УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц-22276/11

Справа № 22ц-22276\11 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія-5 ( 4 ) ОСОБА_1.

Доповідач - Карнаух В.В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Карнаух В.В.

суддів: Барильської А.П., Ляховської І.Є.

при секретарі: Євтодій К.С.

за участю: позивача ОСОБА_2, її представника бутка ОСОБА_3,

апелянта ОСОБА_4 та її представника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_4 на рішення аксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про встановлення факту та визнання права власності,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2010 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом до виконкому Саксаганської районної у місті ради м. Кривого Рогу, в якому просила встановити факт володіння ОСОБА_6, померлим 03 вересня 2009 року, об,єктами самочинного будівництва: літнім душем «И» \2.80х2,30\, сараєм «З» \4.05х4.90\, гаражом з підвалом «Ж» \6.4х3.94\, сіньми «а» \8.1х2.4\, верандою «а»-1 \1.52х2.8\; визнати за нею в пордяку спадкування за заповітом право власності на житловий будинок «А-1» з верандою «а»-1 та сіньми «а», літню кухню «В», вбиральню «Г», сарай «З», гараж з підвалом «Ж», літній душ «И», водо колонку 1, замощення 11, огорожу № 1, №3, №5 та ворота № 2,4,6.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08червня 2010 року позов задоволено у повному обсязі.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неповне з,ясування судом обставин справи та порушення норм матеріального і процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову ОСОБА_2 в задоволенні позову.

А саме: спірне домоволодіння було придбане нею та померлим ОСОБА_6 у 1990 році в період шлюбу, тому вона має право на частку у спільному майні подружжя , а суд не залучив її до участі у справі, чим порушив її права; в порушення ст..319, 376 ЦК України суд безпідставно визнав за позивачкою право власності на самочинне будівництво. Суд залишив поза увагою той факт, що вона та її чоловік ОСОБА_6 узаконили зазначені як самочинно збудовані споруди у 1999 році; а також відмову нотаріуса у оформлені права на спадщину. Крім того, посилається на те, що суд не взяв до уваги того, що після смерті ОСОБА_6 вона за рахунок особистих коштів значно поліпшила спірне домоволодіння.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення . суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з».ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив із того, що відповідно до ст.. 41 Конституції України, ч.І ст. 317, ч.ч. 1,2 ст. 319 ЦК України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своїм майном на власний розсуд і має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Однак з такими висновками суду погодитися не можна, оскільки вони зроблені при неповному з»ясуванні обставин справи та в порушення процесуального законодавства України.

Як вбачається із постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 12 травня 2010 року \а.с.21\, приватний нотаріус ОСОБА_7, розглянувши заяви та документи , надані ОСОБА_4, зареєстрованою у ІНФОРМАЦІЯ_1, для оформлення права власності та спадщини після померлого 03 липня 2009 року ОСОБА_8, відмовила ОСОБА_4 та ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право власності на частку у спільному майні подружжя та свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки не визначена частка майна померлого в спільній сумісній власності і колишня дружина

на момент смерті спадкодавця в шлюбі з ним не перебувала.

Відповідно до абз.2,3 п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. При цьому для визнання судом права власності на спадкове майно обов»язковому з»ясуванню підлягає факт відмови нотаріуса в оформлені права на спадщину та його причини, що дозволило б суду встановити дійсні обставини справи та дізнатися про права третіх осіб або співвласників спірного майна.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції в порушення ст..ст. 213, 214 ЦПК України, залишив поза увагою постанову нотаріуса та положення постанови ПВС України, не вияснив, який саме спір виник між позивачкою та виконкомом Саксаганської районної у місті ради, ухвалив рішення, яке не відповідає нормам діючого законодавства та фактично не вирішив спір по суті.

Колегія суддів вважає, що ОСОБА_4 володіє правом на предмет спору, який робить необхідним її залучення до участі у справі.

Відповідно до норм ЦПК України зі змінами, внесеними Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-УІ, виключено можливість апеляційного суду скасувати рішення у разі незалучення особи до участі у справі і вирішення судом першої інстанції питання про права та обов'язки такої особи, з направленням справи на новий розгляд.

Апеляційний суд позбавлений можливості залучити в якості співвідповідача ОСОБА_4 до участі у справі на стадії апеляційного провадження і ухвалювати рішення відносно її прав та обов'язків, оскільки відповідно до норм процесуального закону ОСОБА_4 має права й обов'язки при розгляді справи у суді першої інстанції, які порушуються у разі відсутності її участі в цій інстанції.

Із матеріалів справи вбачається, що права та обов'язки ОСОБА_4 рішенням суду першої інстанції порушені у зв'язку з незалученням її до участі у справі.

Таким чином, рішення суду першої інстанції не можна залишити без змін.

Отже, рішення суду першої інстанції у справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради про встановлення факту та визнання права власності підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову .

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову на підставі п.4 ч.І ст. 309 ЦПК України.

Відповідно до положень ст.. 88 ЦПК України з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору в сумі 51 грн. і витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в суді в сумі 120 грн., а також витрати на оплату правової допомоги в сумі 1000 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п.4 ч.І ст. 309, ст.ст. 313,314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 08 червня 2010 року скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати, пов»язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції в сумі 171 грн. та витрати на оплату правової допомоги в сумі 1000 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може

бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня

набрання ним законної сили.

Головуючий: /підпис/ Судді: /підпис/

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