Любарський районний суд Житомирської області

смт. Любар, вул. Незалежності, 36, 13100, (04147) 2-14-29

Справа № 1-29/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2010 року смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого-судді В.М.Паламарчука

при секретарі В.І.Демчук

з участю прокурора М.М.Тещенка

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Любар кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3 а Любарського району Житомирської області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, непрацюючого, відповідно до ст.89 КК України вважається раніше не судимим,

у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст.186 ч.1, 185 ч. 2 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_7, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_8, неодруженого, непрацюючого,не

військовозобов»язаного, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.185 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

20 жовтня 2009 року близько 20 год. 00 хв. підсудний ОСОБА_2, на вул. Лісовій, с. Нова Чортория, Любарського району, Житомирської області, побачив неповнолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_9, який йшов по вказаній вулиці та тримав у правій руці належний йому мобільний телефон марки "SAMSUNG", модель SGH-E 390, слухаючи музику, саме в цей момент ОСОБА_2 вирішив заволодіти мобільним телефоном потерпілого.

З цією метою, реалізуючи свій злочинний умисел, підсудний підійшов до ОСОБА_4, відкрито заволодів вказаним мобільним телефоном марки "SAMSUNG", модель SGH-E 390, після чого штовхнув ОСОБА_4 рукою у плече від чого останній упав на землю і вийнявши із вказаного телефона сім-карту (стартовий пакет) оператора КИЇВСТАР « АSЕ&ВАSЕ» та викинувши його, пішов далі по вул. Лісовій, с. Нова Чортория, Любарського району, Житомирської області.

Вартість викраденого телефона марки "SAMSUNG", модель SGH-E 390, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №5/8 від 16.01.2010 р. становить 496 гривень 74 копійки. Вартість сім-карти (стартового пакета) КИІВСТАР "АSЕ&ВАSЕ", який був у

телефоні становить 30 гривень, на рахунку у викраденому телефоні було 00 грн. 4 копійки, загальна сума викраденого майна складає 526 гривень 78 копійок.

07 березня 2010 року близько 23 год. 50 хв. підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повертаючись в стані алкогольного сп»яніння із кафе «Едем», що в с. Н.Чортория Любарського району Житомирської області проходили по вул. Мічуріна. Підійшовши до домогосподарства гр. ОСОБА_5, яке розташоване по вул. Мічуріна 1-А в с.Н.Чортория, Любарського району, підсудні помітили на території вказаного домогосподарства ліхтарі нічного освітлення, після чого вони, вступивши в попередню змову, вирішили таємно викрасти чотири ліхтарі. Таким чином, усвідомлюючи протиправність заволодіння чужим майном підсудний ОСОБА_3В зайшов на територію домогосподарства ОСОБА_5О через незамкнену фіртку, і шляхом демонтажу, що виразився у витягуванні ліхтарів з землі, викрав чотири ліхтарі нічного освітлення. Під час викрадення вказаних ліхтарів гр. ОСОБА_2 знаходивсь на сторожі поза парканом вказаного домогосподарства гр. ОСОБА_5О - на дорозі по вул. Мічуріна. Реалізувавши свій злочинний умисел - викравши чотири ліхтарі нічного освітлення підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розділили викрадене порівну (по 2 ліхтарі кожному) і забрали до своїх домогосподарств.

Згідно висновку товарознавчої експертизи від 23 квітня 2010 року, вартість викрадених чотирьох ліхтарів з урахуванням амортизаційного зносу становить 133 гривні. Даною крадіжкою гр. ОСОБА_5 заподіяно шкоду на загальну суму 133 гривні.

В судовому засіданні в пред’явленому обвинуваченні по ст. 186 ч. 1 КК України підсудний ОСОБА_2 у вчиненому винним себе не визнав і пояснив, що 20 жовтня 2009 року він йшов по вул. Лісовій зі своїм товаришем ОСОБА_3 і своєю дівчиною ОСОБА_6. Він побачив ОСОБА_4, який йшов по вулиці і слухав музику в навушниках. Він запитав в нього, де він взяв телефон, він відповів, що знайшов. Він сказав йому, що він загубив дуже схожий телефон, і сказав, щоб він дав йому телефон аби він звірив чи це його телефон. ОСОБА_7 добровільно дав йому телефона. Телефон він заніс до себе додому, але він поспішав і не подивився, що це не його телефон. Через півтора дня йому зателефонувала мама і сказала, що це телефон не його і що вона повернула його ОСОБА_4. Ніякої фізичної сили до ОСОБА_4 він не застосовував.

