№ 2-856/2625/12

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2012 року                                                                 м. Дніпродзержинськ

Дніпровський районний суд м. Дніїтродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого        Федоріщева С.С.

при секретарі                Драгунцевій С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, про вселення та визначення порядку користування житловим приміщенням, -

               ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_3  звернулась до суду з позовом до  ОСОБА_2  про розподіл спільного майна, подружжя, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, про вселення та визначення порядку користування житловим приміщенням. В обґрунтування позову вказує, що з відповідачем по справі ОСОБА_2  вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з 04 червня 1994 року. Шлюб зареєстрували у відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Дніпровського районної ради народних депутатів м. Дніпродзержинська, про що проведений актовий запис № 340, Від сумісного шлюбу сторони мають одну дитину: доньку ОСОБА_4 ,  ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період шлюбу сторони для сім`ї, із урахуванням інтересів дитини, 09.12.2003 року придбали квартиру АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що відповідач забрав договір купівлі - продажу квартири, то ті підстави, що ними дійсно купувалася квартира підтверджується відповіддю Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» № 334 від 29.09.2011 року з якої вбачається: 09.01.2004 року Дніпродзержинським БТІ зареєстровано перехід права власності на вищевказану квартиру від ОСОБА_5  до ОСОБА_2  на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Третьою Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою 09.12.2003 року, реєстр № 1-2759 та копією договору купівлі-продажу квартири від 09.12.2003 року. Ця квартира була придбана за 15660 гр. - це кошти, які вони зібрали з відповідачем. Квартира має дві ізольовані кімнати житловою площею 29,1 кв.м. Одна кімната має площу 12,1 кв.м., друга кімната 17,0 кв.м., загальна площа квартири 52,6 кв.м. Позивач, відповідач і їх донька, зареєстровані в зазначеній квартирі. На кожного з них в квартирі доводиться по 29,1 : 3 — 9,7 кв.м. житлової площі. 26 травня 2009 р. шлюб між сторонами було розірвано, про що в Книзі розірвання шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 133. На утримання доньки по рішенню суду з відповідача утримуються аліменти. Причиною розпаду сім`ї стало те, що відповідач зловживав спиртними напоями. У нетверезому стані проявляв агресивність і жорстокість до позивача, що тим самим глибоко травмує психіку дитини. Відповідач не визнавав за ОСОБА_3 і дитиною право власності і проживання в квартирі. Своєю поведінкою по відношенню до дружини і дитини відповідач створив такі умови, що вона була змушена у квітні 2009 року забрати дитину,, винайшли квартиру і переїхати проживати туди, таким чином відповідач вигнав ОСОБА_3 , з дитиною з квартири, поміняв замки на дверях квартири і вона була позбавлена можливості проживати з дитиною в квартирі. У зв`язку з цим позивач була змушена звернутися у квітні 2006 року з заявою до Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ в Дніпропетровській області. Згоди про добровільний розділ квартири між сторонами не досягнуто і тому вона вимушена звернулися з позовом до суду. Вихованням дитини відповідач не займається, всі ці обов`язки поклав тільки на позивача. Матеріальну допомогу на дитину не надавав, і ОСОБА_3 була змушена звернутися до суду із заявою про стягнення аліментів на утримання дитини. Вважає за можливе відступити від рівності часток і виділити на ЇЇ користь, із урахуванням інтересів дитини:, 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Зараз позивач з дитиною не може зайти у квартиру і проживати в ній. Таким чином, відповідач перешкоджає їй: користуватися жилим приміщенням, яке є спільним майном подружжя. Крім зазначеної вище квартири за час шлюбу позивачем та відповідачем, за спільні кошти було набуте ще майно, яке належить їм на праві спільній сумісній власності, а саме: Пральна машина «Бош» 2700 грн.; шафа купе - 1300 гри,; диван, крісло, м`які меблі - 10500 гри.; прихожа - 3500 грн.; шкільний стіл - 500 грн.; телевізор і домашній кінотеатр - 10000 грн. Усього майна домашнього побуту - 52950 гр. Вважає, що це майно також є спільним майном подружжя і тому підлягає розділу. Просить суд розділити майно подружжя, визнавши право власності на квартиру АДРЕСА_1 , за ОСОБА_3 , із зарахуванням інтересів дитини, в розмірі 2/3 частки, за ОСОБА_2 - в розмірі 1/3 частки. Визнати порядок користування житловим приміщенням, виділивши їй, ОСОБА_3 , з донькою в користування; одну ізольовану кімнату площею  17,0 кв.м., а відповідачу  ОСОБА_2 , одну ізольовану кімнату площею 12,1 кв.м. Кухню, ванну кімнату, туалет, коридор і комірку залишити в загальному користуванні. Усунути перешкоди у користуванні  ОСОБА_3 , квартирою АДРЕСА_1 шляхом вселення в спірну квартиру її з неповнолітньою донькою. Розділити між ним спільне майно домашнього побуту, виділивши ОСОБА_3 : пральну машину «Бош» - 2700 гр., шафу купе - 13000 гр., прихожу - 3500 гр., телевізор і домашній кінотеатр - 10000 гр. Усього на суму - 29200 гр. Різницю в майні в сумі 5400 гр. стягнути з ОСОБА_3 на користь відповідача. Судові витрати по справі, а також витрати пов`язані з наданням правової допомоги, стягнути з відповідача ОСОБА_2 .

