Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області

м. Переяслав-Хмельницький, вул. Б.Хмельницького, 65, 8400, (04567) 5-15-18

РІШЕННЯ

Іменем України

08 вересня 2010 року м. Переяслав – Хмельницький Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого-судді Коляденко І.В.,

при секретарі Товстій В.О.,

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у м. Переяслав - Хмельницькому Київської області про зобов'язання здійснити перерахунок та доплату суми щомісячної соціальної допомоги,

встановив:

Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у м. Переяслав - Хмельницькому Київської області (далі - ОСОБА_2 ПФУ), в якому зазначала, що згідно із ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року вона, ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1, є дитиною війни.

Відповідно до ст. 6 цього Закону з 01 січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімального розміру пенсії за віком, виплату якої повинно здійснювати ОСОБА_2 ПФУ.

Верховна Рада України ст. ст. 77, ПО Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" та ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" призупиняла дію ст. 6 вказаного вище Закону.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано таким, що не відповідає Конституції України та є неконституційним пункт 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким було зупинено дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", на підставі якої повинна була нараховуватись та виплачуватись соціальна допомога.

Згідно із п. 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено у новій редакції та встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

Однак Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 положення Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" було визнано неконституційним.

Мінімальна пенсія за віком відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із прожитковим мінімумом для осіб, які втратили працездатність, встановленим на відповідний рік ст. 65 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст. 58 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" та ст. 54 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік", враховуючи суму виплаченої соціальної допомоги, їй, ОСОБА_1, як дитині війни, ОСОБА_2 ПФУ недоплатило щомісячну соціальну допомогу.

Відповідно до ст. ст. 256, 257 ЦПК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Про грубе порушення її прав вона дізналася після отримання відповіді на її письмове звернення до ОСОБА_2 ПФУ у м. Переяслав - Хмельницькому Київської області тобто ЗО травня 2010 року.

Враховуючи те, що вона є людиною похилого віку, пенсіонером, має проблеми із здоров'ям, вона не могла вчасно дізнатися про порушення її прав.

Просила зобов'язати ОСОБА_2 ПФУ здійснити перерахунок щомісячної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01 серпня 2007 року по даний час із розрахунку 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та провести відповідні виплати з урахуванням вже проведених виплат і та в подальшому виплачувати її.

Позивач у судове засідання не з'явилася, просила суд розглянути справу у її відсутності.

Представник відповідача позов не визнав посилаючись на те, що УПФ діяв в межах закону.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що згідно із ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" від 18 листопада 2004 року позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, є дитиною війни.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Згідно із п. 1 розділу IV "Прикінцеві положення" Закону України "Про соціальний захист дітей війни" цей ОСОБА_3 набирає чинності з 01 січня 2006 року.

Пунктом 17 ст. 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим Законом дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" на 2006 рік було зупинено.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" пункт 17 ст. 77 було виключено, а ст. 110 викладено у новій редакції та встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим ст. 5 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 01 січня 2006 року, а ст. 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

ОСОБА_3 був опублікований 22 березня 2006 року, чинності він набрав з 01 квітня 2006 року, тому з цього часу ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" почала діяти.

Однак виплата щомісячної соціальної допомоги в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком дітям війни могла здійснюватись лише за певних умов, зокрема: поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі та згідно із порядком, який мав бути визначений Кабінетом Міністрів України та погоджений з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет на 2007 рік" дію ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" знову було зупинено.

Відповідно до ч. З ст. 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнано такими, що не відповідають Конституції

України (є неконституційними) положення пункту 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Згідно із ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, з 09 липня 2007 року, тобто з дня прийняття Конституційним Судом України Рішення про неконституційність пункту 12 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", позивачу ОСОБА_4 як дитині війни мала виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", зокрема, пунктом 41 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 01 січня 2008 року, ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" було викладено у новій редакції та встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто 10 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Судом встановлено, що з 01 січня 2008 року відповідач ОСОБА_2 ПФУ виплачує

позивачу, підвищення до пенсії в розмірі 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які

втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Після прийняття Конституційним Судом України зазначеного Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 Верховною Радою України зміни до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" не вносилися, тому положення цієї статті, згідно з якими дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком, є чинними з 22 травня 2008 року по даний час саме в такій редакції.

