ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2023 р. Справа№ 41/207

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Ходаківської І.П.

суддів: Демидової А.М.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.

за участю представників:

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1: Єфремова І. В.

від третьої особи-2: не з`явився

від ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»: Халимон С. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси»

на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2022 (повний текст складено та підписано 26.12.2022) (про відмову у задоволенні заяви про заміну боржника)

у справі № 41/207 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий мандарин ОЙЛ»

до Акціонерного товариства «К.Енерго»

треті особи із самостійними вимогами на предмет спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси»

2. Дочірнє підприємство «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут»

про виконання зобов`язання в натурі

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.04.2009 у справі №41/207 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» задоволено частково; зобов`язано Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго» повернути зі зберігання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» мазут марки М-100 загальною кількістю 24627,097 тонн заставною вартістю 54179613,40 грн. 40 коп., що знаходиться на зберіганні на «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго» АЕК «Київенерго»; в іншій частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» відмовлено. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси`задоволено повністю. Зобов`язано Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго» повернути в натурі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» мазут марки М-100 загальною кількістю 25381,67 тонн заставною вартістю 55839674,00 грн. 00 коп., що знаходиться на зберіганні на «Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго`АЕК «Київенерго». Позовні вимоги Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» задоволено повністю. Зобов`язано Акціонерну енергопостачальну компанію «Київенерго» повернути в натурі на користь Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» мазут марки М-100 у кількості 24830,305 тонн заставною вартістю 54626671,00 грн. 40 коп., що знаходиться на зберіганні: 16363,662 тонн на «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго» АЕК «Київенерго», 8466,643 тонн на «Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго» АЕК «Київенерго».

Також, вказаним рішенням суду стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» 25500 грн. 00 коп. державного мита та 38 грн. 83 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» 25500 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» 25500 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

06.05.2009 на виконання вказаного рішення суду видано відповідні накази.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.05.2009 змінено спосіб та порядок виконання рішення господарського суду від 21.04.2009 року у справі №41/207. Стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» 54179613 грн. 40 коп. вартості мазуту. Стягнуто з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» 55839674 грн. 00 коп. вартості мазуту. Стягнути з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» 54626671 грн. 00 коп. вартості мазуту.

Визнано таким, що втратив чинність наказ господарського суду м. Києва №41/207 від 06.05.2009 про зобов`язання Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» повернути зі зберігання на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» мазут марки М-100 загальною кількістю 24627,097 тонн заставною вартістю 54179613,40 грн, що знаходиться на зберіганні на «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго» АЕК «Київенерго». Визнано таким, що втратив чинність наказ Господарського суду м. Києва № 41/207 від 06.05.2009 про зобов`язання Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» повернути в натурі на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» мазут марки М-100 загальною кількістю 25381,67 тонн заставною вартістю 55839674,00 грн, що знаходиться на зберіганні на «Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго» АЕК «Київенерго». Визнано таким, що втратив чинність наказ господарського суду м. Києва №41/207 від 06.05.2009 про зобов`язання Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» повернути в натурі на користь Дочірнього підприємства «Стальінвест» Товариства з обмеженою відповідальністю «Донметалзбут» мазут марки М-100 у кількості 24830,305 тонн заставною вартістю 54626671,00 грн, що знаходиться на зберіганні: 16363,662 тонн на «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго» АЕК «Київенерго», 8466,643 тонн на «Теплоелектроцентраль № 6 Київенерго» АЕК «Київенерго».

13.05.2009 господарським судом міста Києва видано наказ про стягнення з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» 55839674 грн 00 коп. вартості мазуту.

27.07.2009 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №13930081 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 13.05.2009 у справі №41/207 про стягнення з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь ТОВ «Торговий дім «Ресурси» 55839674 грн 00 коп. вартості мазуту.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.07.2019 ВП№13930081 замінено назву боржника у виконавчому провадженні - з Акціонерного товариства «Київенерго» на Приватне акціонерне товариство «Київенерго».

Згідно із інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 09.08.2019 відбулась державна реєстрація змін найменування боржника (відповідача) - з Акціонерного товариства «Київенерго» на Акціонерне товариство «К.Енерго».

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.09.2019 ВП№13930081 змінено назву боржника - з Приватного акціонерного товариства «Київенерго» на Приватне акціонерне товариство «К.Енерго».

29.11.2022 до господарського суду міста Києва від ТОВ «Торговий дім «Ресурси» надійшла заява, в якій заявник, в порядку ст. 334 ГПК України, просить суд замінити в господарській справі №41/207 (виконавче провадження ВП №13930081) боржника АТ «К.Енерго» на двох боржників - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» (як основного боржника) та АТ «К.Енерго» (як субсидіарного боржника).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2022, яка є предметом апеляційного оскарження, відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ТД «Ресурси» про заміну боржника у справі № 41/207.

Мотивуючи ухвалу, суд першої інстанції, серед іншого, зазначив, що:

зобов`язання, які були предметом дослідження у цій справі не пов`язані з ліцензованою діяльністю з розподілу електричної енергії або майном, яке забезпечує діяльність ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» як оператора системи розподілу відповідно до ч. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та не були передані за розподільчим балансом від АТ «К.Енерго» до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі»;

в силу положень законодавства та статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» новостворена в результаті виділу юридична особа (ПрАТ«ДТЕК Київські електромережі») є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільним балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії».

Не погодившись з вказаною ухвалою, ТОВ «Торговий дім «Ресурси» звернулось до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ТОВ «ТД «Ресурси» про заміну боржника у справі № 41/207, замінити боржника АТ «К.Енерго» на двох боржників - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», як основного боржника, та АТ «К.Енерго», як субсидіарного боржника.

Наводячи підстави скасування оскаржуваної ухвали, ТОВ «Торговий дім «Ресурси» в апеляційній скарзі зазначено, що судом першої інстанції під час розгляду заяви про заміну боржника у цій справі порушені норми процесуального права (ст.ст. 234. 236 ГПК України) та неправильно застосовані норми матеріального права (ст.ст.109, 619 ЦК України), не враховані висновки Великої Палати Верховного Суду у справах №№905/1956/15, 922/4519/14, а також не надано належної правової оцінки доводам та письмовим поясненням ТОВ «Торговий дім «Ресурси».

У відзиві на апеляційну скаргу ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін, як законну та обґрунтовану. Стверджує, що ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є частковим правонаступником прав та обов`язків АТ «К.Енерго», що не пов`язані з використанням мазуту. Постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №905/1956/15 та від 16.06.2020 у справі № 922/4519/14, якими обґрунтована апеляційна скарга, вважає нерелевантними до правовідносин у справі, яка переглядається. Акцентує увагу на необхідності врахування висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 20.04.2022 у справі № 910/2615/18.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.01.2023 справу передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя - Ходаківська І.П., судді: Гаврилюк О.М., Демидова А.М.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.01.2023 витребувано з господарського суду міста Києва матеріали справи № 41/207 та відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Торговий дім «Ресурси» на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2022 до надходження матеріалів із суду першої інстанції.

Після надходження до суду матеріалів справи, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.03.2023 апеляційну скаргу ТОВ «Торговий дім «Ресурси» на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі № 41/207 залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення її недоліків.

У зв`язку з перебуванням судді Гаврилюка О.М. на лікарняному за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/1148/23 від 27.03.2023 був призначений та проведений повторний автоматизований розподіл судової справи № 41/207.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2023 для розгляду справи визначений склад колегії суддів: Ходаківська І. П. - головуючий (суддя-доповідач), судді: Демидова А.М., Владимиренко С.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.03.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Торговий дім «Ресурси» на ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2022 по справі № 41/207 та призначено її до розгляду у судовому засіданні 19.04.2023.

У судове засідання 19.04.2023 з`явився представник ТОВ «Торговий дім «Ресурси», який просив апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити заяву ТОВ «ТД «Ресурси» про заміну боржника у справі № 41/207, замінити боржника АТ «К.Енерго» на двох боржників - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», як основного боржника, та АТ «К.Енерго», як субсидіарного боржника.

Присутній у судовому засіданні 19.04.2023 представник ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» заперечив проти доводів апеляційної скарги просив відмовити в її задоволенні, а оскаржену ухвалу - залишити без змін.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ТД «Ресурси» про заміну сторони (боржника) у виконавчому провадженні.

Тобто предметом розгляду є питання наявності правових підстав для заміни боржника (АТ «К.Енерго») на двох боржників - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», як основного боржника, та АТ «К.Енерго», як субсидіарного боржника.

Відповідно до ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

13.05.2009 господарським судом міста Києва видано наказ про стягнення з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» 55839674 грн. 00 коп. вартості мазуту.

27.07.2009 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень департаменту державної виконавчої служби винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП№13930081 з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 13.05.2009 у справі №41/207 про стягнення з Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь ТОВ «Торговий дім «Ресурси» 55839674 грн. 00 коп. вартості мазуту.

Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 09.07.2019 ВП№13930081 замінено назву боржника у виконавчому провадженні - з Акціонерного товариства «Київенерго» на Приватне акціонерне товариство «Київенерго».

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 09.08.2019 відбулась державна реєстрація змін найменування боржника (відповідача) - з Акціонерного товариства «Київенерго» на Акціонерне товариство «К.Енерго».

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 05.09.2019 ВП№13930081 змінено назву боржника - з Приватного акціонерного товариства «Київенерго» на Приватне акціонерне товариство «К.Енерго».

