ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
____________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 лютого 2010 р. Справа № 2-а-5513/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Курко Олега Петровича,
при секретарі судового засідання: Савченко Олені Олегівні
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_1
відповідача : ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Вінницької митниці
до: Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції у Вінницькій області
про: скасування постанов про накладення штрафу від 24.12.09 та від 14.01.10
ВСТАНОВИВ :
Вінницька митниця звернулась до суду з позовом до Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування постанови від 24.12.2009р. про накладення штрафу в розмірі 340 грн. та постанови від 14.01.2010р. про накладення штрафу в розмірі 680 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що застосовуючи санкцію в розмірі 340 грн. за невиконання рішення суду відповідач не звернув уваги на існуванням помилки у номері справи, що робить неможливим його виконання, оскільки при митному оформленні товару за рішенням суду у вантажній митній декларації має обов’язково бути зазначено номер судового рішення на підставі якого проводиться митне оформлення.
На думку позивача інша постанова державного виконавця від 21.01.2010р. теж є протиправною, оскільки виконати судове рішення у справі № 2-а-4752/08 неможливо за відсутності правового механізму повторного проведення митного оформлення вантажу за який сплачено до бюджету податки і який випущений у вільний обіг.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі за обставин, викладених в позові, його доповненнях та додаткових поясненнях. Просив скасувати оскаржувані рішення.
Відповідач в наданих суду письмових запереченнях вимоги позивача не визнав з тих підстав, що оскаржувані постанови про накладення штрафу є законними, оскільки державний виконавець при їх винесенні діяв виключно в межах своїх повноважень, на підставі та відповідно до закону.
В судовому засіданні представник відповідача в задоволенні позову Вінницької митниці просила відмовити.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 19.05.2008 року у справі №2-а-4752/08 за позовом ТОВ "Макарді" до Вінницької митниці про скасування рішень стосовно визначення митної вартості товару позов задоволено частково. Зобов'язано Вінницьку митницю провести митне оформлення аміачної селітри в мішках походженням з республіки Узбекистан виробництва ВАТ "Навоіазот" (м. Навоі) за митною вартістю товару, зазначеною в поданих ТОВ "Макарді" вантажних митних деклараціях №40100004/2008/001795, №40100004/2008/001798 від 05.03.2008 р. та №40100004/2008/001806 від 06.03.2008 року.
29.10.2009 року на виконання вказаного рішення, у зв'язку з набранням ним законної сили, Вінницьким окружним адміністративним судом видано виконавчий лист.
20.11.2009 року за заявою стягувача (ТОВ "Макарді") підрозділом примусового виконання рішень відділу ДВС Головного управління юстиції у Вінницькій області відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа від 29.10.2009 року № 2-а-4752/08 та надано боржнику термін для добровільного виконання - до 27.11.2009 року.
У зв’язку з несвоєчасним отриманням Вінницькою митницею документів виконавчого провадження, постановою державного виконавця від 25.11.2009р. провадження виконавчих дій було відкладено до 04.12.2009р.
10.12.2009р. відповідачем направлена вимога державного виконавця щодо виконання рішення суду в строк до 16.12.2009р.
У відповідь на зазначену вимогу позивач 16.12.2009р. звернувся до відповідача з заявою про ініціювання звернення державного виконавця до суду з заявою про виправлення виявленої помилки у номері рішення, що на думку митного органу ускладнює його виконання.
Листом від 18.12.2009р. за № 10282/03-14 відповідач, з посиланням на ст. 259 КАС України, повідомив про відсутність підстав звернення державного виконавця до суду, та запропонував Вінницькій митниці ініціювати це питання особисто перед судом.
В подальшому, за результатами розгляду заяви позивача від 21.12.2009р. Вінницький окружний адміністративний суд ухвалою від 28.12.2009р. виправив описку, допущену в постанові від 19.05.2008р. по адміністративній справі № 2-а-4752/08, вказавши, що надалі номер адміністративної справи слід читати № 2-а-4752/08.
Однак перед цим, державний виконавець, констатуючи, що його вимога і відповідно судове рішення до 16.12.2009р. та станом на 24.12.2009р. залишились не виконаними без поважних причин, виніс постанову, якою наклав на боржника - Вінницьку митницю штраф в розмірі 340 грн. Згадану постанову направлено на адресу Вінницької митниці листом № 10635/03-15/8 від 24.12.2009р. Цим же листом відповідач вкотре зобов’язав позивача виконати судове рішення, на цей раз до 30.12.2009р.
У зв’язку з невиконанням позивачем до вказаної дати судового рішення, відповідачем, 14.01.2010р. прийнята чергова постанова про накладення на Вінницьку митницю штрафу в розмірі 680 грн.
