження № 22-ц/787/1985/2014 Суддя-доповідач - ОСОБА_4
державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 068657. При отриманні відповідачкою нового державного акту два попередні державні акти в неї вилучені не були. 19.11. 2009 року між нею і позивачем укладено договір дарування земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд і фактично передано в дар ділянку площею 580 кв.м.
Доводить, що земельна ділянка для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площею 420 кв.м., яка знаходиться за адресою вул.Шевченка, 238 А в м.Здолбунові Рівненської області не вибула з володіння позивача і не перебуває в натурі у неї.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Відповідно до вимог ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Згідно з вимогами ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані /пропущення строку позовної давності тощо/, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до висновку земельно-технічної експертизи № 40323/1_С від 06.06.2014 року площа земельної ділянки, що перебуває у володінні, користуванні та розпорядженні позивача ОСОБА_2 за адресою м.Здолбунів Рівненської області вул.Шевченка, 238 А становить 587 кв.м., або 0, 0587 га. Площа, визначена згідно договору дарування від 19.11.2009 року становить 1000 кв.м. або 0,10 га., отже, фактична площа земельної ділянки, що перебуває у володінні, користуванні ОСОБА_2 не відповідає площі, визначеній згідно договору дарування від 19.11.2009 року. ОСОБА_1 фактично користується земельною ділянкою площею 1128 кв.м., в той час, коли відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯЕ № 226484, площа земельної ділянки, що перебуває у власності ОСОБА_1 становить 722 кв.м..
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може.
Відповідно до п.а ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами.
Судом установлено, що 19.11.2009 року відповідно до договору купівлі-продажу жилого будинку ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв у власність житловий будинок розташований по вул. Шевченка № 238 А в м. Здолбунові Рівненської області з господарчими та побутовими будівлями і спорудами.
В той же день, 19.11.2009 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено договір дарування земельної ділянки, відповідно до якого ОСОБА_1 подарувала а ОСОБА_2 прийняв в дар земельну ділянку площею 0,1000 га, розташовану по вул. Шевченка № 238 А в м.Здолбунові Рівненської області, кадастровий номер – 5622610100:00:006:0308 .
З матеріалів справи вбачається, що у власності ОСОБА_1 за адресою вул. Шевченка, 238 А в м.Здолбунові Рівненської області перебувала земельна ділянка площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, державний акт на право власності на земельну ділянку від 14.03.2008 року та земельна ділянка площею 0,0722 га для ведення особистого селянського господарства, за адресою вул.Шевченка, 238 в м.Здолбунові Рівненської області, державний акт на право власності на земельну ділянку від 14.03.2008 року.
Рішенням сесії Здолбунівської міської ради Рівненської області від 21.01.2009 року № 1105 затверджено проект землеустрою щодо відведення громадянці ОСОБА_1 земельної ділянки загальною площею 1122 кв.м., цільове призначення якої змінюється для будівництва та обслуговування кафе-магазину по вул.Шевченка, 238 в межах міста Здолбунів, за рахунок земель, що перебувають у її власності, а саме: - земельної ділянки площею 0,0400 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд; - земельної ділянки площею 0.0722 га для ведення особистого селянського господарства.
Пунктом 2 вказаного рішення було змінено громадянці ОСОБА_1 цільове призначення земельної ділянки загальною площею 1122 квадратних метрів для будівництва та обслуговування кафе-магазину по вул.Шевченка, 238 в межах міста Здолбунів, за рахунок земель, що перебувають у її власності, а саме:
-земельної ділянки площею 0.0400 га для обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд;
-земельної ділянки площею 0.0722 га для ведення особистого селянського господарства.
Віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої проводиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування .
У відповідності зі ст.125 ч.1 ЗК України, право власності та право постійного користування земельною ділянкою виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Земельна ділянка формується на підставі розробленої документації з землеустрою та вважається сформованою з моменту присвоєння кадастрового номеру — індивідуального цифрового коду (номера) земельної ділянки, що не повторюється на всій території України, присвоюється земельній ділянці під час проведення її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування такої ділянки.
