Іллінецький районний суд Вінницької області

м. Іллінці, вул. К.Маркса, 28, 22700, (04345) 2-15-68

В И Р О К

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

13 вересня 2011 року Іллінецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Марчук В.С.

при секретарі Мурзак І.В.

з участю прокурора Струся О.Ю.

адвоката ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Іллінці справу про обвинувачення ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2; українця; громадянина України; освіта середня-технічна; одруженого; не судимого; працюючого провідником Хмельницького ВЧ-3;

по ч.1 ст. 296 та ч. 1 ст. 122 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудній ОСОБА_2 31.01.2011 року близько 17год. 30 хв., знаходячись біля магазину в с. Привільне Іллінецького району Вінницької області та перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, із хуліганських спонукань з мотивів явної неповаги до суспільства безпричинно став чіплятися до ОСОБА_3 образливими словами та намаганням вчинити бійку, через що ОСОБА_3 змушений був піти додому після того, як їх розборонив ОСОБА_4

Далі ОСОБА_2 продовжуючи свої хуліганській дії, прийшов приблизно через пів години у домогосподарство ОСОБА_3, що по вул. Радянській-10 кв. 3 в с. Привільне Іллінецького району Вінницької області та, подзвонивши у дзвінок, викликав з квартири ОСОБА_3 і нічого йому не пояснюючи, з мотивів явної неповаги до суспільства, з особливою зухвалістю, взявши потерпілого руками за верхній одяг на грудях, шарпнув на себе і повалив на бетонне покриття площадку перед квартирою, впавши зверху на ОСОБА_3 Далі, знаходячись зверху, став наносити ОСОБА_3 удари кулаками в обличчя аж доки його не забрали дружина ОСОБА_3 та ОСОБА_5 Потім ОСОБА_2 знову вернувся у двір ОСОБА_3 і знову став його бити кулаками у груди та нецензурно лаятися, доки на крик не прибігли ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і знову не забрали його.

В результаті зазначених дій підсудній заподіяв потерпілому легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров’я у вигляді синців у лобно – скроневій області голови зліва, в області шиї по передній і боковій поверхні зправа, по передній поверхні грудної клітки; саден в лобній області, в області правої щоки та верхньої губи; крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи зліва.

Під час вчинення хуліганських дій 31.01.2011 року близько 18-ї години в домогосподарстві ОСОБА_3 по вул. Радянській -10 кв. 3 в с. Привільне Іллінецького району Вінницької області, ОСОБА_2 тими своїми діями, що взявши ОСОБА_3 руками за верхній одяг на грудях, шарпнув його на себе і повалив на бетонне покриття площадки перед квартирою та впавши зверху на потерпілого, став наносити йому удари кулаком в обличчя заподіяв ОСОБА_3 умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я, у вигляді заритого перелому гостистого паростка третього шийного хребця та синця по задній поверхні шиї.

У судовому засіданні підсудній ОСОБА_2 пояснив, що вину в інкримінованих злочинах визнає повністю, дав пояснення, а у судових дебатах заявив, що він не винен і просить його виправдати.

Так, суду ОСОБА_2 пояснив, що 31.01.2011 року біля 1730 год. він з ОСОБА_5 та Габусь зайшли в магазин в с. Привільне випили спиртного і вони сиділи пили там. Далі в магазин зайшов ОСОБА_3 і так, як ОСОБА_2 був на нього в обіді за наклепи на свою маму, то викликав ОСОБА_3 надвір поговорити. На дворі біля магазину ОСОБА_2 почав сваритися з ОСОБА_3, між ними почалася штовханина, але над’їхав ОСОБА_4 і їх розборонив та ОСОБА_3 пішов додому, а ОСОБА_2 – назад в магазин.