Згідно з ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 109 ЦК України виділом є перехід за розподільчим балансом частини майна, прав та обов`язків юридичної особи до однієї або кількох створюваних нових юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦК України після прийняття рішення про виділ учасники юридичної особи або орган, що прийняв рішення про виділ, складають та затверджують розподільчий баланс. Суд, що прийняв рішення про виділ, у своєму рішенні визначає учасника юридичної особи або вищий орган юридичної особи (власника), який зобов`язаний скласти та затвердити розподільчий баланс.

Згідно з ч. 4 ст. 4 Закону України «Про держану реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» у разі виділу юридичних осіб здійснюється державна реєстрація юридичних осіб, утворених у результаті виділу, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника. Виділ вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі, про юридичну особу, з якої здійснено виділ, щодо юридичної особи - правонаступника.

Як вбачається з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 16.02.2018 до реєстру внесено запис про рішення засновників (учасників) Акціонерного товариства «Київенерго» щодо виділу.

Правонаступництвом є перехід прав і обов`язків від одного суб`єкта до іншого. Розрізняють дві форми правонаступництва: універсальне та часткове (сингулярне).

При універсальному правонаступництві до правонаступника (фізичної або юридичної особи) разом з правами первісного кредитора переходять і його обов`язки. Таке правонаступництво має місце у разі спадкування, реорганізації юридичної особи шляхом перетворення, злиття, приєднання.

При частковому (сингулярному) правонаступництві до правонаступника переходять тільки певні права та обов`язки кредитора.

У главі 47 ЦК України термін «зобов`язання» вживається у вузькому сенсі для позначення конкретного правового зв`язку між кредитором та боржником. Оскільки договір може містити, а в договорах в сфері підприємницької діяльності - зазвичай містить, комплекс прав та кореспондуючих їм обов`язків, то кредитора та боржника можна виявити тільки у простому зобов`язальному правовідношенні (наприклад, у грошовому зобов`язанні), а не в межах договору загалом.

Правонаступництво відбувається, зокрема, у разі виділу юридичної особи (сингулярне правонаступництво), за умови переходу до такої особи прав та обов`язків материнської особи. Зазначене закріплюється у розподільчому балансі.

При реорганізації юридичної особи у формі виділу відбувається відокремлення з її складу однієї чи кількох юридичних осіб, при цьому сама реорганізована юридична особа фактично продовжує існувати і після завершення процесу такої реорганізації.

Відповідно до ч. 1 ст. 80 Закону України «Про акціонерні товариства» злиття, приєднання, поділ, виділ та перетворення акціонерного товариства здійснюються за рішенням загальних зборів, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів влади.

Згідно з ч. 1 ст. 86 Закону України «Про акціонерні товариства» виділом акціонерного товариства визнається створення одного чи кількох акціонерних товариств із передачею йому (їм) згідно з розподільним балансом частини майна, прав та обов`язків акціонерного товариства, з якого здійснюється виділ, без припинення такого акціонерного товариства.

Відповідно до ст. 619 ЦК України договором або законом може бути передбачена поряд із відповідальністю боржника додаткова (субсидіарна) відповідальність іншої особи. До пред`явлення вимоги особі, яка несе субсидіарну відповідальність, кредитор повинен пред`явити вимогу до основного боржника. Якщо основний боржник відмовився задовольнити вимогу кредитора або кредитор не одержав від нього в розумний строк відповіді на пред`явлену вимогу, кредитор може пред`явити вимогу в повному обсязі до особи, яка несе субсидіарну відповідальність. Кредитор не може вимагати задоволення своєї вимоги від особи, яка несе субсидіарну відповідальність, якщо ця вимога може бути задоволена шляхом зарахування зустрічної вимоги до основного боржника. Особа, яка несе субсидіарну відповідальність, повинна до задоволення вимоги, пред`явленої їй кредитором, повідомити про це основного боржника, а у разі пред`явлення позову, - подати клопотання про залучення основного боржника до участі у справі. У разі недотримання цих вимог особою, яка несе субсидіарну відповідальність, основний боржник має право висунути проти регресної вимоги особи, яка несе субсидіарну відповідальність, заперечення, які він мав проти кредитора.

Відповідно до ч. 3 ст. 109 ЦК України юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

За змістом частини третьої цієї статті юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

За відсутності відповідних законодавчих обмежень зміна виду відповідальності юридичної особи з основного боржника на субсидіарного за приписами статті 109 ЦК України відбувається також у разі, коли щодо юридичної особи, з якої був здійснений виділ, вирішено судовий спір як щодо єдиного чи основного боржника у зобов`язальних правовідносинах.

Таким чином, хоча при виділі юридична особа, з якої був здійснений виділ, не припиняється, юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, є правонаступником юридичної особи, з якої був здійснений виділ, за зобов`язаннями, які перейшли згідно з розподільчим балансом.