В пред»явленому обвинуваченні по ст. 185 ч. 2 КК України свою вину у вчиненому визнав повністю і пояснив, що 07 березня 2010 року він та ОСОБА_3В відпочивали в кафе «Едем». Близько 23 години 30 хвилин ОСОБА_2О та ОСОБА_3В вирішили йти додому, після чого перебуваючи в с. Н.Чортория по вул. Мічуріна, підійшовши до домогосподарства гр. ОСОБА_5, яке розташоване по вул. Мічуріна 1-А в с. Н.Чортория, Любарського району ОСОБА_3В помітив на території вказаного домогосподарства ліхтарі нічного освітлення, після чого запропонував йому викрасти кілька ліхтарів. ОСОБА_3В сказав йому, щоб він залишивсь біля електроопори, що на відстані 1,5 м. від хвіртки, яка веде до домогосподарства ОСОБА_5 В подальшому, він залишився на вказаному місці, а ОСОБА_3В зайшов через незамкнену хвіртку до домогосподарства ОСОБА_5, після чого з території подвір'я викрав чотири ліхтарі. Викравши чотири ліхтарі нічного освітлення ОСОБА_3 віддав два ліхтарі йому.

В судовому засіданні в пред»явленому обвинуваченні підсудний ОСОБА_3 визнав себе винним у вчиненому повністю і показав, що 07 березня 2010 року він та ОСОБА_2О відпочивали в кафе «Едем». Близько 23 год. 30 хв. він та ОСОБА_2О вирішили йти додому, після чого перебуваючи в с. Н.Чортория по вул. Мічуріна, підійшовши до домогосподарства гр. ОСОБА_5, яке розташоване по вул. Мічуріна 1-А в с.Н.Чортория, Любарського району він помітив на території вказаного домогосподарства ліхтарі нічного освітлення, після чого запропонував гр. ОСОБА_2О викрасти кілька ліхтарів. Він сказав ОСОБА_2О, щоб він залишивсь біля електроопори, що на відстані 1,5 м. від хвіртки, яка веде до домогосподарства ОСОБА_5 В подальшому, він зайшов через незамкнену хвіртку до

домогосподарства ОСОБА_5, після чого понад викладеною тротуарною плиткою стежкою, шляхом демонтажу, викрав чотири ліхтарі. Під час викрадення вказаних ліхтарів гр. ОСОБА_2 знаходивсь на сторожі поза парканом вказаного домогосподарства гр. ОСОБА_5О - на дорозі по вул. Мічуріна. Викравши чотири ліхтарі нічного освітлення вони розділили викрадене порівну і забрали до своїх домогосподарств.

Крім особистого визнання своєї вини підсудними, їх вина у вчинені даних злочинів підтверджується дослідженими по справі доказами.

Потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 20 жовтня 2009 року його мама послала в магазин, тому що їм мали привезти жом. Коли він йшов по вулиці, то почув, що хтось йде. Він побачив, що це йшов ОСОБА_2 з дівчиною і своїм товаришем. Коли він підійшов до нього то сказав, щоб той показав йому телефон, він показав. ОСОБА_8 викрутив йому руку і забрав телефон, а він впав на дорогу. Сім карту він вийняв і викинув. ОСОБА_9 пішов далі вулицею, а він пішов в магазин. Повернувшись додому він все розповів матері. Його мама пішла до матері ОСОБА_9 і все розповіла, після чого остання сказала, що ОСОБА_8 завтра поверне телефон.

Потерпілий ОСОБА_5 суду пояснив, що 08 березня 2010 року він вийшов ввечері на вулицю і помітив, що в нього не стало чотирьох світильників нічного освітлення. Ця інформація була відома в селі. І одного разу йому повідомили, що в одному із домогосподарств бачили такі світильники. ОСОБА_8 він із дільничним і ще одним міліціонером поїхали туди. В тому будинку зараз проживає ОСОБА_8. Коли вони зайшли, то побачили ті світильники. Він знав, що це його, оскільки в нього вдома залишились до них запчастини. Йому їх повернули. Ніяких претензій до підсудних він не має. Щодо міри покарання, він просить суд суворо підсудних не карати.

