УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22ц-20223\11 Головуючий в 1-й інстанції

Категорія 5(1) ОСОБА_1

Доповідач - Карнаух В.В.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2011 року колегія судців судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Карнаух В.В.

суддів: Барильської А.П., Ляховської І.Є.

при секретарі: Євтодій К.С.

за участю: позивача - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 жовтня 2010 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до виконкому Центрально- Міської районної умісті ради м. Кривого Рогу , ОСОБА_3, третя особа: державний нотаріус Першої Криворізької державної нотаріальної контори, про визнання незаконним правового акту, який порушує право власності та визнання частково недійсним договору купівлі - продажу домоволодіння, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу, ОСОБА_4 про визнання незаконним правового акту, який порушує право власності та визнання частково недійсним договору купівлі - продажу.

В-подальшому позовні вимоги були уточнені та остаточно ОСОБА_2 просив суд поновити пропущений строк звернення до суду , скасувати рішення виконкому Центрально- Міської районної у місті ради м. Кривий Ріг, за № 233\1 від 23.08.1991 року , яким узаконена житлова площа, що збільшена на 0,8 м2 ,веранди 1,7x8,34, навісу 2,45x3,73 м., повітки 2,04x3,8, вбиральні, по вул.. Краківській,45 у м. Кривому Розі, житлової площі 19,6 кв.м. та визнати частково недійсним договір купівлі- продажу 3\10 частин домоволодінь 45-47 по вул.. Краківській у м. Кривому Розі між ОСОБА_5 та ОСОБА_3, посвідченого 23.10.1991р. державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори, виключивши з нього дані про продаж ОСОБА_4 в житловому будинку Б-1 збільшеного житлової площі на 0,8м2.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу

від 18 жовтня 2010 року ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні позову до виконкому Центрально-Міської районної у місті ради м. Кривого Рогу, ОСОБА_4 про визнання незаконним правового акту, який порушує право власності та визнання частково недійсним договору купівлі - продажу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Зокрема, вважає, що суд безпідставно застосував до спірних правовідносин ст..357 ЦК України та не застосував ст.. 376.ЦК України, судом не враховано, що на час самочинного будівництва частки у спільному майні в натурі не виділені, не визначений порядок користування земельною ділянкою.

Окрім того, судом не враховано, що самочинне будівництво добудови до будинку Б-1 мало місце у 1985 році, тому суд повинен був керуватися нормами ЦК , в редакції 1963 року.

В запереченнях на апеляційну скаргу виконком Центрально-Міської районної умісті ради м. Кривого Рогу просить рішення суду залишити без змін, як законне та обґрунтоване, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів дійшла висновку про те2 , що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_3 і ОСОБА_2 мають спільне домоволодіння № 45-47 по вул.. Краківській у м. Кривому Розі на підставі спільної часткової власності і з моменту виникнення у кожного співвласника права на спільну часткову власність ніхто із них не вирішував питання про виділення належної частки кожному співвласнику в натурі, про виділення домоволодінь в окремі та про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Встановлено також, що ОСОБА_2, який є власником частини зазначеного домоволодіння, з 1989 року знав про самочинно збудовані споруди ОСОБА_6, знав про узаконення цих самочинних споруд, не заперечував проти цього та не мав претензій з приводу узаконення самочинних споруд.

Ніяких заяв та скарг щодо вказаних споруд ОСОБА_2І не заявляв і тоді, коли ОСОБА_5 продала належну їй частину домоволодіння ОСОБА_4 в 1991 році.

Як встановлено в судовому засіданні, на момент придбання кожним співвласником частини в спірному домоволодінні існував сарай В, який позивач без згоди ОСОБА_4 самовільно перебудував в літню кухню, а ОСОБА_3 самочинно, без згоди ОСОБА_2, на місці раніше

існуючого домоволодіння Б-1 побудував двоповерховий будинок Б-2 та прибудову Б.

Зазначені самовільні побудови суттєво погіршили права сторін, оскільки, як вони самі пояснили, кожен окремо не може використовувати у повному обсязі свої права як співвласника.

Тому суд першої інстанції, керуючись ч.4 ст. 357 ЦК України, дійшов правильного висновку про те, що в даному разі , щоб добудова вважалася правомірною, співвласник має отримати належний дозвіл та належно затверджений проект на добудову таким чином, щоб добудова не порушувала прав інших власників, чого сторонами зроблено не було.

Вирішуючи спір, суд також дійшов правильного висновку про те, що оспорюване рішення виконкому не порушує права позивача, оскільки спірні будівлі узаконені та не впливають розпорядження домоволодінням. А при наявності самочинних добудов, які здійснені у тому числі і позивачем на території домоволодіння, дійсно обмежують право розпорядження власністю.

Відповідно до ст.. 357 ЦК України співвласник житлового будинку, іншої будівлі, споруди може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову \прибудову без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їх прав. Така добудова ОСОБА_6 є власністю співвласника, який її робив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Крім того, стаття 361 ЦК України передбачає, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності, тобто у разі визначення порядку користування майном, згода співвласника на узаконення самочинного будівництва не потрібна.

Тому доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що саме незаконним рішенням виконкому порушені його права як власника, є безпідставними, спростовуються матеріалами справи та висновками суду.

Керуючись ст.ст. 303, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 18 жовтня 2010 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з лня набгання нею законної сили.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підпис/

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя-доповідач: