УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-20044/11

Справа № 22ц-20044/11 Категорія № 26 (_4_)

Головуючий в 1 інстанції Тарасенко О.В. Доповідач Карнаух В.В.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі: Головуючого: судді Карнаух В.В. суддів: Барильської А.П., Остапенко В.О. при секретарі: Бадалян Н.О.

за участю: представника відповідача - ОСОБА_1 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 січня 2010 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа відкрите акціонерне товариство «Північний гірничо - збагачувальний комбінат», про стягнення недоплачених сум у відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Північний гірничо - збагачувальний комбінат» (надалі - ВАТ «Північний ГЗК»), третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, (надалі - ОСОБА_1 Фонду) про визнання невірним розміру втраченого заробітку та зобов’язання видати нову довідку.

В подальшому представник позивача уточнив позовні вимоги та остаточно просила суд стягнути з ОСОБА_1 Фонду недоплату сум щомісячних страхових виплат у зв’язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров’ю за період з 01.11.2006 року по 01.11.2009 року у розмірі 2039,99 грн. Зобов’язати ОСОБА_1 Фонду здійснювати щомісячні страхові виплати у зв’язку з ушкодженням здоров’ю у розмірі 222,17 грн., починаючи з 01.11.2009 р. з подальшим перерахуванням.

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 січня 2010 року позов ОСОБА_3 задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 Фонду ставить питання про скасування рішення суду і направлення справи на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, змінюючи розмір щомісячних виплат, суд не перевірив чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству, при застосуванні спірних коефіцієнтів ,не витребував відомості про нарахування і отримання заробітної плати за професією позивача. Судом не дана належна правова оцінка економічному обґрунтуванню застосування або незастосування зазначених вище спірних коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та окладів, що призвело до неправильного вирішення спору. Суд не звернув уваги, що відділення фонду безпідставно притягнуто до участі у справі в якості відповідача.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 Фонду підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та сторонами не оспорюється, що ОСОБА_3 з 01.10.1985 року працювала мастильником у ГТЦ Тернівського РУ «Північний ГЗК ».

24 травня 1986 року з позивачкою стався нещасний випадок, в результаті якого вона отримала травму на виробництві. Висновком МСЕК від 04.09.1996 року ОСОБА_3 вперше та безстроково встановлено 25% втрати професійної працездатності.

Наказом по підприємству від 06.11.1996 року № 556, ОСОБА_3 нараховані щомісячні суми відшкодування шкоди в сумі 25,38грн. , з розрахунку середньої заробітної плати 102,31 грн.

Спір виник з приводу незастосування підприємством до щомісячних виплат відшкодування шкоди коефіцієнтів росту тарифних ставок та посадових окладів 1.4 — з 01.11.1996року; 1.4-з 01.02.1998 року; 1.12 — з 01.01.1999 року; 1.156- з 01.01.2000 року.

Задовольняючи позов про стягнення з відповідача на користь позивача суми недоплати по щомісячним страховим виплата за період з 01.11.2006 року по 01.11.2009 року у розмірі 2039 грн.99 коп. та зобов,язавши Віддділення Фонду здійснювати позивачу щомісячні страхові виплати у розмірі 222 грн.17 коп., починаючи з 01.11.2009 року з подальшим перерахунком відповідно до чинного законодавства, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем невірно коригувалися суми відшкодування шкоди. Після передачі особової справи позивача ОСОБА_1 Фонду, останнє, також, неправильно виплачувало позивачеві страхові суми.

Проте з такими висновками суду погодитися не можна виходячи із наступного.

Відповідно до п.28 «Правил відшкодування власником

підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року в редакції зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 18.07.1994 року, що діяла до 03.10.1997 року, перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводиться у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.

Вирішуючи спір в частині перерахунку сум щомісячних страхових виплат, суд першої інстанції дійшов до висновку про те, що підприємство невірно не застосувало до щомісячних виплат позивача наступні коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів: 1.4-з 01.11.1996., 1.4-01.09.1998., 1.12 - з 01.01.1999., 1.156-3 01.01.2000.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, ВАТ “Північний ГЗК” проводило коригування суми відшкодування шкоди позивача на зазначені коефіцієнти фактичного підвищення середньої заробітної плати за професією позивача, а саме: : 1.4- з 01.11.1996., 1.4 - 01.09.1998., 1.12- з 01.01.1999., 1.156 - з 01.01.2000., згідно спільних постанов адміністрації та профспілкового комітету № 215\55 від 28.11.19966; № 95\16 від 20.05.1998.; №'28\32 від 10.02.1999. та № 79\9від 24.02.2000.

На момент передачі особової справи позивача до ОСОБА_1 Фонду сума страхової виплати склала 46 грн. 37 коп. і була перерахована ОСОБА_1 Фонду відповідно до вимог Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам ( членам їх сімей), затвердженого Постановою правління ФСС НВ України № 83 зі змінами та доповненнями) та постанов правління Фонду : з 01.03.2002 року - на коефіцієнт 1.193; з 01.03.2003 року - на коефіцієнт 1.182; з 01.03.2004 року - на коефіцієнт 1.152; з 01.03.2005 року - на коефіцієнт 1.238; з 01.03.2006 року - на коефіцієнт 1.203; з 01.03.2007 року - на коефіцієнт 1.183; з 01.03.2008 року - на коефіцієнт 1.125.

Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про не застосування відповідачем коефіцієнтів підвищення тарифних ставок, посадових окладів: 1.4— з 01.11.1996., згідно спільної постанови адміністрації та профспілкового комітету №215\55 від 28.11.1998., 1.4 - з 01.09.1998., згідно спільної постанови адміністрації та профспілкового комітету 95\16 від 20.05.1998., 1.12- з 01.01.1999., згідно спільної постанови адміністрації та профспілкового комітету №28\32; 1.156- з 01.01.2000р., згідно спільної постанови адміністрації та профспілкового комітету № 79\9 до щомісячних виплат відшкодування шкоди позивача, оскільки зазначені коефіцієнти були застосовані відповідачем до щомісячних

виплат позивача, у зв’язку з чим відсутні підстави для перерахунку суми відшкодування шкоди позивачеві у зв’язку з ушкодженням здоров’я, починаючи з 01.11.1999 року.

Беручи до уваги, що на час передачі особової справи до ОСОБА_1 Фонду ВАТ «Північний ГЗК» правильно визначив середній заробіток позивача для розрахунку сум відшкодування шкоди та вірно застосував коефіцієнти підвищення тарифних ставок, посадових окладів до щомісячних виплат відшкодування шкоди позивача і зазначені судом коефіцієнти не є спірними і застосовані відповідачем відповідно до положень Правил, у суду першої інстанції були відсутні підстави для стягнення з ОСОБА_1 Фонду на користь позивача недоплати сум щомісячних страхових виплат у зв’язку з відшкодуванням шкоди, заподіяної здоров’ю за період з 01.11.2006 року по 01.11.2009 року у розмірі 2039 грн. 99 коп., та зобов’язання здійснювати щомісячні страхові виплати у розмірі 222 грн. 17 коп., починаючи з 01.11.2009 року, з подальшим перерахунком відповідно до чинного законодавства.

За таких обставин, беручи до уваги, що висновки суду не відповідають обставинам справи, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 Фонду підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення відповідно до вимог ч.І п. 3,4 ст. 309 ЦПК України про відмову в задоволенні позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 307, п.п.3,4 ст. 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області задовольнити.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 26 січня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Г оловуючий Судді

Згідно з оригіналом Суддя-до