Водночас юридична особа, з якої був здійснений виділ, та юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несуть у відношенні одна до одної додаткову (субсидіарну) відповідальність щодо зобов`язань, у яких вони не є основними боржниками після здійсненого виділу в силу вказівки закону, який регламентує процедуру виділу, а не виходячи із змісту матеріальних зобов`язальних правовідносин, які зумовлюють можливість пред`явлення кредитором вимоги до інших осіб, крім основного боржника (наприклад, субсидіарна відповідальність батьків (піклувальників) за шкоду, заподіяну неповнолітньою особою, встановлена договором поруки субсидіарна відповідальність поручителя тощо).

Акціонерне товариство, з якого здійснюється виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які перейшли до товариства, що виділилося, згідно з розподільним балансом. Товариство, що виділилося, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які виникли у товариства, з якого здійснюється виділ, перед виділом, але не перейшли до товариства, що виділилося. Якщо товариств, що виділилися, два чи більше, вони солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями разом з товариством, з якого здійснено виділ (ч. 5 ст. 86 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Отже, оскільки внаслідок виділу зберігається і юридична особа, з якої було здійснено виділ, і створюється нова юридична особа, законодавець установив правило про взаємну субсидіарну відповідальність зазначених юридичних осіб за всіма зобов`язаннями, боржником за якими була юридична особа, з якої здійснено виділ, та які існували перед виділом.

У розумінні положень цивільного законодавства суть субсидіарної відповідальності полягає у залученні поряд з основним боржником додаткового (субсидіарного) боржника; субсидіарна відповідальність настає тоді, коли у зобов`язанні беруть участь двоє боржників, один з яких основний, інший - додатковий (субсидіарний).

Аналогічна правова позиція викладені у постанові Верховного Суду від 19.08.2019 у справі №922/4109/19.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15 (провадження № 12-62гс19), за аналогією закону у випадках, коли один (первісний) боржник у матеріальному правовідношенні замінюється двома боржниками, суд має замінити такого боржника як сторону виконавчого провадження двома боржниками (основним і субсидіарним боржниками); після заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним - виконавчі дії з виконання рішення мають вчинятися щодо обох цих боржників.

Велика Палата Верховного Суду у зазначеній постанові наголосила, що у зв`язку з передачею ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" боргу до ТОВ "Торецька вуглевидобувна компанія" через проведення реорганізації шляхом виділу замість одного боржника - ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" у відповідному зобов`язанні з`явилися два боржники: основний боржник - ТОВ "Торецька вуглевидобувна компанія" та субсидіарний боржник - ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської", оскільки останнє не вибуло із зобов`язання у правовідносинах, щодо яких виник спір у господарській справі № 905/1956/15, а залишилося в ньому як субсидіарний боржник. Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстав для заміни в господарській справі № 905/1956/15 боржника - ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" на двох боржників ТОВ "Торецька вуглевидобувна компанія" як основного боржника і ТДВ "ОП "Шахта імені Святої Матрони Московської" як субсидіарного боржника.

Одним з визначальних чинників для заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками і відповідно визначення виду відповідальності (основної чи субсидіарної) є саме створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника з розподілом зобов`язань за розподільчим балансом між юридичною особою, з якої здійснено виділ, та новоствореною особою.

Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/4519/14.

Так, Велика Палата Верховного Суду у справі №922/4519/14 (пункти 6.16-6.21) зазначила, що: «враховує те, що передача основним боржником - стороною у виконавчому провадженні правонаступнику за наслідками реорганізації у спосіб виділу основної кількості прав, зокрема, нерухомого майна та залишення за собою лише зобов`язань, на що кредитор не впливає, може ускладнити виконання цих зобов`язань, зокрема, за рахунок відповідного нерухомого майна, тобто такий спосіб реорганізації може бути спрямований на ухилення основного боржника від виконання своїх зобов`язань.

Невиконання основним боржником у процесі виконавчого провадження судового рішення внаслідок, наприклад, недостатності коштів у такого боржника ускладнить реалізацію кредитором права на задоволення своєї вимоги від субсидіарного боржника.

Водночас забезпечення остаточності судового рішення та його неухильного виконання спрямоване на дотримання таких вимог верховенства права, як забезпечення прав і свобод людини, правової визначеності, доступу до правосуддя, законності. Порушення принципу обов`язковості виконання судового рішення суперечить вимогам правової визначеності.

Виходячи з викладеного за аналогією закону у випадках, коли один (первісний) боржник у матеріальному правовідношенні замінюється двома боржниками, суд має замінити такого боржника як сторону виконавчого провадження двома боржниками (основним і субсидіарним боржниками).

Отже, після заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками - основним і субсидіарним - виконавчі дії з виконання рішення мають вчинятися щодо обох цих боржників.

Саме такого правового висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі 905/1956/15.»