Через хвилин 30 ОСОБА_2 та ОСОБА_5 пішли в парк, а звідти ОСОБА_2 пішов у домогосподарство ОСОБА_3 по вул. Радянській-10 кв. 3 в с. Привільне. Коли ОСОБА_2 подзвонив у двері квартири ОСОБА_3, звідти вийшов ОСОБА_3 і шаткий взяв його руками за одяг на грудях та потягнув на себе, далі вони обоє посковзнулись і впали на бетонні сходи. Потім у двір зайшов ОСОБА_5 забрав ОСОБА_2 і вони пішли назад в парк.

Ще підсудній пояснив, що він не бив потерпілого, але де у того взялися тілесні ушкодження, пояснити не може; коли вони сварилися та штовхалися біля магазину, у ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не було; що коли його забрав ОСОБА_5 з домогосподарства ОСОБА_3, він туди ще вертався і знову сварився з ОСОБА_3 доки його не вивів з подвір’я ОСОБА_6

Під час досудового слідства підсудній ОСОБА_2 теж повністю визнав вину в інкримінованих злочинах і при цьому підтвердив, що він зініціював сварку біля магазину, викликавши ОСОБА_3 з магазину та що через, деякий час пішов до ОСОБА_3 додому вияснити питання щодо розмов про маму ОСОБА_2

У цих своїх показах на а/с 43-48 підсудній ОСОБА_2 вказує, що він постукав у двері ОСОБА_3 і той вийшов з квартири з дружиною. Вони його запитали чого він прийшов, сказали йти додому, але ОСОБА_2 схопив ОСОБА_3 за верхній одяг та, потягнувши на себе, повалив його на землю. ОСОБА_3 впав на спину, а ОСОБА_2 - зверху на нього, при цьому він продовжував тримати ОСОБА_3 за верхній одяг, доки дружина ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не розборонили їх.

Ще вина підсудного ОСОБА_2 підтверджується показами потерпілого ОСОБА_3, показами свідків, матеріалами справи.

Так, потерпілий ОСОБА_3 суду пояснив, що 31.01.2011 року біля 17 години він зайшов у магазин в с. Привільне купити цигарок. Там був ОСОБА_2, який підійшов до нього і виштовхав з магазину, а потім ударив його головою в голову від чого ОСОБА_4 упав на землю. В цей час під’їхав ОСОБА_4 і забрав ОСОБА_2, а ОСОБА_3 відправив додому.

Через хвилин 30 підсудній прийшов додому до ОСОБА_3

Коли ОСОБА_4 відкрив двері і запитав ОСОБА_2 чого той прийшов, ОСОБА_2 сказав, що поговорити і схватив його руками за верхній одяг на грудях та кинув на землю, сам упав зверху і бив руками в голову, тримав за шию. ОСОБА_3 в цей час відчув різкий біль в області шиї. Вони впали на бетонну площадку і ОСОБА_4 ударився головою об неї. Потім дружина та ОСОБА_5 забрали ОСОБА_2 Але через хвилин 5 він повернувся. ОСОБА_3 в цей час ще був у дворі і ОСОБА_2 став знову його бити кулаками в груди доки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 його знову не забрали. Коли ОСОБА_2 вернувся ще раз, то вдарити ОСОБА_3 не зміг, бо його знову забрав ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_7 пояснила, що коли 31.01.2011 року її чоловік ОСОБА_3, повернувся з магазину біля 18-ї години, то розповів, що була сварка з ОСОБА_2

Після цього до них у двір прийшов ОСОБА_2, він був п’яний, і схвативши ОСОБА_3 за одяг, звалив на землю, сам впав зверху на нього і став бити чоловіка в лице. Потім ОСОБА_5 забрав ОСОБА_2, але він вернувся і знов почав бити ОСОБА_7 почала кричати, прибігли сусіди ОСОБА_6 та ОСОБА_5 і знову забрали ОСОБА_2

Коли ОСОБА_2 вернувся втретє, то вже бійки не було, ОСОБА_5 знову забрав його.

