ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 серпня 2010 р. Справа № 2-а-2607/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Курко Олега Петровича,
при секретарі судового засідання: Задерей Ірині Василівні
за участю позивача : ОСОБА_1
представника відповідача : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці матеріали справи
за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до: державної податкової інспекції у м. Вінниці
про: визнання дій протиправними та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій
ВСТАНОВИВ :
Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дії ДПІ у м. Вінниці по призначенню та проведенню планової перевірки, яка проводилась 27.05.2010р. та скасування рішення відповідача від 02.06.2010р. № НОМЕР_1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що планова перевірка його господарської одиниці проведена ДПІ у м. Вінниці без достатніх на те підстав та повноважень, всупереч Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.09 № 502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" та ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Крім того, вважає що застосування штрафних (фінансових) санкцій до суб'єктів господарювання за невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків згідно п.4 ст. 17 Закону України від 06.07.95 р. N 265-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" може мати місце лише в сумі 340 грн., а не за кожен день не друкування Z-звітів.
Відповідач вимоги позивача не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях, звернувши увагу на той факт, що в межах повноважень, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Законом України "Про державну податкову службу", органи ДПС мають право здійснювати контроль за порядком проведення готівкових розрахунків за товари та послуги. Перевірка належної позивачу господарської одиниці здійснювалась у відповідності до згаданих правових актів, а тому є законною, а рішення про застосування штрафних санкцій правомірним, оскільки випливає із суті виявленого порушення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив, що за результатами проведеної працівниками ДПІ у м. Вінниці перевірки за дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій в господарській одиниці - бару в приміщенні кафе "Фазенда", розташованого за адресою: вул. Пирогова, 131 в м. Вінниці, висновки якої відображені в акті перевірки від 27.05.2010р., відповідачем прийнято рішення № НОМЕР_1 від 02.06.2010р. про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій на суму 5100 грн. за порушення пунктів 1, 4, 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". При цьому судом встановлено, що позивачем фактично оскаржується рішення в частині 4760 грн. за порушення п. 9 ст. 3 Закону про РРО.
Даючи правову оцінку діям відповідача по проведенню згаданої перевірки суд в першу чергу звертає увагу на те, що статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначаються Законом України "Про державну податкову службу в Україні" від 04.12.90 р. N 509-XII ( 509-12 ).
Відповідно до статті 15 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Відповідно до ст. 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в України" позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Згідно ст. 16 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Стосовно перевірок суб'єктів господарювання щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій органами державної податкової служби, то згідно з пунктом 3.1. Наказу ДПА України від 27.05.2008, № 355 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок платників податків" працівниками органів ДПС здійснюються відповідно до щомісячних планів органу ДПС планові перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових операцій у готівковій та/або безготівковій формі, а також операцій купівлі-продажу іноземної валюти (далі - розрахункові операції) та касових операцій, а також наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій та позапланові перевірки у випадках, передбачених законодавством, на підставі рішення керівника органу державної податкової служби.
Як зазначено у пункті 3.2 цього Наказу перевірки щодо контролю за здійсненням суб'єктами господарювання розрахункових та касових операцій, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію, патентів і ліцензій проводяться групою у складі не менше двох посадових осіб органів ДПС за наявності у них службових посвідчень та направлення на перевірку.
Тобто, у межах повноважень, визначених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" органи Державної податкової служби проводять планові перевірки згідно з затвердженими керівником податкових органів планами-графіками і за наявності направлень на перевірку.
Статті 15 та 16 Закону про РРО не містить механізму та умов допуску посадових осіб органів державної податкової служби до проведення планових виїзних перевірок, посилаючись на інші норми законодавства, якими в даному випадку є положення пунктів 1 частини 1, частини 2 статті 112 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
За приписами згаданих норм посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби.
Як свідчать матеріали справи перевірка позивача проведена посадовими особами ДПІ у м. Вінниці у відповідності до належним чином оформлених направлень № 889/23 та № 890/23 від 27.05.2010р., примірники яких були вручені до початку проведення перевірки особі, присутній при перевірці. Тобто, організація та проведення такої перевірки є правомірною.