Позивач в судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позов підтримує в повному обсязі, згодна на заочний розгляд справи, та винесення заочного рішення. Суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю представника позивача згідно вимог ст. 158 ч. 2 ЦПК України.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про день слухання справи сповіщений згідно вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України. З увагою на те, що відповідач по справі про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, причину неявки суду не повідомив. Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення, при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України - суд, зважаючи на наявність законних підстав, приходить до висновку про можливість у відповідності до вимог ст.169 ЦПК України ухвалити рішення про задоволення позову на підставі наданих сторонами доказів, без вислуховування особистих пояснень відповідача по справі..

Вивчивши матеріали справи та дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом досліджені докази по справі;        .

Досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні;

-копія паспорта ОСОБА_3 /а.с.7/, згідно якого підтверджується особа позивача, місце реєстрації;

-копія свідоцтва про укладення шлюбу /а.с. 8/, згідно якого підтверджується, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 04.06.1994 р.;

-копія рішення Дніпровського районного суду /а.с,9/, згідно якого підтверджується, що шлюб між сторонами розірвано 04 жовтня 2010 р.;

-копія свідоцтва про народження /а.с.10/ згідно якого підтверджується, що сторони мають дитину;

-копія листа ОКТІ «Дніпродзержинського БТІ» /а.с.11/, згідно якого підтверджується, що 09.01.2004 року Дніпродзержинським БТІ зареєстровано перехід права власності на вищевказану  квартиру від  ОСОБА_5  до ОСОБА_2  на підставі договору купівлі - продажу, посвідченого Третьою дніпродзержинською державною нотаріальною конторою 09.12.2003 року, реєстр № 1-2759 и копією договору купівлі-продажу квартири від 09.12.2003 року, який незавірений;

-копія особистого рахунку, технічного паспорту на квартиру /а.с. 12,13,14,15/ згідно якого підтверджуються,що відповідач зареєстрований в квартирі, за адресою АДРЕСА_2 та технічна характеристика квартири;

-копія договору купівлі-пролажу /а.с. 16/, згідно якого підтверджується, що ОСОБА_2 09 грудня 2003 р. придбав квартиру за адресою АДРЕСА_2 ;

-копія довідки про склад сім`ї /а.с. 17/ згідно якої підтверджується, місце реєстрації позивача та склад її сім`ї.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши представлені сторонами докази по справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено:

Позивач ОСОБА_3 з відповідачем по справі ОСОБА_2 перебувала в зареєстрованому шлюбі з 04 червня 1994 року. Шлюб зареєстрували у відділі реєстрації актів громадянського стану виконкому Дніпровського районної ради народних депутатів м. Дніпродзержинська, про що проведений актовий запис № 340. Від сумісного шлюбу сторони мають одну дитину; доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В період шлюбу сторони для сім`ї, із урахуванням інтересів дитини, 09.12.2003 року придбали квартиру АДРЕСА_1 . У зв`язку з тим, що відповідач забрав договір купівлі - продажу квартири, то ті підстави, що ними дійсно купувалася квартира підтверджується відповіддю Обласного комунального підприємства «Дніпродзержинське бюро технічної інвентаризації» № 334 від 29.09.2011 року з якої вбачається: 09.01.2004 року Дніпродзержинським БТІ зареєстровано перехід права власності на вищевказану квартиру від ОСОБА_5 до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Третьою Дніпродзержинською державною нотаріальною конторою 09.12.2003 року, реєстр № 1-2759 та копією договору купівлі-продажу квартири від 09.12.2003 року. Ця квартира була придбана за 15660 гр. - це кошти, які сторони зібрали. Квартира має дві ізольовані кімнати житловою площею 29,1 кв.м. Одна кімната має площу 12,1 кв.м., друга кімната 17,0 кв.м., загальна площа квартири 52,6 кв.м. Позивач, відповідач і їх донька, зареєстровані в зазначеній квартирі. На кожного з них в квартирі доводиться по 29,1 : 3 = 9.7 кв.м. житлової площі. 26 травня 2009 р. шлюб між сторонами було розірвано, про що в Книзі розірвання шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 133. На. утримання доньки: по рішенню суду з відповідача, утримуються аліменти. Причиною розпаду сім`ї стало те, що відповідач зловживав спиртними напоями. У нетверезому стані проявляв агресивність і жорстокість до позивача, що тим самим глибоко травмує психіку дитини. Відповідач не визнавав за ОСОБА_6 і. дитиною право власності і проживання в квартирі. Своєю поведінкою тю відношенню до дружини і дитини відповідач створив такі умови, що вона була змушена у квітні 2009 року забрати дитину, винайшли квартиру і переїхати проживати туди, таким чином відповідач вигнав ОСОБА_3 з дитиною з квартири, поміняв замки на дверях квартири і вона була позбавлена можливості проживати з дитиною в квартирі. У зв`язку з тим позивач була змушена звернутися у квітні 2006 року з заявою до Дніпровського РВ Дніпродзержинського МУ в Дніпропетровській області. Згоди про добровільний розділ квартири між сторонами не досягнуто і тому позивач вимушена звернутися з позовом до суду. Вихованням дитини відповідач не займається, всі ці обов`язки поклав тільки на позивача. Матеріальну допомогу на дитину не надавав, і ОСОБА_3 була змушена звернутися до суду із заявою яро стягнення аліментів на утримання дитини. Суд вважає за можливе відступити від рівності часток і виділити на користь позивача, із урахуванням інтересів дитини, 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Зараз позивач з дитиною не може зайти у квартиру і проживати в ній. Таким чином, відповідач перешкоджає позивачу користуватися жилим приміщенням, яке є спільним майном подружжя. Крім зазначеної вище квартири за час шлюбу позивачем та відповідачем, за спільні кошти було набуте ще майно, яке належить їм на праві спільній сумісній власності, а саме: Пральна машина «Бош» 2700 гри.; шафа купе - 1300 гри.; диван, крісло, м`які меблі - 10500 гри.; прихожа - 3500 гри.; шкільний стіл - 500 гри.; телевізор і домашній кінотеатр - 10000 гри. Усього майна домашнього побуту - 52950 гр. Зазначене вище рухоме майно також є спільним майном подружжя і тому підлягає розділу.