Законний представник потерпілого ОСОБА_10 суду пояснила, що 20 жовтня 2009 року до її домогосподарства мали привезти жом. ОСОБА_6 послала свого сина ОСОБА_7 в магазин для того, щоб він купив продукти. Коли він повернувся, то плакав. ОСОБА_6 запитала в нього, що сталося і він сказав, що ОСОБА_8 забрав у нього телефон. ОСОБА_6 пішла до нього додому і розповіла все його матері. ОСОБА_6 сказала, що завтра ОСОБА_8 поверне телефон. 2 дні ОСОБА_8 не було. На 3 день вона пішла до них, мати ОСОБА_9 її вигнала і пішла з сином до дільничого. ОСОБА_8 вона теж пішла і написала заяву.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що 20 жовтня 2009 року ввечері вони йшли по вулиці з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ОСОБА_6 зустріли ОСОБА_4 і привітались з ним. ОСОБА_9 запитав у нього як справи. ОСОБА_7 слухав музику і ОСОБА_2 запитав його, де він взяв мобільний телефон. ОСОБА_7 сказав, що знайшов в парку. ОСОБА_9 попросив в ОСОБА_4, щоб той дав телефон подивитись. ОСОБА_7 дав. ОСОБА_9 сказав, що це такий телефон, як він загубив і попросив ОСОБА_4, щоб той дав йому телефон додому звіритись з номером телефону, оскільки на вулиці було темно. Фізичну силу до ОСОБА_4, ОСОБА_2 не застосовував.

Свідок ОСОБА_3 суду пояснив, що 20 жовтня 2009 року він їхав із свого села до діда і зустрівся із ОСОБА_2 та ОСОБА_6, які гуляли. Він припинився і йшов поруч з ними. ОСОБА_6 зустріли ОСОБА_4. Він йшов їм назустріч і слухав музику по навушниках. ОСОБА_9 запитав його, де він взяв телефон. ОСОБА_7 сказав, що знайшов. ОСОБА_9 запитав його про марку, колір телефона. ОСОБА_7 відповів, що телефон чорного кольору, марки «Самсунг», слайдер. ОСОБА_8 попросив ОСОБА_4 показати йому телефон, оскільки він такого ж загубив. ОСОБА_7 сказав, що він поспішає до магазину, коли повернеться, то покаже. Коли ОСОБА_4 повернувся з магазину, ОСОБА_8 попросив його подивитися телефон. ОСОБА_7 пішов до себе в будинок, виніс карточку, з якою знайшов телефон і дав ОСОБА_8. ОСОБА_9 сказав йому, що візьме телефон, перевірить його і якщо телефон буде не його, то поверне. ОСОБА_11 вийняв з телефону свою карточку і дав телефон ОСОБА_8. Будь - якого фізичного впливу до ОСОБА_11, ОСОБА_8 не застосовував.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснив, що його діти спочатку відвідували школу в с. Глезно, а потім він їх перевів в школу в с. Нова Чортория. 27 лютого 2009 року він купив сину ОСОБА_13»яну мобільний телефон, для того щоб він телефонував до нього і він міг його

забрати зі школи. Десь приблизно в середині жовтня 2009 року його син в парку загубив, чи в нього вкрали даного телефона. Діти його шукали, але не знайшли. Коли вдома син йому розповів, що в нього не стало телефона, він зателефонував на його номер, але він вже був поза зоною досяжності. ОСОБА_13»ян в той телефон, який був в нього по вводив якісь паролі. Через кілька днів він прийшов зі школи і сказав, що в нього діти питають, який в нього був телефон. В міліцію він не став звертатись тому, що думав, що телефон повернуть. Його старший син після того, як пропав телефон в школі повідомив дітям, що хто знайде телефон Мар»яна, то обіцяв винагороду. Потім через деякий час в школі стало відомо, що телефон Мар»яна знаходиться в міліції. Він вирішив поїхати і впізнати, чи то дійсно телефон його сина. В міліції він в цьому переконався.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що йому стало відомо, що в ОСОБА_15 пропало 4 світильники нічного освітлення. Потім слідчі знайшли 2 світильники в с. Коростки, а 2 в с. Стара Чортория Любарського району. Із працівниками міліції і ОСОБА_15 він їздив до домогосподарства, де були виявлені світильники. Коли вони приїхали, то з будинку вийшов ОСОБА_2. ОСОБА_15 оглянув ті світлячки, і сказав що то його, оскільки в нього вдома є запчастини, яких не вистачає до світлячків.

Із протоколу огляду місця пригоди від 22 жовтня 2010 року вбачається, що в ході огляду було вилучено мобільний телефон марки "SAMSUNG", модель SGH-E 390із сім- картою .