При цьому у пункті 6.23 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду чітко визначила, що: «у зв`язку із цим вважає за необхідне уточнити правову позицію, викладену в постанові від 26 червня 2019 року у справі 905/1956/15, вказавши, що визначальним чинником для заміни первісного боржника у виконавчому провадженні двома боржниками і відповідно визначення виду відповідальності (основної чи субсидіарної) є саме створення нової юридичної особи шляхом виділу з основного боржника з розподілом зобов`язань за розподільчим балансом між юридичною особою, з якої здійснено виділ, та новоствореною особою.»

Верховний Суд зазначає, що правова позиція, яка викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 905/1956/15, стосується субсидіарної відповідальності юридичної особи, з якої був здійснений виділ за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу (частина третя статті 109 ГПК України). Відповідно, у цьому випадку для встановлення факту правонаступництва визначальним чинником є перехід до нової юридичної особи як правонаступника за розподільчим балансом всіх або частини зобов`язань юридичної особи, з якої був здійснений виділ, та щодо яких існує судове рішення і відповідне виконавче провадження.

У справі № 922/4519/14 (справа, в якій Велика Палата Верховного Суду уточнила правову позиції висловлену нею у постанові від 26.06.2019 справі № 905/1956/15) до юридичної особи, яка утворилася внаслідок виділу, не перейшли зобов`язання юридичної особи, з якої був здійснений виділ згідно з розподільчим балансом.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові від 26.06.2019 у справі №905/1956/15 слід розглядати ураховуючи і висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №922/4519/14, оскільки Велика Палата Верховного Суду уточнила правову позицію, висловлену нею у постанові від 26.06.2019 у справі №905/1956/15.

Вищевказані правові висновки Верховного Суду у цих справах обґрунтовано тим, що до юридичної особи, яка утворилася внаслідок виділу, не перейшли/чи перейшли зобов`язання юридичної особи, з якої був здійснений виділ згідно з розподільчим балансом.

Системний аналіз положень частин третьої та четвертої статті 109 ЦК України дозволяє дійти висновку, що субсидіарна відповідальність нової юридичної особи, створеної шляхом виділу з основного боржника, настає лише щодо зобов`язань, які виникли до виділу та створення нової юридичної особи, а не щодо зобов`язань, які виникнуть у майбутньому (після виділу).

У постанові Верховного Суду від 25.03.2021 у справі №910/11030/18 викладено правову позицію, що для здійснення заміни первісного боржника основним та субсидіарним, відповідно до статті 109 Цивільного кодексу України, визначальним є, зокрема, момент створення нової юридичної особи шляхом виділення. Так, зобов`язання, які виникли після такого створення юридичної особи, виключають можливість понесення новоствореною юридичною особою, що утворена внаслідок виділу, відповідальності за зобов`язання юридичної особи з якої був здійснений виділ.

У зв`язку з цим для вирішення питання щодо можливості субсидіарної відповідальності юридичної особи, створеної шляхом виділу, важливим є і визначення моменту виникнення зобов`язань у основного боржника.

Судом встановлено, що на позачергових загальних зборах акціонерів Публічного акціонерного товариства «Київенерго», результати яких оформлено протоколом № 3/2017 від 13.11.2017, на виконання п. 13 Розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» щодо обов`язку вертикально інтегрованого суб`єкта господарювання (Публічного акціонерного товариства «Київенерго») вжито заходи для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання, прийнято рішення про реорганізацію Публічного акціонерного товариства «Київенерго» шляхом виділу з нього нового акціонерного товариства - оператора системи розподілу, а саме - Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», статутний капітал якого становитиме 21672856,00 грн.

Загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», які оформлено протоколом № 1/2017 від 22.12.2017, засновано нове акціонерне товариство - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі».

Крім того, позачерговими загальними зборами Публічного акціонерного товариства «Київенерго», результати яких оформлено протоколом № 4/2017 від 22.12.2017, прийнято рішення, яким затверджено розподільний баланс між Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» та Публічним акціонерним товариством «Київенерго» станом на 30.09.2017 та затверджено план виділу (що є додатком до рішення).

Зокрема, п. 2.3 рішення № 4/2017 від 22.12.2017 встановлено, що згідно ч. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в частині прав та обов`язків, а саме:

пов`язаних із провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та із провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами за договорами на постачання електричної енергії та про користування електричною енергією;

за укладеними договорами про приєднання до електричних мереж; за укладеними договорами спільного використання технологічних електричних мереж;

за договорами, укладеними з державним підприємством, що провадить діяльність з оптового постачання електричної енергії, судовими рішеннями, прийнятими у справах щодо цього підприємства;

за кредитними договорами, договорами застави, поруки, обумовленими провадженням діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом та провадженням діяльності з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електромережами;

за зобов`язаннями, пов`язаними з купівлею-продажем, ремонтом, будівництвом та іншими операціями з майном, яке забезпечує діяльність оператора системи розподілу;

за зобов`язаннями, пов`язаними з емісією, володінням цінними паперами та іншими зобов`язаннями, пов`язаними з власними або придбаними цінними паперами.

