ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Вінниця, вул. Островського, 14

тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua

____________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2010 р.           Справа № 2-а-876/10/0270

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Сауляка Юрія Васильовича,

при секретарі судового засідання: Колодійчуку О.В.,

за участю представників сторін:

позивача : ОСОБА_1,

відповідача : ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці

до: Підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області

про: визнання неправомірними дій, скасування постанови про стягнення виконавчого збору та вимоги державного виконавця

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці (далі – Позивач) звернулося з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області (далі – Відповідач) про визнання неправомірними дій щодо стягнення виконавчого збору в сумі 850 гривень та скасування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 850 гривень від 25.09.2009 року.

Адміністративний позов обґрунтовується тим, що Позивач вважає безпідставною та необґрунтованою постанову Відповідача про стягнення з нього виконавчого збору в сумі 850 гривень, оскільки він здійснив усіх передбачених чинним законодавством заходів для добровільного виконання рішення суду. А відтак підстав для примусового виконання рішення суду та стягнення виконавчого збору ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці не вбачає.

Не погоджуючись з такими діями та рішенням Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з даним позовом.

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просив суд позов задовольнити.

Відповідач - Відділ примусового виконання рішень державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області надав суду письмові заперечення, які суд долучив до матеріалів адміністративної справи. Окрім того, під час судового засідання в особі свого представника суду пояснив, що державною виконавчою службою були дотримані вимоги законодавства щодо відкриття виконавчого провадження, а оскільки вимога про виконання судового рішення у встановлений строк дотримана не була, Відповідач, керуючись положеннями Закону України «Про виконавче провадження», видав постанову про накладення виконавчого збору на боржника.          

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Постановою Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Вінницькій області від 28.04.2009 р. було відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №22-а-10517/08, виданим 22.04.2009р. Вінницький окружним адміністративним судом (далі - ВОАС) про виконання судового рішення, винесеного на користь позивача, в адміністративній справі за позовом ОСОБА_4О до УПФ України в Ленінському районі м. Вінниці про перерахунок пенсії (а.с.22).

За рішенням Вінницького окружного адміністративного суду зобов’язано Позивача провести перерахунок пенсії ОСОБА_4

Зазначеною постановою Відповідача про відкриття виконавчого провадження від 28.04.2009 року боржнику ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України було надано строк для добровільного виконання рішення суду до 05.05.2009 року.

Позивач розглянув постанову державного виконавця від 28.04.2009 року та своїм листом від 05.05.2009 року вих. №677/06-38-2/02 повідомив державну виконавчу службу про неможливість виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду щодо перерахунку пенсії ОСОБА_4 у зв’язку із його незрозумілістю, крім того, УПФ у Ленінському районі м. Вінниці у своєму листі просив зупинити виконавче провадження до роз’яснення постанови Вінницького окружного адміністративного суду.

06.05.2009 року Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду із заявою про роз’яснення постанови цього суду по адміністративній справі №22-а-10517/08, що стверджується відповідною заявою в матеріалах справи.

Як встановлено судом, реагування на зазначений вище лист ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці від 05.05.2009 року вих. №677/06-38-2/02 Відповідачем здійснено не було.

Натомість 18.05.2009 року та 03.06.2009 року державним виконавцем Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області повторно направлено вимогу про виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду.

На зазначені вимоги Позивач листом від 22.05.2009 року вих. 774/06-38-2/02 повторно повідомив, що постанову ВОАС по справі №22-а-10517/08 виконати не можливо у зв’язку із її незрозумілістю, а судове засідання щодо її роз’яснення призначено на 28 травня 2009 року.

16.06.2009 року Відповідач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з заявою про роз’яснення рішення суду по справі №22-а-10517/08, у зв’язку із чим 17.06.2009 року ним була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження.

07.09.2009 року Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області було поновлено виконавче провадження на підставі на підставі ч. 5 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки ухвалою ВОАС від 30.06.2009 року, яка набрала законної сили 06.07.2009 року, заяву державного виконавця про роз’яснення рішення суду залишено без розгляду. Цього ж дня Позивачу направлено вимогу щодо виконання рішення суду в термін до 14.09.2009 року.

В той час як в липні 2009 року Позивачем було виконано вимогу щодо перерахунку пенсії ОСОБА_4 добровільно, про що останній повідомив Відповідача своїм листом від 14.09.2009 року.

А 25.09.2009 року Підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області було винесено постанову про стягнення з Позивача виконавчого збору в сумі 850 гривень.