При цьому суд звертає увагу на те, що у питаннях застосування реєстраторів розрахункових операцій Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" є спеціальним, а тому інші акти законодавства, у тому числі й Закон України "Про державну податкову службу в Україні", застосовуються тільки в частині, не врегульованій Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Норми статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо обов’язкового письмового повідомлення за 10 днів до проведення планової перевірки застосовуються лише в частині перевірок платників податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), а не у випадку перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу, що мало місце в даній справі. Таким чином дії відповідача щодо організації перевірки СПД ОСОБА_1 вчинені в межах наданих повноважень та у спосіб що відповідає законам України.
А отже, посилання позивача на частину 4 статті 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" є безпідставним, так як зазначена норма до спірних правовідносин застосуванню не підлягає з огляду на характер здійснюваного відповідачем контролю - за додержанням підприємством порядку проведення розрахунків за товари (послуги), а не відносно виїзних перевірок за окремими видами зобов’язань, що помилково вважає позивач.
Суд також не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачем вимог постанови КМУ від 21.05.2009 р. N 502 "Про тимчасові обмеження щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період до 31 грудня 2010 року" (надалі за текстом - постанова КМУ) з огляду на таке.
Основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначені однойменним Законом України від 05.04.2007р. № 877-V.
Згідно статті 2 цього Закону державний нагляд (контроль) не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення контролю за дотриманням бюджетного і податкового законодавства, контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків, тощо. Таким чином Закон України від 05.04.2007р. № 877-V та постанова КМУ від 21.05.2009 р. N 502 не підлягає застосуванню до відносин, пов’язаних зі здійсненням органами державної податкової служби порядку проведення перевірок згідно Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
З огляду на викладене позов в частині визнання протиправними дій ДПІ у м. Вінниці по призначенню та проведенню планової перевірки є безпідставним.
Що ж до суті самого порушення яке оскаржується, то як зазначено в акті перевірки від 27.05.2010р. позивачем на порушення п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не забезпечений щоденний друк фіскальних звітних чеків за 2010 рік: за 07.01.2010р., 22.02.2010р., 10.03.2010р., 01.04.2010р., 04.04.2010р., 07.04.2010р., 20.04.2010р., 23.04.2010р., 27.04.2010р., 29.04.2010р., 06.05.2010р., 11.05.2010р., 17.05.2010р. та за 26.05.2010р.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що за не зберігання в книзі ОРО фіскальних звітніх чеків має нести відповідальність у розмірі фінансової санкції - двадцять неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн., а не 4760 грн.
Проте, з таким висновком суд погодитись не може.
Згідно п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Так, пунктом 4 статті 17 цього ж Закону передбачено, що за порушення наведених вище вимог до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
Таким чином фінансова санкція у вигляді штрафу застосовується за не друкування та не зберігання в книзі ОРО кожного фіскального звітного чеку.
Перевіркою встановлено і не заперечується позивачем факт не друкування та не зберігання 14 фіскальних звітних чеків, що є порушенням порядку проведення розрахунків і складається із тотожних порушень, що мають однаковий склад, відповідальність за яке передбачена п. 4 ч. 1 ст. 17 Закону № 265/95-ВР.
За наявності множинності порушень, які вчинені в різний час, фінансова санкція застосовується у сукупному розмірі, в даному випадку - по 340 грн. за не зберігання кожного фіскального звітного чеку за певні дні роботи касового апарату. А отже ДПІ у м. Вінниці правомірно застосовано до позивача штрафні санкції в сумі 4760 грн. за 14 фактів не зберігання фіскальних звітних чеків ( 14 х 340).
Наведене підтверджує те, що оскаржуване рішення ДПІ у м. Вінниці № НОМЕР_1 від 02.06.2010р. є правомірним, і не підлягає скасуванню.
Частина друга статті 19 Конституції України зобов'язує органи державної влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до положень, закріплених статтею 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до пункту 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В судовому засіданні встановлено, що оскаржувані дії та рішення відповідача відповідають критеріям щодо правомірності в контексті статті 2 КАС України, і підстав для визнання їх протиправними не має.
З огляду на викладене в позові слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови оформлено: 20.08.10
Суддя Курко Олег Петрович
18.08.2010