Пунктом 2.5 рішення № 4/2017 від 22.12.2017 встановлено, що до моменту отримання Приватним акціонерним товариством «ДТЕК Київські електромережі» відповідних ліцензій та затвердження для нього відповідних тарифів діяльність, права та обов`язки (зобов`язання) у правовідносинах, визначених у п. 2.3 цього рішення, здійснюватиме Публічне акціонерне товариства «Київенерго», але в будь-якому разі не пізніше ніж до 11.12.2018 (з огляду на вимоги абз. 14 ч. 13 розділу ХVІІІ «;Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Пунктом 2.6 рішення № 4/2017 від 22.12.2017 встановлено, що Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські Електромережі» є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго» також в частині прав та обов`язків (зобов`язань) у цивільних та господарських правовідносинах з розподілу електричної енергії та постачання електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», які виникли або були набуті у період між датою, на яку складено розподільний баланс Публічного акціонерного товариства «Київенерго» та датою фактичної передачі прав та обов`язків (зобов`язань) за актами приймання-передачі майна, майнових і немайнових прав та обов`язків (зобов`язань).

16.02.2018 проведена державна реєстрація Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 2.3. Статуту Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі», затвердженого загальними зборами акціонерів Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (протокол № 1/2017 від 22.12.2017) (далі - Статут), товариство є правонаступником Публічного акціонерного товариства «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільним балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії».

Відповідно до п. 4.2. Статуту предметом діяльності товариства є, в тому числі, розподілення (передача (розподіл) місцевими (локальними) електричними мережами) електричної енергії, постачання електричної енергії, що також відображено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, де в розділі «Види діяльності» товариства зазначено: «Код КВЕД 35.13 Розподілення електроенергії (основний)».

Підсумковий (завершальний) розподільний баланс ПАТ «Київенерго» було складено 28.02.2018, в якому визначено, в якій частині ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» є правонаступником.

Рішенням загальних зборів акціонерів ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» № 1/2018 від 29.11.2018 (п. 2.1) погоджено підсумковий (завершальний) розподільний баланс між ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та ПАТ «Київенерго» станом на 28.02.2018, з метою врахування змін у складі (вибуття та набуття) майна та загальної вартості майна, змін у складі та структурі майнових прав та обов`язків (зобов`язань), що виникли у результаті здійснення ПАТ «Київенерго» діяльності з розподілу та постачання електричної енергії відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» та які відображено в обліку у відповідності до п.п. 2.7, 2.8 протоколу № 4/2017 позачергових Загальних зборів ПАТ «Київенерго» від 22.12.2017.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 жовтня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотой Мандарин Ойл» (далі - поклажедавець) та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»(далі -зберігач) було укладено договори зберігання № 171008-К, № 175 (надалі -Договори), відповідно до умов яких позивач передав, а відповідач в свою чергу прийняв на зберігання мазут марки М-100 у загальній кількості 74839,072 тонн (в перерахунку на суху масу).

10 лютого 2009 року позивач, керуючись п.2.5 Договору №171008-К звернувся до відповідача з вимогою про повернення мазуту марки М-100 в кількості 40990,759 тонн (в перерахунку на суху масу) переданого за Договором №171008-К та мазуту марки М-100 в кількості 33848,313 тонн переданого за Договором №175 (в перерахунку на суху масу), з повідомленням позивача про банківські реквізити АК «Київенерго» для оплати послуг зі зберігання та наливу Мазуту, про порядок, умови та час подачі залізничних цистерн для його наливу до місця зберігання Мазуту М-100, а також повідомленням порядку, умов та час для проведення будівельно-монтажних робіт щодо підготовки схеми наливу мазуту в залізничні цистерни в місці зберігання Мазуту М-100 (до Філіалу «Теплоелектроцентраль № 5 Київенерго», адреса: 01013, м. Київ, вул. Промислова, 4 та до Філіалу «Теплоелектроцентраль №6 Київенерго», адреса: 02660, м. Київ, вул. Пухівська, 1а), що засвідчується листами №26/2 від 09.02.2009 року та №25 від 09.02.2009 року, належним чином завіренні копії долучені до матеріалів справи.

Відповідач своїми листами №Д19/1016 від 16 лютого 2009 року та №Д19/1017 від 16 лютого 2009 року повідомив позивача про неможливість виконання умов Договорів щодо повернення мазуту марки М-100 у зв`язку з технологічними причинами, пояснюючи це тим, що під`їзні колії електроцентралей постійно зайняті цистернами з мазутом, який зливається в резервуари, а тому технологічно на цей час процедуру наливу мазуту, з незалежних від відповідача причин, провести неможливо.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, спірне майно - мазут марки-100, був отриманий позивачем, від Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ресурси» за Договором поставки №27/05м від 04.07.2008 року.