Таким чином, з 22 травня 2008 року, тобто з дня прийняття Конституційним Судом України Рішення № 10-рп/2008 про неконституційність пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік", позивачу ОСОБА_4, як дитині війни повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком.

Постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року № 530 у пункті 8 установлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у таких розмірах: з 22 травня - 13,96 грн., з 01 липня-вересня - 48,20 грн. та з 01 жовтня - 49,80 грн.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, при вирішенні цього спору щодо розміру з 22 травня 2008 року щомісячної соціальної допомоги дітям війни постанова Кабінету Міністрів України "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року № 530 застосуванню не підлягає.

Проаналізувавши зазначені вище норми Законів України, Рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, враховуючи ст. 152 Конституції України, суд дійшов висновку, що порушення прав позивача ОСОБА_4 щодо невиплати їй щомісячної соціальної допомоги

в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком тривало в період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по даний час, тому за ці періоди ОСОБА_2 ПФУ повинно здійснити перерахунок та доплатити позивачу недоплачену суму щомісячної соціальної допомоги як дитині війни.

Оскільки Рішення Конституційного Суду України зворотної дії не мають, на періоди з 01 січня по 08 липня 2007 року та з 01 січня по 21 травня 2008 року вони не поширюються.

Згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок -20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. При цьому, ч. З ст. 28 цього Закону передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений ч. 1 цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_3 України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є єдиним законодавчим актом, яким визначено розмір мінімальної пенсії за віком, суд вважає можливим для розрахунку підвищення до пенсії дітям війни (соціальної допомоги) застосувати саме ч. 1 ст. 28 даного Закону.

У цьому випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується не для визначення розміру будь-якої пенсії, а лише як розрахункова величина для визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Законом України "Про соціальний захист дітей війни", оскільки цим Законом, як критерій визначення розміру щомісячної доплати до пенсії, передбачено мінімальну пенсію за віком, що, на думку суду, не суперечить вимогам ч. З ст. 28 ОСОБА_3} України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

За таких обставин, доводи відповідача ОСОБА_2 ПФУ щодо відсутності підстав для застосування до перерахунку та підвищення пенсій дітям війни розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є безпідставними, оскільки іншого розміру мінімальної пенсії за віком, крім передбаченого ч. 1 цієї статті, чинним законодавством не встановлено.

Пенсійний фонд України діє у відповідності з Положенням "Про Пенсійний фонд України" і здійснює свої повноваження на підставі п. 15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку його територіальні управління.

Відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення про призначення та перерахунок пенсій приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Територіальним управлінням Пенсійного фонду України за місцем проживання позивача ОСОБА_5 є ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Переяслав -Хмельницькому районі Київської області, тому воно і повинно здійснювати відповідну доплату соціальної допомоги позивачу.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що відповідач ОСОБА_2 ПФУ повинно здійснити перерахунок та доплатити позивачу шинкар М.І. щомісячну соціальну допомогу як дитині війни за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по даний час, виходячи із 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та виплатити їй за вказані періоди недоплачену суму соціальної допомоги з урахуванням проведених виплат.

Вимога позивача щодо зобов'язання відповідача в подальшому виплачувати їй щомісячну соціальну доплату як дитині війни, виходячи із 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ч.І ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. На час розгляду справи будь - які докази про порушення прав позивача відповідачем в майбутньому відсутні. В разі порушення відповідачем прав, свобод та інтересів позивача в майбутньому, він може звернутися за їх захистом до суду.

На підставі ст. ст. 22, 152 Конституції України, ст. ст. 1, 3, 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", ст. 28 ОСОБА_3)' України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Рішень Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 та від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, керуючись ст. ст. 11, 15, 212 - 215 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України у Переяслав - Хмельницькому районі Київської області провести перерахунок щомісячної соціальної допомоги ОСОБА_1 відповідно до ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 19 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по день набрання рішення суду законної чинності із розрахунку із 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та виплатити їй за вказані періоди недоплачену суму соціальної допомоги з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд.

Головуючий