ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 березня 2010 р. Справа № 2-а-1060/10/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Курко Олега Петровича,
при секретарі судового засідання: Савченко Олені Олегівні
за участю представника позивача : ОСОБА_1
відповідача : ОСОБА_2
перекладача : ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Ленінського районного відділу Вінницького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Вінницькій області
до: громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2
про: примусове видворення за межі України
ВСТАНОВИВ :
Ленінський районний відділ Вінницького міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ у Вінницькій області (Ленінський РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області) звернувся в суд з позовом до громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, про примусове видворення за межі України.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідач в Україні перебуває на нелегальному становищі, дозволу на працевлаштування в Україні не має, приймаючої сторони, законних джерел існування на території України в цілому не виявлено. До визначеного терміну, а саме 16.03.2010р. територію України не покинув, фактично перейшов на нелегальне становище, що є підставою для його примусового видворення.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу докази.
Відповідач в судовому засіданні проти позову не заперечив та заявлені вимоги Ленінського РВ ВМУ ГУМВС України у Вінницькій області визнав в повному обсязі, зробивши відповідну усну заяву.
Суд, вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін приходить до висновку, що позов є обґрунтований, а тому підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Правовідносини, які виникли між сторонами регулюються Законом України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" №3929-ХІІ від 04 лютого 1994 року (Закон № 3929), відповідно до статті 1 якого іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України є громадянином (підданим) іншої держави або держав. Згідно статті 2 Закону №3929 іноземці мають ті ж права і свободи та виконують ті ж обов'язки, що і громадяни України, якщо інше не передбачене Конституцією, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України. Таким чином, наявність прав іноземців прямо пов'язана із законністю їх перебування на території України, в разі порушення певних встановлених державою умов їх перебування останні несуть відповідальність відповідно до зазначеного законодавства.
Відповідач - громадянин ОСОБА_4 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, прибув в Україну 11.01.2010р. через КПП "Сімферополь" з приватною метою. Перебуваючи на території України відповідач змінив статус свого перебування, почав займатись торговельною діяльністю на ринках м. Вінниці та області та тимчасово проживав в орендованій квартирі за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 42/51. Як встановлено в судовому засіданні, власного житла, приймаючої сторони, законних джерел існування на території України ОСОБА_2 не має, у шлюбі з громадянкою України не перебуває та ніхто з його близьких родичів не є громадянином України.
Відповідно до ст. 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" 21.01.2010р. начальником СГІРФО Ленінського РВ ВМУ ГУ МВС України у Вінницькій області ОСОБА_2 було скорочено термін перебування на території України до 15.02.2010р. Однак, до зазначеної дати відповідач територію України не покинув.
На виконання вимог ст. 32 Закону № 3929 позивачем 16.02.2010р. прийнято рішення про видворення громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2 за межі території України у добровільному порядку із забороною в’їзду терміном на 6 місяців. З прийнятим рішенням та порядком його оскарження відповідач ознайомлений у той же день та зобов’язався покинути території України до 16.03.2010р.
Відповідно до ч. 5 ст. 32 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Частиною четвертою статті 50 КАС України встановлено, що громадяни України, іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб’єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що вимоги позивача про примусове видворення з території України відповідача підлягають задоволенню, оскільки ґрунтуються на законних підставах.
При цьому суд зазначає, що визнання відповідачем позову в повному обсязі судом приймається, оскільки не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.
Керуючись ст.ст. 50, 70, 71, 79, 86, 94, 136, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Видворити в примусовому порядку за межі України громадянина ОСОБА_4 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 23.03.10
Суддя Курко Олег Петрович
23.03.2010