Позивач за поставлений мазут розрахувався частково, у зв`язку з чим, 31.10.2008 року між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Ресурси», укладено Додаткову Угоду №3 до Договору поставки №27/05м від 04.07.2008р., за умовами якої, позивач зобов`язувався повернути, а постачальник прийняти неоплачений товар в кількості 51711,975 тонн.

Судом було встановлено, що відповідач мазут марки М-100 загальною кількістю 74839,072 тонн заставною вартістю 164645958,40 грн., з яких 24627,097 тонн належить позивачу, 25381,67 тонн належить ТОВ «Торговий дім «Ресурси» та 24830,305 тонн належних ДП «Стальінвест`ТОВ «Донметалзбут» не повернув, належних доказів на спростування обставин, викладених позивачем та третіми особами відповідач не надав.

Тобто, спір у справі №41/207 виник з правовідносин, які не пов`язані з ліцензованою діяльністю з розподілу електричної енергії або майном, яке забезпечує діяльність ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» як оператора системи розподілу відповідно до ч. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії».

Крім того, подаючи до суду заяву, заявник стверджує, що обов`язки боржника за судовим рішенням у справі №41/207 були передані від Акціонерного товариства «К.Енерго» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі».

Однак, суд вважає необґрунтованими вказані доводи заявника, оскільки з Розшифровки активів, зобов`язань та капіталу, що були передані до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» (Додаток 2_П до підсумкового (завершального) розподільчого балансу) не вбачається, що зобов`язння за правовідносинами, якими були предметом розгляду у справі №41/207, були передані від Акціонерного товариства «К.Енерго» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі».

У частині 3 статті 109 Цивільного кодексу України зазначено, що юридична особа, що утворилася внаслідок виділу, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями юридичної особи, з якої був здійснений виділ, які згідно з розподільчим балансом не перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Юридична особа, з якої був здійснений виділ, несе субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями, які згідно з розподільчим балансом перейшли до юридичної особи, що утворилася внаслідок виділу. Якщо юридичних осіб, що утворилися внаслідок виділу, дві або більше, субсидіарну відповідальність вони несуть спільно з юридичною особою, з якої був здійснений виділ, солідарно.

Як вбачається з прохальної частини поданої ТОВ «Торговий дім «Ресурси» до суду заяви, заявник просив суд замінити в господарській справі № 41/207 (виконавче провадження ВП №13930081) боржника Акціонерне товариство «К.Енерго» на двох боржників - Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» як основного боржника та Акціонерне товариство «К.Енерго» як субсидіарного боржника, стверджуючи, що зобов`язання за правовідносинами, які були предметом розгляду у справі №41/207, були передані від Акціонерного товариства «К.Енерго» до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі».

Місцевий суд правильно зазначив, що в силу положень законодавства та статуту ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» новостворена в результаті виділу юридична особа (ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі») є правонаступником ПАТ «Київенерго» в частині переданих йому майна, прав та обов`язків згідно з розподільним балансом, а також в частині прав та обов`язків, що визначені частиною 13 розділу XVII Закону України «Про ринок електричної енергії».

Отже, встановивши, що зобов`язання, які були предметом дослідження у справі №41/207 не пов`язані з ліцензованою діяльністю з розподілу електричної енергії або майном, яке забезпечує діяльність ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», як оператора системи розподілу відповідно до ч. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» і не були передані за розподільчим балансом від АТ «К.Енерго» до ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заяви ТОВ «Торговий дім «Ресурси» про заміну боржника у справі №41/207 (АТ «К.Енерго») на двох боржників - ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», як основного боржника, та АТ «К.Енерго», як субсидіарного боржника.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 зазначила, що суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати Верховного Суду.

Так, остання правова позиція Великої Палати Верховного Суду щодо порядку заміни первісного боржника у виконавчого провадженні двома боржниками в разі виділу з саме акціонерного товариства викладена у постанові від 20.04.2022 у справі №910/2615/18, яку колегія суддів вважає за необхідне врахувати у вирішенні даного питання.

Так, у вказаній постанові (п.п.6.25-6.30) зазначено, що:

« 6.25. Отже, судове рішення, яким вирішено спір між кредитором та основним боржником щодо стягнення заборгованості та визначено розмір такої заборгованості, не може мати преюдиційного значення для субсидіарного боржника (подібна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №921/730/13-г/3).

6.26. При цьому в разі коли первісний боржник зобов`язань перед кредитором за розподільчим балансом не передавав та залишається основним боржником за зобов`язаннями, щодо яких винесено судове рішення, стягувач не втрачає права та можливості звернення до особи, яку він вважає субсидіарним боржником, з окремим позовом.

