2о-94/09

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 квітня 2009 року                                                                     місто Маріуполь

Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді – Мельник І. Г.,

при секретарі – Кутана Т. Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту втрати джерела існування, зацікавлена особа: управління Пенсійного Фонду України в Орджонікідзевському районі міста Маріуполя, -

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернулась до суду із заявою про встановлення юридичного факту втрати джерела засобів до існування після смерті її чоловіка, ОСОБА_2, який помер 2 лютого 2004 року, яким для заявника був заробіток чоловіка. Заявник посилається на те, що з 1973 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 по день його смерті, разом з яким проживали ІНФОРМАЦІЯ_1. З 1996 року заявник не працювала, тому єдиним джерелом існування для неї був дохід її чоловіка, який працював та отримував пристойний заробіток. У зв’язку із потребою в лікуванні, необхідністю сплати комунальних послуг, належного харчування їй потрібно встановити факт втрати джерела існування, яким для неї був заробіток чоловіка. На сьогодні вона немає інших джерел для існування. До смерті чоловіка основним джерелом засобів до її існування був його заробіток. Встановлення цього факту заявнику необхідно для нарахування розміру пенсії.

Заявник в судовому засіданні підтримала заявлені вимоги, дала пояснення аналогічні тим, що викладені в заяві, яку просила задовольнити.

Представник зацікавленої особи в судове засідання не з’явився, надавши суду листа з проханням розгляд справи провести у їх відсутність.

Заслухавши заявника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Факт перебування заявника у шлюбі із ОСОБА_2 з 1 грудня 1973 року підтверджується свідоцтвом про одруження, виданим 1 грудня 1973 року Палацом одруження м. Жданова Донецької області, актовий запис 4604.

Факт смерті ОСОБА_2 2 лютого 2004 року підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 3 лютого 2004 року відділом реєстрації актів цивільного стану Орджонікідзевського районного управління юстиції міста Маріуполя Донецької області, актовий запис 213.

Факт спільного проживання заявника разом із чоловіком, ОСОБА_2, по день смерті останнього, підтверджується копією домової книги за адресою пров. Полєтаєва 116-А в місті Маріуполі.

Істотність для заявника джерела для існування у вигляді заробітку її померлого чоловіка об’єктивно підтверджується відомостями про заробітну плату ОСОБА_2 за 2002-2004 роки, як працівника ЗАТ „УК ВКМ”, та заробітну плату ОСОБА_2 за 1995-2000 роки, як працівника ВАТ „МЗТМ”, а також цей факт підтверджується трудовою книжкою на ім’я ОСОБА_1, з якої вбачається, що остання з 31 жовтня 1996 року не працювала. За цими матеріалами вбачається, що доходи чоловіка заявника були єдиним джерелом для існування для заявника на момент смерті ОСОБА_2

Таким чином судовим розглядом встановлено, що постійним і основним джерелом засобів до існування заявника був заробіток її чоловіка, ОСОБА_2, який помер 2 лютого 2004 року, і після його смерті це джерело для заявника було втрачено.

Відповідно ст. 38 Закону України „Про пенсійне забезпечення” члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Отже встановлення факту втрати джерела засобів до існування для заявника тягне правові наслідки у вигляді зміни майнових прав, зокрема, нарахування розміру пенсії.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 256, 259 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Встановити, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, втратила джерело засобів до існування у вигляді заробітку чоловіка, ОСОБА_2, який помер 2 лютого 2004 року.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, який передбачений ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Суддя