Висновком судово-товарознавчої експертизи № 5/8 від 16 січня 2010 року стверджується, що залишкова вартість представленого на експертизу телефону, який, згідно маркування торговельної марки "SAMSUNG", модель SGH-E 390., ідентифікаційний електронний номер (ІМЕІ): 352809/01/605203/5, з урахуванням втрати рівня якості, при умові, що товарний стан мобільного телефону на момент проведення експертизи відповідає товарному стану на момент скоєння злочину, станом на 20.10.2009 року, може складати 496 грн. 74 кой.

Відповідно до довідки від 20 січня 2010 року, виданої ПП ОСОБА_16, вартість сім - карти (стартового пакета) оператора КИЇВСТАР "АSЕ&ВАSЕ" в 2008 році коштувала 30 гривень.

Як вбачається із протоколу відтворення обставин і обстановки події від 22 січня 2010 року, 20 жовтня 2009 року ОСОБА_2 відкрито викрав у гр. ОСОБА_4 мобільний телефон марки "SAMSUNG", модель SGH-E 390.

Із протоколу прийняття заяви про вчинений злочин від 12 квітня 2010 року ОСОБА_5, вбачається, що ОСОБА_5О просить прийняти міри до осіб, які викрали з його домогосподарства ліхтарі нічного освітлення.

Згідно протоколу огляду місця пригоди від 12 квітня 2010 року, місцем пригоди являється домогосподарство гр. ОСОБА_5, що в с. Н.Чортория по вул. Мічуріна 1-А, де було виявлено на початку викладеної стежини 4-ри утримувачі для ліхтарів нічного освітлення без вказаних ліхтарів.

Відповідно до протоколу огляду місця пригоди від 12 квітня 2010 року домогосподарства гр. ОСОБА_3, що в с. Коростки по вул. Кооперативній, було виявлено і вилучено два ліхтарі нічного освітлення.

Як вбачається із протоколу огляду місця пригоди від 12 квітня 2010 року домогосподарства гр. ОСОБА_6, що в с. Ст. Чортория, було виявлено і вилучено , два ліхтарі нічного освітлення.

Згідно протоколу відтворення обстановки і обставин події від 22 квітня 2010 року з гр. ОСОБА_3В, який показав і розповів, що 07 березня 2010 року він знаходився в с. Н.Чортория по вул. Мічуріна. Підійшовши до домогосподарства гр. ОСОБА_5, яке розташоване по вул. Мічуріна 1-А в с.Н.Чортория, Любарського району він помітив на території вказаного домогосподарства ліхтарі нічного освітлення, після чого запропонував гр. ОСОБА_2О викрасти кілька ліхтарів. Він сказав ОСОБА_2О, щоб він залишивсь біля електроопори, що на відстані 1,5 м. від хвіртки

яка веде до домогосподарства ОСОБА_5 В подальшому як пояснив гр. ОСОБА_3В він зайшов через незамкнену хвіртку до домогосподарства ОСОБА_5 після чого понад викладеною тротуарною плиткою стежкою викрав чотири ліхтарі. Під час викрадення вказаних ліхтарів гр. ОСОБА_2 знаходивсь на сторожі поза парканом вказаного домогосподарства гр. ОСОБА_5О - на дорозі по вул. Мічуріна. Викравши чотири ліхтарі нічного освітлення гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розділили викрадене порівну і пішли в сторону своїх домогосподарств.

Протоколом відтворення обстановки і обставин події від 22.04.2010 року з гр. ОСОБА_2О, який показав і розповів, що 07.03.2010 року ОСОБА_2О знаходився в с. Н.Чортория по вул. Мічуріна. Підійшовши до домогосподарства гр. ОСОБА_5, яке розташоване по вул. Мічуріна 1-А в с.Н.Чортория, Любарського району ОСОБА_3В помітив на території вказаного домогосподарства ліхтарі нічного освітлення після чого запропонував гр. ОСОБА_2О викрасти кілька ліхтарів. ОСОБА_3В сказав ОСОБА_2О, щоб він залишивсь біля електроопори, що на відстані 1,5 м. від хвіртки яка веде до домогосподарства ОСОБА_5 В подальшому як пояснив гр. ОСОБА_2О, ОСОБА_3В зайшов через незамкнену хвіртку до домогосподарства ОСОБА_5 після чого понад викладеною тротуарною плиткою стежкою викрав чотири ліхтарі. Під час викрадення вказаних ліхтарів гр. ОСОБА_2 знаходивсь на сторожі поза парканом вказаного домогосподарства гр. ОСОБА_5О - на дорозі по вул. Мічуріна. Викравши чотири ліхтарі нічного освітлення гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розділили викрадене порівну і пішли в сторону своїх домогосподарств.