6.27. При розгляді справи про звернення кредитора з позовом до субсидіарного боржника останній може заперечувати проти суми заборгованості за зобов`язанням, навіть якщо вона встановлена судовим рішенням у справі за позовом кредитора до основного боржника, зокрема доводити, що сума боргу є меншою або відсутня взагалі.

6.28. Заміна ж основного боржника у виконавчому документі на двох боржників - основного та субсидіарного - без існування судового рішення щодо останнього позбавить субсидіарного боржника можливості реалізації в повному обсязі своїх процесуальних прав, які б він мав можливість реалізувати під час позовного провадження.

6.29. Щодо ж до захисту прав кредитора, то умови та порядок такого захисту, зокрема, при виділі з акціонерного товариства були передбачені статтею 82 Закону України «Про акціонерні товариства» (у редакції, чинній на час виникнення спору). Так, протягом 30 днів з дати прийняття загальними зборами рішення про припинення акціонерного товариства шляхом поділу, перетворення, а також про виділ, а в разі припинення шляхом злиття або приєднання - з дати прийняття відповідного рішення загальними зборами останнього з акціонерних товариств, що беруть участь у злитті або приєднанні, товариство зобов`язане письмово повідомити про це кредиторів товариства і опублікувати в офіційному друкованому органі повідомлення про ухвалене рішення. Публічне товариство зобов`язане також повідомити про прийняття такого рішення кожну фондову біржу, на якій воно пройшло процедуру лістингу. Кредитор, вимоги якого до акціонерного товариства, діяльність якого припиняється внаслідок злиття, приєднання, поділу, перетворення або з якого здійснюється виділ, не забезпечені договорами застави чи поруки, протягом 20 днів після надіслання йому повідомлення про припинення товариства може звернутися з письмовою вимогою про здійснення на вибір товариства однієї з таких дій: забезпечення виконання зобов`язань шляхом укладення договорів застави чи поруки, дострокового припинення або виконання зобов`язань перед кредитором та відшкодування збитків, якщо інше не передбачено правочином між товариством та кредитором. У разі якщо кредитор не звернувся у строк, передбачений цією частиною, до товариства з письмовою вимогою, вважається, що він не вимагає від товариства вчинення додаткових дій щодо зобов`язань перед ним. Злиття, приєднання, поділ, виділ або перетворення не можуть бути завершені до задоволення вимог, заявлених кредиторами. Якщо розподільний баланс або передавальний акт не дає можливості визначити, до кого з правонаступників перейшло зобов`язання або чи залишилося за ним зобов`язаним товариство, з якого був здійснений виділ, правонаступники та товариство, з якого був здійснений виділ, несуть солідарну відповідальність за таким зобов`язанням.

6.30. З викладеного можна виснувати, що законодавець врегулював питання забезпечення прав позивача як кредитора акціонерного товариства у випадку виділу з такого, пов`язавши можливість здійснення процедури виділу із задоволенням вимог кредитора. Також під час судового розгляду кредитор як позивач наділений процесуальним правом звертатися до суду із заявою про вжиття заходів забезпечення свого позову, якщо існують обставини, які істотно ускладнюють чи унеможливлюють виконання рішення суду, ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.»

Отже, у випадку виділу з акціонерного товариства статтею 82 Закону України «Про акціонерні товариства» передбачений окремий порядок захисту майнових прав кредиторів.

Кредитор вправі звернутися до суду з окремим позовом до субсидіарного боржника в порядку позовного провадження.

Отже, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що у разі коли первісний божник зобов`язань перед кредитором за розподільчим балансом не передавав такі зобов`язання юридичній особі, що утворилася внаслідок виділу, то заміна основного боржника у виконавчому документі на двох боржників - основного та субсидіарного можлива за умови наявності судового рішення про стягнення з субсидіарного боржника таких зобов`язань, разом з тим, захист майнових прав кредитора при виділі з акціонерного товариства передбачений ст. 82 Закону України «Про акціонерні товариства».

Порядок пред`явлення позову до субсидіарного боржника визначений ст. 619 ЦК України.

В даному випадку, відсутність судового рішення про стягнення з ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» як субсидіарного боржника заборгованості, що стягнута з АТ «К.Енерго» судовим рішенням у справі № 41/207 унеможливлює задоволення заяви стягувача про заміну сторони виконавчого провадження.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2020 №4241/03, §54, ЄСПЛ) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що скаржнику надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у апеляційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно з ч. 1 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

Судові витрати

З огляду на те, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, судовий збір за подання апеляційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 255, 269, 271, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ресурси" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду міста Києва від 23.12.2022 у справі №41/207 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови підписано - 08.05.2023 (у зв`язку з перебуванням судді Владимиренко С.В. у відпустці з 24.04.2023 по 07.05.2023).

Головуючий суддя І.П. Ходаківська

Судді А.М. Демидова

С.В. Владимиренко