УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-23304/10

Справа № 22ц-23304\10 Головуючий в 1-й інстанції

Карегорія № 26 (III) Тимошенко 1.1.

Доповідач - Карнаух В.В. Р1ШЕ Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2010 року колегія суддів судової палатну цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Ляховської І.Є.,

суддів: Барильської А.П., Карнаух В.В.

при секретарі: Бондаренко І.В.

за участю: представника позивача - ОСОБА_1, представника відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на рішення Жовтневого районного суду міста ОСОБА_3 від ЗО червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2010 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» (надалі - ВАТ «КЗРК») про стягнення моральної шкоди в сумі 173 000 грн. у зв'язку з професійним захворюванням.

Рішенням Жовтневого районного суду міста ОСОБА_3 від ЗО червня 2010 року позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ «КЗРК» на користь позивача 45 000 грн. у відшкодування моральної шкоди. На користь держави судові витрати по сплаті судового збору в сумі 8,50 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи в сумі 1,50 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ВАТ «КЗРК» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у задоволенні позовних вимог, оскільки, судом порушено норми матеріального та процесуального права. А саме: суд помилково застосував до спірних правовідносин ст.ст.153 та 237-1 КЗпП України та ст.1167 ЦК України, залишивши поза увагою положення підпункту 4.2 пункту 4 Рішення Конституційного Суду України від 27 січня 2004 року № Ірп/2004, яким встановлено, що відшкодування моральної шкоди не передбачено для осіб, які підлягають обов'язковому соціальному страхуванню. Крім того, судом не враховано, що позивачем не доведено факт заподіяння моральної шкоди , який може бути встановлений лише за висновком медико-соціальної експертної комісії та не надано доказів вини

ВАТ «КЗРК» у спричиненні позивачу моральних страждань.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_4 з 1989 р. по 1995 р. працював підземним слюсарем з ремонту устаткування, підземним гірничим робітником, підземним кріпильником на шахті «Родіна» , яка є структурним підрозділом ВАТ «КЗРК». У зв'язку із тривалою працею у шкідливих умовах, позивач отримав професійне захворювання.

Висновком МСЕК від 05.06.2009 року первинно ОСОБА_4 було встановлено 60 % втрати професійної працездатності та третя група інвалідності.

Рішенням ЛЕК НДІ від 08.01.2009 року позивачу було встановлено

професійне захворювання - радикулопатія попереково-грижова і шийна на

фоні полі сегментарної дископатії з вираженими статико-динамичними

порушеннями, стійким больовим синдромом, двосторонній

плечоволопатковий періартроз, де формівний артроз ліктьових і колінних суглобів, зі стійким больовим синдромом.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції правильно виходив з того, що на час встановлення позивачу вперше 60 % втрати професійної працездатності він перебував у трудових відносинах з ВАТ «КЗРК»; саме з вини відповідача, який порушував норми з безпеки праці та не забезпечив безпечних умов для роботи, позивач частково втратив працездатність, що підтверджується актом № 35 від 01 квітня 2009 року про розслідування хронічного професійного захворювання.

Відповідно до ч.2 ст.153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено, що відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Факт спричинення моральної шкоди ОСОБА_4.. знайшов своє підтвердження в судовому засіданні. Позивач обмежений в роботі по дому, переносить моральні страждання, що позбавляє його нормальних життєвих зв'язків і вимагає додаткових зусиль для організації свого життя.

Висновок суду про відшкодування позивачу з боку відповідача моральної шкоди відповідає Рішенню Конституційного Суду України від 08.10.2008 року № 20-рп2008р. відповідно до якого, статтею 237-1 КЗпП України громадянам, що потерпіли від нещасного випадку або професійного захворювання, надано право на підставі ст.1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або

уповноваженого ним органу.

У зв'язку з чим доводи апеляційної скарги щодо невірного застосування судом ст.ст. 153, 237-1 КЗпП є безпідставними та не ґрунтуються на законі.

Доводи апеляційної скарги щодо ненадання позивачем доказів на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди та недоведеності вини відповідача у цьому, є безпідставними і спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Однак, колегія суддів вважає, що розмір моральної шкоди визначений судом без урахуванням роз'яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р., з подальшими змінами, " Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача. Враховується характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

За таких обставин, колегія суддів, беручи до уваги конкретні обставини по справі, ступінь вини відповідача, інтенсивність і довготривалість фізичних і психічних страждань позивача, істотність вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, і наслідків, що наступили, вважає необхідним змінити рішення суду, зменшити розмір стягнутої моральної шкоди з ВАТ «КЗРК» на користь позивача з 45 000грн. до 32 000 грн., згідно положень п.З ч.1 ст.309 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.З ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду міста ОСОБА_3 від 30 червня 2010 року змінити в частині розміру моральної шкоди , стягнутої з Відкритого акціонерного товариства «Криворізький залізорудний комбінат» на користь ОСОБА_4 , зменшивши цей розмір з 45 000 грн. до 32 000 грн..

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підпис/

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя-доповідач: В. В