Право користування земельною ділянкою площею 1122 кв.м. ОСОБА_1 посвідчила державним актом на право власності на землю від 06.04.2009 року.
Тобто, на день вчинення правочину 19.11.2009 року – договору дарування земельної ділянки , згідно якого відповідачка подарувала позивачу земельну ділянку площею 0,1000 га, для обслуговування жилового будинку, господарських будівель і споруд, розташовану по вул. Шевченка 238 А у м. Здолбунові Рівненськоюї області площа вказаної земельної ділянки фактично була поділена, змінено цільове призначення частини земельної ділянки площею 0,0400 га.
У випадку припинення права власності (права користування) земельною ділянкою, добровільної заміни державного акта або поділу чи об'єднання земельної ділянки землевласник (землекористувач) повертає свій примірник державного акта до територіального органу Держземагенству на зберігання. При цьому, земельним ділянкам, утвореним шляхом поділу або об’єднання інших земельних ділянок присвоюються нові кадастрові номери. Попередні кадастрові номери отримують статус архівних і в подальшому не використовуються.Відчуження частини земельної ділянки з виділенням її в окрему земельну ділянку здійснюється після отримання її власником державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку.
Виходячи з фактичних обставин справи вбачається, що ОСОБА_1 подарувала земельну ділянку після зміни її меж та цільового призначення частини ділянки. Суд першої інстанції на вказані обставини уваги не звернув.
Крім того, при набутті права власності на земельну ділянку, зокрема, на підставі договору дарування державний акт на право власності на земельну ділянку долучається до документа, на підставі якого відбувся перехід права власності на земельну ділянку.
На державному акті про право власності на земельну ділянку нотаріус, який посвідчує договір дарування, та орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, робить відмітку про відчуження земельної ділянки із
зазначенням документа, на підставі якого відбулося відчуження.
Порядок здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2009 року N 439. Згідно з п. 4 «Порядку здійснення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку» вбачається, що Територіальний орган Держземагентства за місцем знаходження земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня подання до нього документа про перехід права власності на земельну ділянку проставляє на державному акті відмітку про реєстрацію права власності на неї.
Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою та його державної реєстрації.
З пояснень в суді апеляційної інстанції позивача ОСОБА_2 вбачається, що державну реєстрацію в Територіальному органі Держземагенства за місцем знаходження земельної ділянки договору дарування земельної ділянки від 21.11.2009 року укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проведено.
В матеріалах справи знаходиться копія державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,1000 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на ім»я ОСОБА_1 від 14.03.2008 року, з якого вбачається, що на державному акті проставлена тільки відмітка нотаріуса про перехід права власності на земельну ділянку. Відмітка територіального органу Держземагенства відсутня.
Таким чином, висновок суду першої інстанції, що ОСОБА_2 є власником спірної земельної ділянки, площею 0,1000 га призначеної для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташованої на вул. Шевченка 238 А в м. Здолбунові Рівненської області не відповідає фактичним обставинам справи.
Висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, про обґрунтованість і правомірність позовних вимог ОСОБА_2 є передчасним та таким, що не ґрунтується на зібраних по справі доказах.
Разом з тим, доводи апелянта про те, що при укладенні договору купівлі-продажу земельної ділянки відповідачка фактично передала у дар ділянку площею 580 кв.м., позивач бачив і знав про це, - не заслуговують на увагу. Відповідачкою не доведено, що відчуження частини земельної ділянки було здійснено з виділенням її в окрему земельну ділянку після отримання нею державного акта, що посвідчує право власності на сформовану нову земельну ділянку.
За таких обставин оскаржуване рішення не можна визнати таким, що постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому на підставі ст.309 ЦПК України воно підлягає скасуванню з ухваленням нового – про відмову у позові.
Керуючись ст.ст. 307,309,314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Рішення Здолбунівського районного суду Рівненської області від 08 серпня 2014 року у цій справі - скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: З.М.Максимчук
Судді: М.П.Григоренко
ОСОБА_5