Порядок прийняття виконавчого документу до виконання встановлений у ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» вiд 21.04.1999 № 606-XIV (далі-Закон № 606-XIV), якою встановлено, що державний виконавець зобов’язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред’явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом та пред’явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Вимоги, яким повинен відповідати виконавчий лист, виданий за судовим рішенням, встановлені у ст. 19 Закону № 606-XIV, згідно з якою у виконавчому листі, зокрема, зазначаються дата і номер рішення, за яким видано виконавчий лист, резолютивна частина рішення, дата набрання чинності, строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Визначаючись щодо вимоги позивача стосовно скасування постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області від 25.09.2009 р., суд виходить з наступного.

Статтею 5 Закону № 606-XIV встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження та їх клопотання.

Аналіз положень цієї статті дає змогу говорити про те, що на усі звернення, які надходять від сторін у виконавчому провадженні, державний виконавець повинен у встановленому законодавством порядку реагувати.

Водночас, як було встановлено судом, на заяву Позивача від 05.05.2009 року вих. №677/06-38-2/02 про зупинення виконавчого провадження через неможливість виконання рішення суду у зв’язку із його незрозумілістю Відповідач жодним чином не відреагував, натомість, продовжив надсилати вимоги щодо виконання рішення суду.

Хоча в даному випадку законодавець надав Відповідачеві право в таких випадках зупиняти виконавче провадження, про що свідчить ч.1 ст. 35 Закону «Про виконавче провадження», згідно із якою виконавче провадження може бути зупинено у разі звернення державного виконавця до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення рішення, що підлягає виконанню, про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

А тому зазначена пасивність Відповідача розцінюються судом протиправною.

Разом із тим, судом встановлено, що згодом 16.06.2009 Відповідач звертався до ВОАС за роз’ясненням його рішення, зупиняючи при цьому виконавче провадження, і останньому було відмовлено у цьому.

В той час як у липні 2009 року Позивачем фактично добровільно було виконано рішення ВОАС та перераховано пенсію ОСОБА_4

Як свідчать положення ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом, а в разі невиконання рішення немайнового характеру в строк, встановлений для добровільного його виконання, з боржника після повного виконання рішення в тому ж порядку стягується виконавчий збір у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - громадянина і в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - з боржника - юридичної особи.

Однак, судом не вбачається в діях Позивача порушень вимог державного виконавця. Навпаки, суд вважає, що останнім здійснено усіх заходів передбачених чинним законодавством щодо добровільного виконання рішення суду.

Так, останній фактично тимчасово не міг виконати рішення суду у зв’язку із його незрозумілістю, і лише після розгляду Вінницьким окружним адміністративним судом питання про роз’яснення рішення суду, Позивач виконав зазначене рішення.

За наведених вище обставин, суд вважає, що рішення про стягнення з Позивача виконавчого збору не містить під собою жодних правових підстав, оскільки під час розгляду справи судом було встановлено факт добровільного виконання рішення суду. Разом із тим, судом було встановлено що Позивачем все-таки 29.01.2020 року було сплачено виконавчий збір в сумі 850 гривень.

Таким чином, суд критично оцінює відсутність реакції Відповідача на відповідні звернення до нього з боку ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці, а при цьому повторне надсилання вимог про виконання рішення суду неправомірним, та таким, що суперечить ч 2 ст. 19 Конституції України, згідно із якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язання діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд, перевіривши оскаржувану позивачем постанову з урахуванням вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно із якою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку, прийшов до висновку, що дана постанова про стягнення виконавчого збору не відповідає вимогам чинного законодавства, прийнята не об’єктивно та не обґрунтовано, є не правомірною, а тому позов задоволенню не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб’єкти владних повноважень зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об‘єктивному дослідженні.

Системно проаналізувавши норми чинного законодавства України та встановлені обставини адміністративної справи, суд вважає, за необхідне скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про стягнення з виконавчого збору в сумі 850 гривень від 25.09.2009 року.

З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Крім того, відповідно до п. 34 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 21.01.1993 року № 7-93 ограни Пенсійного фонду України, до яких належить позивач у справі, звільнені від сплати державного мита (судового збору).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати постанову Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про стягнення з ОСОБА_3 Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Вінниці виконавчого збору в сумі 850 гривень від 25.09.2009 року.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови оформлено: 26.03.10р.

Суддя          Сауляк Юрій Васильович

25.03.2010