Справа № 2-320/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2011 р. м. Щорс

Щорський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Козак В.І.

при секретарі Мирошниченко А.М., Скорій Л.О.,

позивачки ОСОБА_1,

представників позивачки ОСОБА_2, ОСОБА_3,

відповідачок ОСОБА_4, ОСОБА_5,

представника відповідачок ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Щорсі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, треті особи Заріччянська сільська рада Щорського району, Щорська районна державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу, -

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4 та залученої як відповідача ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року, з 01 січня 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року та визнання права власності на 4/6 чистин автомобіля ДЕУ Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1, та 4/6 частин будинку, розташованого в АДРЕСА_1

Ухвалами Щорського районного суду від 03 та 10 листопада 2011 року позов в частині визнання права власності на 4/6 чистин автомобіля ДЕУ Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1, та 4/6 частин будинку, розташованого в АДРЕСА_1, - залишено без розгляду.

У судовому засіданні позивачка просила встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_7 в період з 01 січня 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року, оскільки даний факт їй необхідний для подальшого вирішення долі транспортного засобу, що був придбаний у період їх спільного проживання на спільні кошти з ОСОБА_7 В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила наступне. У 1994 році помер її чоловік. Вона в той час працювала на музичній фабриці у м. Чернігові. До них на фабрику у 1995 році прийшов працювати ОСОБА_7, йому дали кімнату в гуртожитку. Оскільки він також був вільний (розлучений), вини у 1995 році почали жити разом у її квартирі. ОСОБА_7 дуже випивав, тому вона водила його на кодування від алкогольної залежності. З 1996 року ОСОБА_7 почав їздити на заробітки до м. Москва та інших міст, вона також іноді їздила на заробітки. Хоча вони були на заробітках в різних містах, повертаючись додому вони мали спільний бюджет та побут. Вона завжди проводжала ОСОБА_7 до залізничного вокзалу, лаштувала сумки з їжею та чекала його приїзду. Завжди він повертався до неї. Наприкінці 90-х у ОСОБА_7 померла мати, з якою у них були гарні стосунки. Потім ОСОБА_7 періодично їздив до своєї тітки у Щорський район, вона їздила з ним. В той час, коли ОСОБА_7 був на заробітках, вона сама їздила до його тітки допомагати. За час спільного проживання десь після 2000 року вони разом за спільні кошти купували у будинок тітки меблі, холодильник, техніку. Деяку техніку він привозив з м. Москва. У 2007 році ОСОБА_7 переїхав до своєї тітки в с. Заріччя Щорського району та прописався там. Вона поїхала за ним. У зв'язку з тим, що вона працювала половину тижня у Чернігові, вона приїжджала у село до ОСОБА_7 і знаходилася там іншу половину тижня. Потім, в один з днів березня 2008 року вона приїхала до тітки в село і дізналася, що у ОСОБА_7 з'явилася коханка ОСОБА_17, тому вона поїхала до м. Чернігова і більше не поверталася. Потім наприкінці 2009 року їй подзвонив ОСОБА_7 і попросив приїхати. 01 січня 2010 року вона приїхала до нього, тітка вже померла, і залишилася з ним до самої його смерті. Останні півроку життя ОСОБА_7 вона доглядала за ним. Оскільки у нього був рак горла, він вживав тільки рідкі страви, які вона йому готувала. Неодноразово вона возила його до обласної лікарні на лікування. Хоронила його також вона, але документи оформляла сестра, оскільки у неї на той час не було з собою паспорта. При цьому позивачка зазначила, що дочки померлого ні разу не цікавилися батьком, не приїжджали до нього. Приїхали тільки на похорони, трохи побули і поїхали. Ніякої моральної чи матеріальної підтримки протягом всього періоду їх сумісного проживання з ОСОБА_7 діти батьку не надавали. Разом з тим, він постійно дзвонив їм і по можливості приїжджав до них. Дарував подарунки, які вона вибирала. Наступного дня після смерті ОСОБА_7, відповідачки приїхали до господарства в с. Саріччя, де вони разом з померлим мешкали, зірвали замки, ключи від яких були у неї, і забрали речі і автомобіль «ДЕУ Ланос», котрий вони разом з ОСОБА_7 купили у 2007 році, і ключі від якого були у неї і знаходяться по цей день.