Свідок ОСОБА_5 пояснив, що 31.01.2011 року біля 18-ї години вони з ОСОБА_2 сиділи в магазині в с. Привільне і пили горілку. В цей час в магазин прийшов ОСОБА_3 і вони разом з ОСОБА_2 вийшли з магазину. ОСОБА_5 з ними не виходив і не бачив, що там відбувалося. Потім ОСОБА_2 вернувся в магазин і через деякий час вони пішли в парк. В парку ОСОБА_2 сказав, що він зараз прийде і пішов у напрямку місця проживання ОСОБА_3

ОСОБА_5 ззаду пішов за ним, зупинився біля воріт метрів за 40 до будинку, а ОСОБА_2 в цей час уже був у дворі ОСОБА_3, вже було темнувато.

ОСОБА_5 почув крик жінки і побіг до будинку, він побачив, що ОСОБА_4 відпихнув ОСОБА_2 від себе і вони обоє упали, далі він їх розтягнув і забрав ОСОБА_2

На а/с 23 свідок ОСОБА_5 дає покази про те, що він залишився у парку і лише, коли почув крики жінки, побіг туди – ОСОБА_3 і побачив, що вони штовхали один одного; про те що ОСОБА_4 відпихнув ОСОБА_2 і вони впали, свідок не розповідав; пояснив суду , що забув.

Суд розцінює покази зазначеного свідка щодо суті конфлікту між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у дворі ОСОБА_3 критично і вважає їх не правдивими, виходячи з їхніх дружніх стосунків з ОСОБА_2

До такого висновку суд дійшов, виходячи з розбіжностей показів свідка ОСОБА_5 їх невідповідності між собою та іншим обставинам справи (показам підсудного, потерпілого, інших свідків).

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що 31.01.2011 року близько 17-ї години він проїжджав на автомобілі біля магазину в с. Привільне і висадив там пасажира якого підвозив. У цей час біля того ж магазину ОСОБА_4 побачив ОСОБА_2 та ОСОБА_3 і почув, що вони сварилися; ОСОБА_2 сказав до ОСОБА_3, що поб’є його; на ці слова ОСОБА_4 підійшов до них і ОСОБА_2 відправив у магазин, а ОСОБА_3 – додому.

ОСОБА_2 хотів наздогнати ОСОБА_3, але ОСОБА_4 його не пустив.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що 31.01.2011 року вона біля 17-ї год. знаходилася у магазині села Привільне так, як працювала там продавцем. В цей час у магазин зайшли ОСОБА_2 та ОСОБА_5, взяли пляшку горілки і сіли за столик пити.

Потім у магазин зайшов ОСОБА_3, до нього підійшов ОСОБА_2 і вони разом вийшли з магазину та більше вона їх не бачила.

Свідок ОСОБА_6 пояснив, що 31.01.2011 року вечером він почув крики сварки з двору сусіда ОСОБА_3.

Так, як у нього вдома в цей час були малі онуки і він не хотів, щоб вони слухали ці крики, то ОСОБА_6 пішов у двір до ОСОБА_3 і там побачив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 чубилися між собою та сварилися; ОСОБА_6 їх розвів, вивівши ОСОБА_2 з подвір’я ОСОБА_3

Ще вина підсудного підтверджується рапортом помічника оперативного чергового чергової частини Іллінецького РВ УМВС ОСОБА_9 про те, що 31.01.2011 року о 20 год. 35 хв. в чергову частину надійшло повідомлення про те, що ОСОБА_3 ОСОБА_2 наніс тілесні ушкодження (а/с 2); протоколом огляду місця події – домогосподарства ОСОБА_3, де вказано, що біля порогу вхідних дверей житлового будинку, розміщена бетонна площадка з трьома бетонними сходами (а/с 4); висновком експерта № 39 про те, що у ОСОБА_3 виявлено ушкодження у вигляді: синців у лобно-скроневій області голови зліва, в області шиї по передній, задній і боковій поверхні зправа; по передній поверхні грудної клітки; саден в лобній області; в області правої щоки та верхньої губи; крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи зліва; закритого перелому гостистого паростка третього шийного хребця.