Згідно зі ст. З ЦК України, одним з принципів цивільного права є справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності.

Згідно ст. 63 СК України, дружина та чоловік мають рівні права на. володіння, користування і розпоряджання майном., що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 68 СК України, розпоряджання майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.

Згідно з вимогами ст. 69 СК України, дружина і чоловік мають право на поділ майна., що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Згідно ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного, духовного розвитку та лікування.

Згідно ч. 3 ст. 368 ЦК України, майно, подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожною із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Згідно ч. 2 ст. 158 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

У відповідності до вимог ст.169 ч.4 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до вимог ст. 224 ч. 1 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно зі ст. 57 ЦПК України, докази встановлюються на підставі...пояснень сторін, показань свідків, письмових доказів...

Судом встановлено, що з урахуванням інтересів сторін, поділ майна подружжя, що знаходиться у спільній сумісній власності, не порушує прав кожної із сторін. На теперішній час є необхідність розподілу майна подружжя, набутого за час шлюбу.

Згідно вивчених судом матеріалів справи, з`ясованих обставин справи, які досліджені доказами, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, про вселення та визначення порядку користування житловим приміщенням, в зв`язку з тим, що спільне майно подружжя було набуто за час шлюбу, належить сторонам на праві спільної сумісної власності. Згідно з вимогами закону власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний, розсуд. Усім власникам забезпечується рівні умови здійснення своїх прав. Є підстави для задоволення позову. Суд вважає за можливе відступити від рівності часток і виділити на користь позивача, із урахуванням інтересів дитини, 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 . Зазначене вище рухоме майно також є спільним майном подружжя і тому підлягає розділу.

На підставі ст. 60, 63, 68, 70, 71 СК України, 183, 319, 355-358, 364 ч.2, 369, 370, 372 ЦК України,

керуючись ст. 8,10, 59, 60, 174, 213-215, 209, 21.8, 224-226 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл, спільного майна подружжя, про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням, про вселення та визначення порядку користування житловим приміщенням - задовольнити,

Розділити майно подружжя, визнавши право власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , із урахуванням інтересів дитини, в розмірі 2/3 частки, за ОСОБА_2 - в розмірі 1/3 частки.

Визнати порядок користування житловим приміщенням, виділивши ОСОБА_3 з донькою в користування одну ізольовану кімнату площею 17,0 кв.м, а відповідачу ОСОБА_2 , одну ізольовану кімнату площею 12,1 кв.м. Кухню, ванну кімнату, туалет, коридор і комірку залишити в загальному користуванні.

Усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3 , квартирою АДРЕСА_1 , шляхом вселення її в квартиру за адресою АДРЕСА_2 з неповнолітньою донькою - ОСОБА_4 .

Розділити між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спільне майно домашнього побуту, виділивши ОСОБА_3 ; пральну машину «Бош» - 2700 гр., шафу купе - 13000 гр., прихожу - 3500 гр., телевізор і домашній кінотеатр - 10000 гр. Усього на суму - 29200 гр.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 різницю в вартості майна в сумі 5400 гр.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 сплачений нею судовий збір в розмірі 397,00 гри., а також витрати пов`язані з наданням правової допомоги в розмірі 350 гри.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення (отримання).

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в апеляційному порядку.        

Суддя

Дніпровського районного суду

м. Дніпродзержинська                                                С.С. Федоріщев