Представники позивачки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 також підтримали позовні вимоги ОСОБА_1 та просили їх задовольнити, посилаючись на низку доказів по справі, що підтверджують на їх думку факт її спільного проживання з ОСОБА_7

Відповідачка ОСОБА_4 позов не визнала, зазначивши, що позивачка дійсно іноді спілкувалася з їх батьком, але спільно вони не проживали, спільного побуту не вели. Відповідачка зазначила, що її батьки розійшлися у 90-х роках, після чого батько від них пішов. З тих пір вони спілкувалися з ним коли той дзвонив їй та сестрі або приходив до них. Позивачку вона декілька разів бачила, але наполягає, що вона не жила однією сім'єю з батьком. Перед тим, як поїхати на заробітки у м. Москва, батько говорив, що в нього є якась жінка. Потім вона ще чула в селі Заріччя, що до батька приїжджає у гості якась жінка. Потім приблизно 2008-2009 роки він мешкав з ОСОБА_17, її вона знала, бачила, а позивачку -ні. Декілька разів вона приїжджала з сестрою до батька у село, але позивачку там не бачили. Бачили вони її на похоронах батька. Про хворобу батька вона нічого не знала.

Відповідачка ОСОБА_5 також позов не визнала та надала суду анологічні пояснення.

Представник відповідачок ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав позицію відповідачок та просив відмовити у задоволенні позову за недоведеністю факту спільного проживання однією сім'єю ОСОБА_1 з ОСОБА_7

Представник Заріччянської сільської ради Щорського району Козел М.І суду пояснив, що знав ОСОБА_7 ще з малку. Після того, як він приїхав із заробіток з м. Москви, почав мешкати в селі в будинку тітки. Позивачка приїжджала до нього весь час. У 2007 році він бачив їх разом на весіллі у односельців. При цьому вони вели себе як подружжя. ОСОБА_7 коли захворів, то говорив йому, що не бажає щоб дочки знали про його хворобу.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_8 суду пояснив, що він є двоюрідним братом померлого ОСОБА_7 Після розлучення брат проживав трохи у гуртожитку в м. Чернігові, а потім близько 14 років з позивачкою. Потім у 2008-2009 роках у них щось трапилося і брат з позивачкою розійшлися і він трохи жив з ОСОБА_17, але жили вони погано. Потім брат захворів і до нього повернулася ОСОБА_1. Остання волила його по лікарнях, лікувала, була постійно з ним і хоронила. Дочки брата до нього весь цей час не приїжджали.

Свідок ОСОБА_10 суду пояснила, що вона є рідною сестрою померлого. Після розлучення брат десь з 1995 року був зареєстрований у гуртожитку в м. Чернігові, але проживав у позивачки. Наприкінці 90-х років, ще була жива мати ОСОБА_10, вони всі разом їздили у с. Заріччя до матері. Декілька років брат їздив по заробітках, але коли він приїжджав, то вони разом з ОСОБА_1 їхали у село до тітки. В той час вони разом купували техніку і меблі ,зокрема диван, в будинок тітки. А коли він уїжджав, позивачка готувала йому торби з продуктами. У 2007 році вони купили автомобіль. Брат в цей час жив з ОСОБА_1 то у селі, то у Чернігові у останньої. Потім у них щось трапилося і вони розійшлися, це було у 2008 році. Наприкінці 2009 року брат подзвонив до ОСОБА_1 і вони разом з нею 01 січня 2010 року поїхали у село до брата. З тих пір ОСОБА_1 у нього і залишилася, доглядала і хоронила. Разом з братом позивачка прожила близько 14 років. При цьому відносини у них були як в сім'ї.

Свідок ОСОБА_11 - рідна сестра померлого ОСОБА_7 надала суду аналогічні пояснення та додала, що доглядала брата і займалася похованням ОСОБА_1, але свідоцтво про смерть отримувала вона, оскільки у ОСОБА_1 не було паспорта.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що вона є двоюрідною сестрою померлого ОСОБА_7 Свідок також дала судові аналогічні попереднім свідкам пояснення та додала, що їх з братом покійна мати дуже любила позивачку і тітка гарно до неї відносилася. Коли брат розлучився з дружиною, він пішов з тієї сім'ї і дуже запив. ОСОБА_1 вивела його в люди, закодувала від алкоголю. Він став іншим чоловіком. Коли брат хворів, то позивачка перетирала на сито йому їжу, бо йому було боляче ковтати. ОСОБА_1 не тільки хоронила брата, а й відбувала по ньому поминки. Щоб були на це кошти вона продала електротовари. В той час, як її племінниці -дочки брата ні разу не приїжджали до нього, не брали участь у похованні, на поминки зовсім не приїжджали.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що позивачку і ОСОБА_7 він знає, оскільки вони разом працювали на музичній фабриці, а з 1996 року, коли вони почали жити разом, вони дружили сім'ями. До того часу, як вони почали жити разом ОСОБА_7 дуже випивав. А потім перестав пити, завжди був охайний. Вони разом вели домашнє господарство, ходили до магазинів, на базар, виїжджали на природу разом з його сім'єю, ходили на дні народження. Деякий час він працював у м. Москві разом з ОСОБА_7 При цьому він бачив, як ОСОБА_1 постійного його проводжала з торбами на вокзал та зустрічала по приїзду до м. Чернігова. У 2007 році вони купували автомобіль. У салон їздив він, ОСОБА_1 і син останньої. Вони у нього позичали гроші. Потім, коли ОСОБА_7 захворів, ОСОБА_1 позичала у нього на ліки.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснила, що вона живе поряд з домоволодінням тітки покійного ОСОБА_7 У останнього за весь час вона бачила ОСОБА_1 періодично. Дочок також пару раз бачила.