Синці в області голови, шиї, по передній поверхні грудної клітки; садна в лобній області, в області правої щоки, верхньої губи; крововиливу на слизовій оболонці верхньої губи – відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасного розладу здоров’я; синець по задній поверхні шиї та закритий перелом гостистого паростка третього шийного хребця – до категорії середніх тілесних ушкоджень, які спричинили тривалий (понад 21 день) розлад здоров’я (а/с 16); іншими матеріалами справи.

Таким чином, суд, оцінивши всі досліджені докази у їх сукупності вважає встановленим, що ОСОБА_2 тими своїми діями, які відбулися біля магазину в с. Привільне Іллінецького району Вінницької області та у домогосподарстві ОСОБА_3, за виключенням дій, які складалися з того, що ОСОБА_2 кинув ОСОБА_3 на бетонну площадку та, утримуючи його у лежачому положенні, наносив удари в обличчя, вчинив хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, яке слід кваліфікувати по ч. 1 ст. 296 КК України.

Дії, при яких ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_3 ушкодження, у вигляді закритого перелому гостистого паростка третього шийного хребця та синця по задній поверхні шиї, слід кваліфікувати по ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, тобто умисне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягнуло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

При цьому суд вважає, що мотив образи та помсти за маму в діях ОСОБА_2 трансформувався в мотив явної неповаги до суспільства, оскільки він вчинив інкриміновані злочини у громадських місцях – біля магазину та багатоквартирного будинку і цими своїми діями порушив правила поведінки громадян у громадських місцях, порушив спокій перехожих на вулиці та сусідів потерпілого ОСОБА_3

Щодо умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження, то з суб’єктивної сторони даний злочин може бути вчинений із непрямим умислом, що у даному випадку і сталося.

Призначаючи підсудному міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів; особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується.

Ще суд враховує обтяжуючу обставину, таку як вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння.

Також, суд враховує і пом’якшуючі обставини такі, як сприяння розкриттю злочину та те, що на утриманні підсудного перебуває вагітна дружина.

Щодо такої пом’якшуючої обставини, як щире каяття у скоєному, то її не слід враховувати, тому що підсудній у судовому засіданні не розкаявся у скоєному, а навпаки вважає себе не винним в інкримінованих злочинах та просить суд виправдати його.

Суд же вважає, виходячи з досліджених доказів, заявлену позицію ОСОБА_2 безпідставною, надуманою та такою, що суперечить встановленим обставинам.

І суд вважає, що вина підсудного знайшла своє підтвердження у досліджених доказах.

Разом з тим, враховуючи все вищевказане, суд вважає, що виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства шляхом застосування до нього ст. 75 КК України після застосування ст. 70 КК України.

Виходячи з того, що вина підсудного в інкримінованих злочинах проти потерпілого, в судовому засіданні повністю доведена, заявлений ОСОБА_3 цивільний позов про стягнення моральної шкоди є підставним.

Але, враховуючи моральні та фізичні страждання потерпілого, що виразились у його душевних переживаннях, страхах, фізичному болі, пов’язані зі злочинними діями підсудного ОСОБА_2, суд вважає, що позов має бути задоволений частково у розмірі п’яти тисяч гривень.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 321-324 КПК України, суд

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним та призначити покарання по ч. 1 ст. 296 КК України – 2 роки обмеження волі; по ч. 1 ст. 122 КК України – 3 роки обмеження волі.

Застосувавши ст. 70 КК України, призначити ОСОБА_2 остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим – три роки обмеження волі та звільнити його від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком на 2 роки в силу ст. 75 КК України

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 п’ять тисяч гривень моральної шкоди.

На вирок протягом 15 діб з часу його проголошення може бути подана апеляція.

Суддя: /підпис/