Проаналізувавши наявні докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову виходячи з наступного.
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження - це сукупність органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом.
Відповідно до статті 5 Закону державний виконавець, зокрема, здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; роз'яснює сторонам їх права і обов'язки.
Державний виконавець при здійсненні виконавчого провадження має право накладати стягнення у вигляді штрафу на громадян і посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати відомості та пояснення по фактах невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи інших порушень вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до статті 6 Закону вимоги державного виконавця є обов'язковими для усіх органів, організацій, посадових осіб, громадян і юридичних осіб на території України.
Невиконання законних вимог державного виконавця тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Частиною другою статті 76 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що у разі невиконання без поважних причин цих вимог державний виконавець застосовує до боржника штрафні санкції чи інші заходи, передбачені законодавством, і призначає новий строк виконання.
Відповідно до частини 1 статті 87 Закону України "Про виконавче провадження", у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, які можуть бути виконані лише боржником, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу в розмірі від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та призначає новий строк для виконання.
А згідно частини 3 цієї ж статті у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає штраф на боржника у подвійному розмірі.
Судом встановлено, що Постанова Вінницького окружного адміністративного суду у справі №2-а-4752/08 від 19.05.2008 року на момент прийняття державним виконавцем оскаржуваних постанов про накладення штрафу набула законної сили, а тому відповідно до частини 1 статті 255 КАС України є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Невідповідність номера постанови з номером виконавчого листа не є тією обставиною яка унеможливлює виконання судового рішення. Позивач був обізнаний зі змістом постанови суду, за якою мав обов’язок вчинити певні дії, та її наслідками, а тому зобов’язаний був її виконувати.
Натомість, державний виконавець здійснював виконавче провадження саме на підставі виконавчого листа, а не судового рішення, і розбіжності в нумерації постанови при вчинені виконавчих дій для нього значення не мають. Тим більше, описка мала місце лише в номері постанови, а не у виконавчому листі. Останній відповідав всім вимогам, що ставляться законом до виконавчих документів, і з відповідним зверненням до суду Вінницька митниця звернулась уже після 16.12.2009р.
Оскільки Вінницька митниця у визначений державним виконавцем строк - до 16.12.2009р. рішення суду по справі № 2-а-4752/08 не виконала, державним виконавцем правомірно винесено постанову від 24.12.2009 року про накладення на боржника штрафу в розмірі 340 грн.
Наступну обов’язкову вимогу державного виконавця у визначений строк позивач теж не виконав, у зв’язку з чим 14.01.2010р. відповідачем винесена нова постанова про накладення штрафу в подвійному розмірі - 680 грн.
Мотиви, на які посилається позивач у своєму позові щодо неможливості виконання судового рішення у справі № 2-а-4752/08 у зв’язку з відсутністю правового механізму повторного проведення митного оформлення вантажу за який сплачені до бюджету податки і який випущений у вільний обіг, не заслуговують на увагу.
Правосуддя в адміністративних справах не може вважатися ефективним, якщо судові рішення адміністративних судів не виконуватимуться. Тобто, судове рішення, що набрало законної сили, має бути виконано.
Ускладнення, що виконання в процесі виконання судових рішень, не звільняють боржника від покладеного на нього обов’язку, оскільки чинним законодавством України запроваджений відповідний механізм вирішення таких проблем.
Так, статтею 263 КАС України, норми якої повністю кореспондуються зі статтею 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено можливість звернення до суду із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
В судовому засіданні встановлено, що на момент прийняття 14.01.2010р. відповідачем постанови про накладення штрафу в розмірі 680 грн. позивач своє право ініціювати перед судом відповідне звернення не реалізував, тобто без поважних причин не виконував судове рішення.
Наведені Вінницькою митницею обставини, які на її думку роблять неможливим виконання судового рішення, не зобов’язують державного виконавця зупиняти виконавче провадження чи відкладати проведення виконавчих дій ( ст.ст. 32, 34 ЗУ "Про виконавче провадження"). Обов’язком державного виконавця у зв’язку з невиконанням судового рішення згідно ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження" є накладення штрафу на боржника, що відповідачем і було здійснено.
А відтак, суд приходить до висновку що постанови Підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Вінницькій області від 24.12.2009р. та від 14.01.2010р. про накладення на Вінницьку митницю штрафу відповідають критеріям щодо правомірності рішення суб’єкта владних повноважень, наведеним у статті 2 КАС України, і підстав для їх скасування суд не знаходить.
З урахуванням викладеного, позовні вимоги Вінницької митниці задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 03.02.10
Суддя Курко Олег Петрович
01.02.2010