Із висновку судово-товарознавчої експертизи від 23 квітня 2010 року вбачається, що вартість викрадених ліхтарів нічного освітлення у кількості 4 шт. з урахуванням амортизаційного зносу 5% (кожного) становить 133 грн.

Протоколом огляду та прилучення до матеріалів кримінальної справи речових доказів стверджується, що в кабінеті №18 було оглянуто 4 ліхтарі нічного освітлення, два з яких було вилучено в домогосподарстві ОСОБА_6І в с. Ст. Чортория, Любарського району, два в с. Коростки, Любарського району в домогосподарстві ОСОБА_3

Як свідчать довідки із Любарської ЦРЛ, підсудні на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебувають і за медичною допомогою не зверталися.

Суд виключає підсудним обтяжуючу обставину - вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння, оскільки вона не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні.

Аналізуючи всі досліджені по справі докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що вина підсудного ОСОБА_2 у відкритому викраденні чужого майна (грабежі) знайшла своє підтвердження у судовому засіданні та кваліфікує його дії за ст.186 ч. 1 КК України.

Вина ОСОБА_2 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, за попередньою змовою групою осіб, доведена повністю і кваліфікує його дії за ст. 185 ч. 2 КК України.

Вина ОСОБА_3 в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій за попередньою змовою групою осіб, доведена повністю і кваліфікує його дії за ст. 185 ч. 2 КК України.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, що обтяжують та пом”якшують покарання, його ставлення до вчиненого.

Відповідно до класифікації злочинів за ст.12 КК України, підсудний вчинив два злочини, один з яких є злочином середньої тяжкості.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_3, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, обставини, що обтяжують та пом”якшують покарання, його ставлення до вчиненого.

Відповідно до класифікації злочинів за ст.12 КК України, підсудний вчинив злочин середньої тяжкості.

Обставиною, що пом”якшує покарання підсудному ОСОБА_2 суд визнає сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

Обставиною, що пом”якшує покарання підсудному ОСОБА_3 суд визнає сприяння розкриттю злочину.

Обставин, що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_2 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, а тому обирає його в межах санкції ст. ст. 186 ч. 1, 185 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі, разом з тим, приймаючи до уваги пом»якшуючу обставину, позитивну характеристику за місцем проживання, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без застосування до нього покарання, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи і періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально- виконавчої системи.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, а тому обирає його в межах санкції ст. 185 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі, разом з тим, приймаючи до уваги пом»якшуючу обставину, позитивну характеристику за місцем проживання, суд вважає, що його виправлення та перевиховання можливе без застосування до нього покарання, а тому його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, поклавши на нього обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи і періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Цивільний позов по справі не заявлений.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, Суд,-

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 за ст. ст. 186 ч.1, 185 ч. 2 КК України і обрати йому покарання за цим законом: за ст. 186 ч. 1 КК України у виді 1 /одного/ року позбавлення волі; за ст. 185 ч. 2 КК України у виді 2 /двох/ років позбавлення волі;

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим призначити ОСОБА_2 остаточне покарання у виді 2 /двох/ років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю на 1 ( один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Відповідно до положень ст.76 КК України покласти на засудженого обов”язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи, проживання та періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на Любарську МВ КВІ.

Запобіжний захід ОСОБА_2 після вступу вироку у законну силу залишити попередній - підкписку про невиїзд.

Визнати винним ОСОБА_3 за ст. 185 ч. 2 КК України і обрати йому покарання за цим законом у виді 1 /одного/ року позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_17 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю на 1 ( один) рік, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов”язки.

Відповідно до положень ст.76 КК України покласти на засудженого обов’язки повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця роботи, проживання та періодично з»являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Контроль за поведінкою засудженого покласти на Любарську МВ КВІ.

Запобіжний захід ОСОБА_3 після вступу вироку у законну силу залишити попередній - підкписку про невиїзд.

Речові докази по справі: мобільний телефон марки "SAMSUNG", модель SGH-E 390 із сім-картою «Київстар» "АSЕ&ВАSЕ", які знаходяться на зберіганні в Любарському РВ УМВС - повернути законному представнику потерпілого ОСОБА_10.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області 150 (сто п»ятдесят) грн. 24 коп. за проведення товарознавчої експертизи на р/р 31258272211843 МФО 811039 код. 25574601, банк одержувача УДК в Житомирській області.

На вирок може бути подана апеляція в апеляційний суд Житомирської області через Любарський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя

Любарського районного суду ОСОБА_18