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що вона працює продавцем в магазині в с.Заріччя. До неї в магазин ходив ОСОБА_7, позивачку не бачила. По селу ходили розмови про те, що до нього приїжджає ОСОБА_1.

Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до переконання про часткову обґрунтованість позовних вимог.

Зі змісту частини 2 та 4 ст. 3 СК України вбачається, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 74 Сімейного Кодексу України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою, поширюються положення глави 8 цього Кодексу «Право спільної сумісної власності подружжя».

Відповідно до ст. 60 Сімейного Кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута під час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином, набуття майна як під час шлюбу, так і під час проживання жінки та чоловіка однією сім'єю, і які не перебувають у шлюбі між собою, створює презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Реєстрація прав на нього лише на ім'я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.

У пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»від 21 грудня 2007 року № 11 роз'яснено, що під час застосування ст.. 74 СК, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі й між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Як встановлено у судовому засіданні, позивачка та ОСОБА_7, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права, обов'язки та турбувалися один про одного з 1995 року, що підтверджено поясненнями свідків, зокрема рідними сестрами покійного та двоюрідними братом та сестрою.

Відповідачки заперечують даний факт, але ж вони спілкувалися з батьком лише іноді, і те у телефонному режимі чи коли батько сам приходив до них. За весь час з 1995 року вони не приїжджали до нього, за винятком двох-трьох разів. Тому суд вважає, що відповідачкам не може бути достеменно відомо з ким мешкав їх батько.

В той час, як вся сім'я померлого постійно з ним спілкувалися і знали ОСОБА_1 як його дружину.

Позивачка надала суду фотокартки, на яких зафіксовані зображення її та ОСОБА_7 то разом з покійною матір'ю останнього, котра померла наприкінці 90-х років, та тіткою, то на дні народження у сестри покійного. На одній з фотокарток зафіксована позивачка, котра білить будинок в с.Заріччя, де проживав ОСОБА_7 з тіткою. На одній з фотокарток зафіксована позивачка з ОСОБА_7 біля новорічної ялинки.

Зазначені фотокартки були оглянуті відповідачками, котрі впізнали на них батька, бабусю, тітку та інше. Також впізнали і будинок в с. Заріччя.

У період спільного проживання позивачка та ОСОБА_7 у іншому шлюбі не перебували.

Встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_7 позивачці необхідно для того, щоб визнати за нею право власності на 1/2 частину спільно придбаного нерухомого майна -автомобіля ДЕУ Ланос з відповідачем під час проживання з ним.

Разом з тим, позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Позивачка просить встановити факт проживання однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_7, померлим ІНФОРМАЦІЯ_1 року, з 01 січня 1995 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до п. 1 розділу VІІ "Прикінцеві положення" СК України, зазначений кодекс набрав чинності одночасно з набранням чинності Цивільним кодексом України, тобто з 1 січня 2004 року. За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч. 1 ст. 58 Конституції України) норми СК України застосовуються до сімейних відносин, які виникли після набрання ним чинності, тобто не раніше 1 січня 2004 року.

А тому суд вважає за необхідне встановити факт проживання позивачки однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_7 з 01 січня 2004 року.

Крім того, як було встановлено у судовому засіданні позивачка не проживала з ОСОБА_7 в період часу з березня 2008 року по 01 січня 2010 року. Тому, оскільки не встановлено точної дати, коли вони роз'їхалися, суд вважає за необхідне встановити факт проживання позивачки однією сім'єю без шлюбу з ОСОБА_7 з 01 січня 2004 року по 01 березня 2008 року та з 01 січня 2010 року по день смерті останнього, тобто по ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Керуючись ст.256 ЦПК України, ст. ст. 10, 60, 209, 212-215, 256, 259 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Встановити факт проживання ОСОБА_1 з ОСОБА_16, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, однією сім'єю без шлюбу з 01 січня 2004 року по 01 березня 2008 року та з 01 січня 2010 року по день його смерті -ІНФОРМАЦІЯ_1 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави по 4 грн. 25 коп. з кожної судового збору та по 18 грн. 50 коп. з кожної витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Чернігівської області через Щорський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя В.І. Козак