У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 вересня 2014 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі :
головуючого судді: - ОСОБА_1,
суддів: - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
при секретарі судового засідання - Пиляй І. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 22 липня 2014 року у справі за заявою ОСОБА_4 про відстрочення виконання рішення суду,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 22 липня 2014 року заяву ОСОБА_4 задоволено.
Відстрочено виконання рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 25.11.2013 року про виселення ОСОБА_4, ОСОБА_5, неповнолітніх дітей ОСОБА_6, ОСОБА_7 з квартири АДРЕСА_1 на термін чотирнадцять днів, починаючи відлік з 22.07.2014 року.
Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, в якій вказує на неповне та невірне з»ясування всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, внаслідок неправильного дослідження доказів та їх оцінки, а відтак рішення суду ухвалене з істотним порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вкасує, що боржники за виконавчим провадженням мають дитину, яка потребує лікування і таке лікування, на даний час, дитина отримує, тому, зважаючи на приписи ч.1 ст.373 ЦПК України, суд має можливість задовольнити заяву, відстрочивши виконання рішення. В зв»язку з тим, що дитина має групу інвалідності хвороба є тривалою. Доводить, що суд необґрунтовано частково відмовив у задоволенні заяви, скоротивши термін розстрочки виконання рішення до чотирнадцяти днів в той час, коли заявник просив на три місяці. Необхідність задоволення заяви скаржника підтверджується дослідженими доказами доданими до матеріалів справи.
________________________________________________________________________________
Справа №570/3473/14-ц Головуючий у 1 інстанції - Красовський О.О.
Провадження № 22-ц/787/1869/2014 Суддя-доповідач - ОСОБА_1
Просить скасувати ухвалу Рівненського районного суду та постановити нову ухвалу, якою заяву ОСОБА_4 задовольнити повністю, відстрочити виконання рішення суду про виселення на термін три місяці, починаючи з дня подання заяви.
У запереченнях на апеляційну скаргу представник ОСОБА_8 - ОСОБА_9 зазначає, що вважає перебування на амбулаторному лікуванні доньки апелянта не поважною підставою для виселення із неналежної апелянту квартири, оскільки апелянт могла добровільно звільнити квартиру ще до поміщення дитини на лікування.З 02 увітня 2014 року у неї було достатньо для цього часу і можливості. Просить відхилити апеляційну скаргу і залишити ухвалу від 22 липня 2014 року без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги, виходячи із наступного.
Задовольняючи заяву частково, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки боржники за виконавчим провадженням мають дитину, яка потребує лікування і отримує його, то є підстави для задоволення заяви про відстрочення виконання рішення суду, відстрочивши виконання рішення суду на два тижні, починаючи від дня постановлення ухвали судом.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується.
Відповідно до ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення /хвороба боржника або членів його сім"ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо/, за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засідання з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.
Матеріалами справи встановлено, що рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 25.11.2013 року частково задоволено позов ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8 до ОСОБА_4 Розірвано договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений 05 квітня 2011 року між ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_8 і ОСОБА_4 Скасовано державну реєстрацію за ОСОБА_4 об»єкта нерухомості: квартири за адресою АДРЕСА_3, номер запису – 176-408 в книзі 5, тип речового права – право власності.
Знято ОСОБА_4, ОСОБА_5 з реєстраційного обліку місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 в відділенні громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб Рівненського району.
Зобов»язано ОСОБА_4 провести розрахунки за надані комунальні послуги по день фактичного звільнення квартири.
Відмовлено в задоволенні вимог про зняття з реєстраційного обліку місця проживання у вказаній квартирі неповнолітніх дітей ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 та виселення ОСОБА_4 та членів її сім»ї, в тому числі і неповнолітніх дітей з займаної квартири АДРЕСА_4 без надання іншого житла.
Рішенням апеляційного суду Рівненської області від 02 квітня 2014 року , яке набрало законної сили, скасовано рішення Рівненського районного суду від 25 листопада 2013 року в частині відмови у позовних вимогах та ухвалено в цій частині нове рішення.
Виселено ОСОБА_4, ОСОБА_5, неповнолітніх ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4 з квартири АДРЕСА_5 без надання іншого жилого приміщення.
Знято з реєстраційного обліку за місцем проживання неповнолітніх ОСОБА_12, ОСОБА_7
В решті рішення залишено без змін.
Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26 грудня 2003 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" роз'яснено, що задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
З аналізу тексту заяви до суду вбачається, що термін, на який заявник просить відстрочити виконання рішення суду, це час перебування неповнолітньої ОСОБА_7 на лікуванні у Рівненській обласній лікарні. В суді першої інстанції представник заявника просив відстрочити хоча б на три місяці з дня подачі заяви до суду.
Як вбачається з витягу з медичної карти стаціонарного хворого № 6365 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 станом на 07.07.2014 року знаходилась на лікуванні в КЗ «Рівненська обласна дитяча лікарня». 07.07.2014 року виписується на амбулаторне лікування /а.с.9/.
Згідно лікарського заключення №139 від 21.07.2014 року, ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_5 знаходиться на амбулаторному лікуванні в лікаря сімейної медицини Оржівської амбулаторії ЗП-СМ з 21.07.2014 року /а.с.31/.
Відповідно до медичного висновку №112 ОСОБА_7 інвалід з дитинства віком до 18 років. Висновок дійсний до 01 серпня 2016 року. Дата перегляду 01 серпня 2016 року /а.с.32/.
З огляду на викладене, виходячи із особливого характеру обставини, що ускладнює виконання рішення, колегія суддів апеляційного суду вважає, що заявником у порушення вимог ст. 373 ЦПК України не наведено у заяві про відстрочку виконання рішення суду обставин, які мають характер особливих або виняткових, що потребують відстрочення виконання рішення суду на більш тривалий термін - три місяці з дня подачі заяви до суду.
Посилання заявника на складність хвороби, стан дитини на даний час не знайшли підтвердження в судовому засіданні та спростовані матеріалами справи, відповідно до яких вбачається, що ОСОБА_7 є інвалідом з дитинства, з 03.07.2014 року по 07.07.2014 року знаходилась на лікуванні в обласній лікарні, лікування продовжила амбулаторно, що не є підставою, на думку колегії суддів, для відстрочки виконання судового рішення на більш тривалий термін, ніж визначений судом.
Оскільки у справі не встановлено обставин, що свідчать про неможливість виконання рішення суду, а обставини, на які суд посилався в ухвалі, є достатніми й винятковими, тому постановлену у справі ухвалу суду про задоволення заяви про відстрочку виконання рішення необхідно залишити без змін.
Інші доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які являються безумовною підставою для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 22 липня 2014 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: З.М.Максимчук
Судді: С.П.Ковалевич
ОСОБА_3