Справа № 2 – 427/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

11 березня  2009 року                                                        

Суворовський  районний суд міста ОСОБА_1 в складі:

головуючого    судді    -          Кисельова В.К.

при секретарі                 -         Голованець Н.Б.

за участю представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 цивільну справу за позовом ВАТ КБ „Надра” до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

                    ВСТАНОВИВ:

ВАТ КБ „Надра” звернувся з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 20 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний  банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №05/04/2007/840-К/199, відповідно до якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 29400 доларів США.

Згідно з пунктом 2.2. кредитного договору позичальник зобов'язаний повертати кредит та сплачувати передбачені Договором платежі шляхом перерахування мінімально необхідного платежу, що складає 680 доларів США. щомісячно до 18 числа поточного місяця.

В якості забезпечення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, інших платежів, передбачених кредитним договором, а також можливих штрафних санкцій, ОСОБА_3 передав банку у заставу автомобіль марки Mersedes-Benz E 200, 2003 р.в.. реєстраційний № НОМЕР_1.

Крім того,  в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення Кредиту, сплати процентів, інших передбачених Договором платежів, а також можливих штрафних санкцій, 20.04.2007 р. між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки N9 05/04/2007/840-П/199, згідно з яким ОСОБА_4 поручився за виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань в повному обсязі.

Згідно з пунктом 4.2.5. кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, інших передбачених договором платежів, а також можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий мінімальний платіж у встановлений термін.

Позивач стверджує, що позичальник свої зобов’язання за договором не виконує, оскільки перестав сплачувати банку чергові платежі.  

Так станом на 01.02.2008 року виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, яка складається з основного  боргу за кредитом  у розмірі 142 090,39 грн., заборгованості  по несплаченим відсоткам у розмірі - 10 991,38 грн.,  сума пені, по відсоткам у розмірі  - 327,50 грн.,  сума пені по кредиту у розмірі  - 229,26 грн., сума штрафу -14 847,00 грн.

Загальна сума заборгованості складає 168 555 грн. 52 коп., яку позивач просить стягнути солідарно з відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просити задовольнити позов.

Представник відповідача – ОСОБА_3 позовні вимоги визнала частково, а саме заперечувала щодо стягнення з відповідача суми штрафу у розмірі 10% від боргу, відповідно до п. 5.2. договору,  оскільки відповідач не порушав визначені у даному пункту умови договору.

Відповідач ОСОБА_4 про розгляд справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на підставі фактів, встановлених в судовому засіданні.

Так судом встановлено, що 20 квітня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний  банк «Надра» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №05/04/2007/840-К/199, відповідно до якого банк надав позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання 29400 доларів США.

Згідно з пунктом 2.2. кредитного договору позичальник зобов'язаний повертати кредит та сплачувати передбачені Договором платежі шляхом перерахування мінімально необхідного платежу, що складає 680 доларів США. щомісячно до 18 числа поточного місяця.

В якості забезпечення позичальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту, сплати процентів, інших платежів, передбачених кредитним договором, а також можливих штрафних санкцій, ОСОБА_3 передав банку у заставу автомобіль марки Mersedes-Benz E 200, 2003 р.в.. реєстраційний № НОМЕР_1.

Крім того,  в якості забезпечення виконання позичальником своїх зобов'язань щодо погашення Кредиту, сплати процентів, інших передбачених Договором платежів, а також можливих штрафних санкцій, 20.04.2007 р. між банком та ОСОБА_4 було укладено договір поруки N9 05/04/2007/840-П/199, згідно з яким ОСОБА_4 поручився за виконання ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань в повному обсязі.

Згідно з пунктом 4.2.5. кредитного договору банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань щодо повернення Кредиту, сплати нарахованих процентів, інших передбачених договором платежів, а також можливих штрафних санкцій, якщо позичальник не вніс черговий мінімальний платіж у встановлений термін.

Позичальник свої зобов’язання за договором не виконує, оскільки перестав сплачувати банку чергові платежі.  

Так станом на 01.02.2008 року виникла прострочена заборгованість по поверненню кредиту, яка складається з основного  боргу за кредитом  у розмірі 142 090,39 грн., заборгованості  по несплаченим відсоткам у розмірі - 10 991,38 грн.,  сума пені, по відсоткам у розмірі  - 327,50 грн.,  сума пені по кредиту у розмірі  - 229,26 грн., сума штрафу -14 847,00 грн.

Загальна сума заборгованості складає 168 555 грн. 52 коп..

Частиною 1 статті 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Частиною 2 статті 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України,  Якщо   договором   встановлений   обов'язок   позичальника  повернути   позику   частинами   (з   розстроченням),  то  в  разі  прострочення повернення чергової частини  позикодавець  має  право
вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та
сплати процентів,  належних йому відповідно до статті  1048  цього
Кодексу.

Таким чином, позивач має право на вимагання дострокового повернення частини позики, що залишилася, а саме у розмірі 142 090,39 грн, та  сплати процентів, заборгованості  по несплаченим відсоткам у розмірі - 10 991,38 грн..

Статтею 551 ЦК України встановлено, що якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір  встановлюється договором або актом цивільного законодавства

Відповідно до пункту 5.1. договору за порушення строків сплати відсотків за користування кредитом, позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Таким чином, банк обґрунтовано нарахована сума пені, по відсоткам у розмірі  - 327,50 грн.,  сума пені по кредиту у розмірі  - 229,26 грн..

Частиною 2 ст. 549 ЦК України встановлено, що штрафом є неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми  невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 5.2. договору, у разі порушення позичальником вимог п.п. 4.3.1., 4.3.2., 4.3.7., 4.3.9., 4.3.10 договору, позичальник повинний сплатити банку штраф  у  розмірі 10% відсотків від суми кредиту, визначеної  у п. 1.1. цього договору.

Судом встановлено,  що позичальник порушив п. 4.3.2. щодо дотримання положень цього договору. З матеріалів справи вбачається, що відповідач порушив п. 2.2.1., 2.2.2., 2.2.3 договору щодо сплати щомісячних платежів.

На підставі викладеного, суд вважає, що банк вірно нарахував суму штрафу у розмірі  14 847,00 грн., а заперечення представника відповідача з цього приводу є необґрунтованими.

Відповідно до статей 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Частина 2 статті 554 Цивільного кодексу України визначає також, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Таким чином, ОСОБА_4 повинний нести солідарну відповідальність нарівні з ОСОБА_3 щодо порушення умов кредитного договору.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 525,526, 530, 549, 551, 554, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст.  10, 11, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.   Позов ВАТ КБ „Надра” до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

2.   Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ВАТ КБ „Надра” заборгованість  за  кредитним  договором  у розмірі 168555 (сто шістдесят вісім тисяч п’ятсот п’ятдесят п’ять) гривень 52 (п’ятдесят дві) копійки,  суму державного мита у розмірі 1685 (одна тисяча шістсот вісімдесят п’ять) гривень 55 (п’ятдесят п’ять) копійок, витрати за інформаційне-технічне забезпечення судового розгляду у розмірі 30 (тридцять) гривень, а всього стягнути суму у розмірі 170271 (сто сімдесят тисяч двісті сімдесят одна) гривна 07 (сім) копійок.

    Рішення суду може бути оскаржено   в апеляційному порядку через Суворовський районний суд м. Одеси шляхом подачі в 10-ти денний строк з   дня проголошення рішення заяви  про  апеляційне  оскарження  рішення  суду і поданням після цього  протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку п. 4 ст. 295 ЦПК України.

  Суддя: